Коси-стрілки - акумулятивні форми двостороннього живлення

5.3. Акумулятивні форми двостороннього живлення

Дуже велика група акумулятивних форм має не одностороннє, а двостороннє живлення. Переважно майже кожна акумулятивна тераса у вершинній частині бухти формується як форма двостороннього живлення, оскільки матеріал у вершину бухти здебільшого надходить вздовж обох берегів бухти. Проте найбільше поширення мають коси двостороннього живлення (рис. 5.5). Серед них особливе місце займають так звані коси-стрілки (уздовжини), що утворюються біля виступу корінного берега, при якому матеріал надходить з двох сторін під дією двох систем хвилювання, поширених під прямим кутом одна відносно одної, та мають наближено однакову швидкість і повторюваність.

Рис. 5.5. Акумулятивні форми двостороннього живлення (а, б, в – за В.П. Зенковичем; г – за Ю.С. Долотовим):
а – стрілка (коса Довга); б – коси азовського типу (північне узбережжя Азовського моря); в – подвійна перейма (м. Казантип); г – пересип двостороннього живлення (узбережжя Нової Землі).
1 – акумулятивні форми, 2 – напрям берегових валів, 3 – абразійний берег, 4 – відмерлий абразійний кліф, 5 – напрям переміщення наносів, 6 – болота, 7 – корінна суша, 8 – зона блокування берега косою

Стрілки – симетричні вільні акумулятивні берегові форми двостороннього живлення, що далеко заходять в акваторію моря. Інколи термін «стрілки» неправильно застосовують до інших акумулятивних форм (наприклад, Арабатська стрілка в Азовському морі), оскільки і власне стрілки найчастіше називають косами. Класичним прикладом стрілок є Довга коса на Азовському морі і Коса Чапліна Берингового моря.
Стрілка (Spit, Arrow) – вузька намивна смуга суші; довга коса із піску, черепашнику, гравію, що виступає в бік моря; мис у вигляді клину між двома річками або рукавами одної річки, що зливаються, чи закінчення острова біля обтікаючих його проток.

Своєрідними формами рельєфу є коси азовського типу – коси подвійного живлення та асиметричної форми, які формуються за дуже малого кута між берегом і хвильовою рівнодіючою. Поширені переважно на північному (українському) узбережжі Азовського моря. Тут коси утворюють цілу систему кіс і розвиваються взаємозв’язано одна з одною. Коси азовського типу є досить мобільними формами, які постійно зміщуються і ростуть у відкриту акваторію моря; утворюються внаслідок переважання хвиль, орієнтованих відносно берега під кутом, меншим за «?» (? = 45°).
Коси в Азовському морі виникають біля порівняно незначних виступів корінного берега, коли хвилі накочуються на берег під дуже гострим кутом, унаслідок чого навіть незначна зміна напряму берега в бік зменшення кута ф може спричинити сповільнення переміщення і, відповідно, акумуляцію відкладів. На першій стадії розвитку кожна із таких кіс утворюється завдяки абразії сусідньої ділянки берега, що розміщується з підвітряного боку коси. На деякій відстані від неї розміщується друга така коса. За подальшого свого росту перша коса блокує все більший відрізок берега і є ділянкою живлення для сусідньої коси.
З підвітряного боку від основної коси утворюється вхідний кут, і водночас у хвильовому затінку породжується короткий вторинний потік наносів з напрямом протилежним до основного. Його матеріал нарощує між косою і берегом вторинну форму заповнення кута. Отже, у косах азовського типу розрізняють два основних елементи: основне тіло коси, що формується матеріалом, який надходить із головного потоку наносів і має переважно вигляд масивного високого валу, часто ускладненого еоловими формами; приєднану індуковану дещо нижчу акумулятивну форму, розміщену біля кореневої частини коси і складену із серії високих берегових валів, розділених міжваловими пониженнями.
Сукупний характер поширення кіс азовського типу на берегах видовжених лагун пояснюється тим, що при загальному генеральному напрямі берега і гострому куті накочування хвиль на берег ситуація, що сприяє утворенню кіс азовського типу, може повторюватися на сусідніх ділянках, що спричинить до утворення наступної коси азовського типу. Щодо цього ріст першої коси немовби індукує і регулює ріст другої. Під час росту першої коси зменшується ділянка берега, що живить другу косу, а якщо ще формується і третя коса, то вже ріст другої впливає на розвиток третьої і т.д.