Види морських стрілок (кіс двостороннього живлення)

Різновидом кіс азовського типу є багаточисленні коси узбережжя Намібії, які, проте, відрізняються тим, що вони мають у своїй будові також риси петлеподібних кіс.
Петлеподібна акумулятивна коса (кривульниця) (looped spit) – облямовуюча акумулятивна форма, створена під впливом двох систем хвилювання: однієї – поширеної під гострим кутом до берега, що створює сприятливі умови утворенню коси (наприклад, при обгинанні виступу берега); другої – брижів або ж вітрових хвиль, поширених під прямим або ж близьким до нього кутом до берега, що має тенденцію відхиляти вільний кінець коси в бік берега (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Петлеподібна акумулятивна форма – коса Преск-Айл (за Д. Джонсоном)

Петлеподібні коси мають асиметричну форму. Найчастіше вони утворюються за блокування берега прилеглою до неї обмілиною, чи вузькою смугою шельфу, оскільки великі глибини перешкоджають подальшому росту коси у відкрите море. В цьому випадку потік наносів, переміщуючись вздовж берега і досягаючи обмілини, сповільнюватиме свою швидкість і відкладатиме на краю обмілини свій матеріал. Подальше переміщення наносів буде можливе вздовж зовнішнього краю формуючої тут обмілини. Нерідко петлеподібні форми виникають унаслідок перетворення кіс під впливом хвиль, що мають напрям поширення, який не збігається з напрямом їхнього росту. В процесі свого розвитку коса, просовуючись все далі у відкрите море, все менше зазнає впливу хвиль. Окрім того, на перетворення коси в петлеподібну форму впливає навіть і те, що коса виходить на великі глибини, що перешкоджають її подальшому переміщенню в тому ж напрямі. У цьому випадку під дією хвиль, що поширюються з відкритого моря, коса відгинається до берега і зрештою приєднується до берега своїм вільним кінцем, формуючи замикаючу петлю.
Коси змієподібні (serpent spit) характеризуються звивистою формою і мають декілька згинів. Вони утворюються на ділянках нерівностей корінного морського дна.
Серпоподібна коса (cuspate spit) – піщана коса по обидва боки деяких лагун з численними акумулятивними виступами або фестонами.
Коси скобоподібні належать до облямовуючих форм рельєфу і мають подвійне живлення. Зазвичай, ці коси симетричної форми зі згладженими обрисами. Такі акумулятивні форми рельєфу утворюються на захищеній від хвиль ділянці, за островом. Якщо острів розміщений близько до берега, то така скобоподібна коса може перетворитися в трикутну подвійну косу, а потім у стрілку.

Зазвичай, тіло власне коси не згладжене, а ускладнене різноманітними виступами, відрогами, фестонами. Найхарактернішими є гачкоподібні відроги (рос. – отростки, hooks), які розміщуються серіями на внутрішньому (тильному) боці коси, які відгороджують від моря незначні акваторії (рис. 5.7).

Рис. 5.7. Гачкоподібні відроги на внутрішньому боці коси:
1 – корінна суша; 2 – акумулятивна форма; 3 – послідовні стадії еволюції коси

Кожен із таких виступів фіксує стадію росту коси та утворився внаслідок переважання хвилювань, за яких сформувалося тіло основної коси. Оскільки коси є досить мобільними акумулятивними формами, то їхні головні тіла можуть поступово наповзати на сформовані раніше відроги. У таких випадках зберігаються тільки найновіші гачкоподібні відроги.