Морська коса. Обгинання виступу берега (формування берегових кіс-висуванців)

Обгинання виступу берега (формування берегових кіс-висуванців). У цьому випадку простежується різка зміна напряму берега в бік суші. Вздовж відрізка АБ, як і в першому випадку, переміщення відкладів відбувається під кутом, близьким до ф. Біля точки Б потік різко сповільнює свій рух. Оскільки відклади на відрізку БВ накопичуються внаслідок рефракції хвиль, то за рефракції біля такого різкого виступу берега фронт хвилі зазнає значного розширення, що спричинює до різкого падіння енергії хвилі. Внаслідок цього переміщення відкладів припиняється або сильно сповільнюється, отож відразу починає формуватися акумулятивна форма. За подальшого надходження і накопичення відкладів акумулятивна форма все більше віддалятиметься від корінного берега і все більше витягуватиметься в море. Таку акумулятивну форму називають косою (див. рис. 5.1, б).
Коса (spit) – вузька надводна висунута в акваторію смуга наносів. Розрізняють прості, подвійні і складні коси. Прості коси формуються на ділянках, де відбувається падіння енергії хвиль унаслідок зміни експозиції берега, його зовнішнього блокування або ж за іншими причинами, що перешкоджають подальшому переміщенню наносів, що надходять на цю ділянку. Подвійні коси утворюються в місцях з’єднання двох потоків наносів. Складні коси (compound spits) характеризуються одночасною або ж послідовною у часі участю різних чинників у їхьому утворенні. Хоча косами називають переважно форми, які утворені поздовжнім переміщенням наносів, проте назву «коса» використовують і для інших акумулятивних форм, у тім числі для пересипів і берегових барів.