Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Еолові форми рельєфу з тонкозернистого матеріалу. Берові горби

Поряд з піщаними дюнами трапляються аналогічні еолові форми, утворені з більш тонкозернистого матеріалу. До таких форм належать так звані берові горби (назва походить від імені їхнього першого дослідника в середині XIX ст. – академіка Бера), розташовані в межах поширення хвалинських прибережних відкладів верхньочетвертинних терас на Північному Прикаспії (Щукін, 1974; Саф’янов, 1996). Ці реліктові прибережні форми закріплені рослинністю і ґрунтовим покривом. Морфологічно це пасма довжиною від 0,5 до 10 км, висотою від 5 до 22 м і шириною від 100 до 300-600 м, які розміщуються паралельно. Відстань між пасмами змінюється в широких межах – від майже безпосереднього поєднання до 1-2 км. Схили горбів мають похили до 10°, а вершинні ділянки виположені. Довга вісь цих форм збігається з напрямом найбільших штормових вітрів у цьому регіоні. Основу таких горбів утворюють шоколадні глини нижньохвалинського віку, які перекриваються елювіально-делювіальними або еоловими піщаними відкладами. Берові горби – це закріплені дюнні пасма, утворені внаслідок розвіювання шоколадних глин і нагромадження продуктів дефляції на виступах крівлі цих глин. Подібні глинисті дюни описано також американськими дослідниками на узбережжях Мексиканської затоки, де розвіюються глинисті лагунні відклади. На заході Туркменії також відомі еолові утворення, які виникли внаслідок розвіювання поверхні глинистих такирів.
Наведені тут приклади не обмежують типові райони поширення дюн і специфічних еолових утворень берегової зони. Найбільше поширення дюни мають в помірних широтах і в аридних регіонах. Проте деякі дослідники вказують на існування сучасних і давніх еолових утворень у вологих тропіках Північної Австралії, а також у тропічних і субтропічних зонах узбережжя Світового океану, що характеризуються підвищеною атмосферною вологістю та великою кількістю атмосферних опадів.
Зазначимо також, що рухомі піски на берегах океанів, морів і великих озер несуть серйозну загрозу для нормального господарського розвитку узбережжя. Відомі випадки занесення дюнами населених пунктів, сількогосподарських полів, транспортних шляхів.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте головні умови формування берегових дюн.
2. Проаналізуйте активні і пасивні чинники формування берегових дюн.
3. Що таке вітровий потік ?
4. Охарактеризуйте механізм перенесення піску у повітряному середовищі.
5. Проаналізуйте умови формування піщаних рифлів.
7. Назвіть стадії процесу берегового дюноутворення та морфологічні типи еолових нагромаджень, що їм відповідають.
8. Дайте характеристику морфологічних параметрів берегових дюн.
9. Охарактеризуйте умови формування валоподібних і параболічних дюн.
10. Дайте характеристику морфологічних параметрів валоподібних і пара
болічних дюн.
11. Охарактеризуйте умови формування глинистих дюн.
12. Чим відрізняється склад дюнних пісків від пісків пляжу?
13. Вкажіть райони поширення еолових форм рельєфу на берегах Світового океану.
14. В яких районах світового узбережжя спостерігаються найбільші за розмірами еолові форми рельєфу?
15. Дайте визначення понять: дюна, бархан, сальтація, рифлі, берові горби, вітровий потік, еоліаніти.