Лиманні береги. Лиман - затоплене розширене гирло річки

Лиманні береги (liman coast) також пов’язані з ерозійним типом геоморфологічного розчленування берегової лінії.
Лиман (грец. «Хіцосут)» – порт, гавань, бухта, затока) – затоплене розширене гирло річки зі звивистими невисокими берегами, що перетворилось у мілку затоку; може бути відкритим у море чи відокремлюється від нього піщаною косою або пересипом.
Виникають лиманні береги при затопленні гирл приморських річкових долин і балок у межах низовинного рельєфу прибережних рівнин, складених найчастіше горизонтальними пластами пухких осадових відкладів (рис. 7.2, В). Розвиток лиманів, зазвичай, відбувається за тими ж законами, що і розвиток інших інгресійних заток. Затоплені гирлові частини річкових долин відокремлюються у вигляді видовжених заток, які поступово зазнають значного перетворення хвильовими процесами. Найхарактернішими рисами лиманів, окрім тих, що були успадковані від річкової долини, є накопичення у їхньому гирлі наносів, що надходять унаслідок поперечного чи поздовжнього переміщення пухкого матеріалу. В таких випадках утворюються або суцільний пересип, який відокремлює лиман повністю від моря, або ж коса чи система двох кіс, протока між якими підтримуватиметься стічними течіями із лиману в море. Отож достатня кількість пухких відкладів у прибережній зоні, незначні глибини прибережного дна, переважання акумулятивних процесів у межах узбережжя та відсутність припливних явищ спричинили здебільшого до відокремлення лиманів від моря пересипами та косами. Найчастіше лимани відокремлюються від моря суцільними пересипами. У випадку, коли лиман утворений гирлом відносно повноводної річки, він з’єднується з морем протокою, якою річкові води стікають у море. Лиманні береги вирізняються клиноподібними бухтами, переважно без островів, які далеко врізаються в сушу, з невисокими, однак порівняно крутими берегами. Утворюються лимани на берегах неприпливних морів. В умовах припливних морів лимани часто перетворюються в естуарії.
Класичні лиманні береги розташовані в межах північного українського і західного румунського узбережжя Чорного моря. Вони також поширені на узбережжях Азовського моря, південному узбережжі Середземного моря, західному узбережжі Мексиканської затоки тощо.