Гроти і ніші, як форми абразійної скульптури

Біля підніжжя кліфів прибійним потоком виробляються своєрідні заглибини, які називають нішами. У флішових породах можуть формуватися багатоповерхові ніші. Розрізняють хвилеприбійні і пластові ніші, а також ніші вилуговування. Хвилеприбійна ніша – форма абразійного рельєфу, що утворюється в основі активного кліфу за дії прибійного потоку. Залежно від структури і складу порід, а також умов їхнього залягання, ніші можуть бути різноманітної форми – щілиноподібні, ввігнуті, згладжені, вищерблені з виступами дещо стійкіших порід. Загальний вигляд і розміри залежатимуть від сили прибою, а також від крупності відкладів у верхній частині пляжу. Пісок виконує переважно шліфуючу роль, а валуни – подрібнюючу. Ніша вилуговування – аналог хвилеприбійної ніші на березі, який зазнає хімічної абразії. Такі ніші характерні для Карадагського вулканічного масиву. В теплих морях у карбонатних породах (коралових вапняках) утворюються щілиноподібні ніші вилуговування у декілька метрів довжиною. Пластові ніші – форми абразійної скульптури і вивітрювання дзеркала кліфу, складеного почергово шарами порід різної густини, щільності та стійкості до абразії (наприклад, фліш). Такі ніші характерні для Тарханкутського півострова (Херонес), північної частини кавказького узбережжя. Форми ці дуже різноманітні і залежатимуть від відносної товщини та умов залягання пластів. Унаслідок селективної абразії на дзеркалі кліфу утворюються різноманітні форми типу карнизів, коридорів, уступів.
У скельних породах формуються гроти – своєрідні печери біля підніжжя кліфу. Гроти утворюються в результаті селективної абразії. Внутрішня поверхня гротів переважно згладжена і заокруглена в результаті дії ударів та шліфовки уламкового матеріалу. Гроти поширені в Україні на Тарханкутському півострові.
У тріщинуватих породах формуються канали продування – нахилені вузькі тунелі або тріщини, які поширюються в породах, що складають абразійні береги, від підніжжя кліфу на прилеглу до узбережжя територію. Виникають такі канали під дією повітряного потоку, що утворюється під час удару хвилі в обрив кліфу. Одним кінцем канал продування відкривається в нижній частині кліфу, іншим – на поверхні прибережного плато. З’єднується канал з поверхнею невеликими отворами, через які виштовхується повітря і вода. Під час прибою відбувається компресія повітря у тріщинах, які завдяки виносу дрібних частин поступово розширюються. Такі тріщини вперше описано Бергом на берегах Аральського моря.