Фауна хребетних Закарпатської області: зоогеографічні особливості

Зоогеографічні особливості фауни хребетних

Аналіз фауни хребетних дає змогу запропонувати таку схему зоогеографічного районування досліджуваної території.

Бореально-лісова зона — Карпатська гірсько-лісова зоогеографічна округа, Українсько-Карпатський зоогеографічний район — територія гірських і прилеглих передгірних районів Закарпатської області УРСР.

Європейська лісостепова зона — Галицько-Панонська зоогеографічна округа, Закарпатсько-Подільський зоогеографічний район, Притисянська зоогеографічна дільниця — рівнинні райони Закарпатської області УРСР.

Якщо зазначені зоогеографічні райони та дільниця територіально вкладаються у межі адміністративних структурних одиниць УРСР, то ландшафтні зони і зоогеографічні округи охоплюють великі площі і, зрозуміло, виходять за межі республіки та держави.

Підставою для виділення Карпатської гірської країни у ранг зоогеографічної округи є принципові відмінності фауни Карпат порівняно з фауною прилеглих рівнин. Карпати заселені рядом специфічних тайгових і гірських видів, які відсутні на сусідніх рівнинах чи плато. З хребетних тварин це:

• риби — дунайський лосось, струмкова та райдужна форель, харіус, вівсянка, гірська щипівка, гольян;
• земноводні — плямиста саламандра, гірський (альпійський) та карпатський тритони, жовточерева кумка;
• плазуни — лісовий полоз, чорна карпатська гадюка;
• птахи — карпатський глухар, середньоєвропейський рябчик, чорний лелека, карпатська довгохвоста неясить, трипалий дятел, карпатський білоспинний дятел, альпійська горіхівка, ялиновий шишкар, гірська вівсянка, стінолаз, гірська плиска, гірський щеврик, альпійська завирушка, оляпка;
• ссавці — малий кріт, альпійська бурозубка, карпатська чорна білка, альпійський (гірський) бабак, мала водяна полівка, снігова полівка, серна, карпатський олень, лісовий кіт та деякі інші види.

Гірсько-карпатський тваринний світ характеризується наявністю деяких ендемічних видів і підвидів хребетних та безхребетних. Зоогеографічною специфікою Карпат є й те, що в цю гірську країну не проникає багато мешканців відкритих місцевостей і — полів, лук, водойм, звичайних на суміжних лісостепових дільницях. Загалом Українські Карпати мають характер своєрідної гірської тайги, ізольованої від лісової зони Європи західноукраїнським лісостепом.

Видами-домінантами Українсько-Карпатської зоогеографічної дільниці є такі хребетні: жовточерева кумка, карпатський тритон, живородяща ящірка, гірський щеврик, сойка, зяблик, гірська плиска, біловолий дрізд, велика синиця, лісова полівка, жовтогорла миша, снігова полівка, звичайна бурозубка, карпатська білка, лисиця і деякі інші птахи та ссавці. До видів-індикаторів Українсько-Карпатської зоогеографічної дільниці належать перелічені вище форми, властиві Карпатській гірсько-лісовій зоогеографічній окрузі за винятком стінолаза, альпійського бабака та серни, які в цій дільниці тепер не зареєстровані, але є в Татрах і Трансільванських Альпах.

Галицько-Панонська зоогеографічна округа характеризується поширенням комплексу середньоземноморських і західноєвропейських рівнинно-лісостепових видів:

• круглороті та риби — українська та угорська міноги, умбра, андруга, звичайний підуст, дністровський пічкур, балканська марена, малий чоп;
• земноводні — червоночерева кумка, прудка жаба;
• плазуни — грецька черепаха, зелена ящірка, степова гадюка;
• птахи — кільчаста горлиця, звичайна бджолоїдка, сірійський дятел, строкатий кам'яний дрізд;
• ссавці — довговуха, трикольорова нічниця, звичайний довгокрил, європейський широковух, дикий крілик (акліматизований), європейський ховрах, подільський сліпак, степова мишівка, сірий хом'ячок, степовий тхір, лань (акліматизована).

Фауністичні особливості Притисянської зоогеографічної дільниці відзначаються наявністю таких специфічних видів хребетних як великий підковоніс, гостровуха, триколірна та іконникова нічниці, сірий вухань, звичайний довгокрил, угорська мінога, андруга, чехоня, карликовий сомик.

Видами-домінантами Притисянської зоогеографічної дільниці слід вважати таких хребетних як: звичайний тритон, зелена ропуха, озерна жаба, трав'яна жаба, звичайний вуж, кільчаста горлиця, чайка, чирок-тріскунок, звичайний шпак, польовий та хатній горобці, зяблик, польовий жайворонок, чубатий жайворонок, польовий щеврик, луговий чекай, очеретянка-барсучок, міська ластівка, сорока, руда вечірниця, звичайна полівка, кріт, польова миша, хатня миша, пацюк, заєць-русак, лисиця, темний тхір, європейська козуля.

Загальний видовий склад сучасних хребетних Закарпатської області нестабільний, але орієнтовна кількість видів по класах така:

• круглороті та риби — 48,
• земноводні — 16,
• плазуни — 10,
• птахи (гніздові та пролітні) — 267,
• ссавці — 64,

разом 405 видів (І.І.Колюшев, 1959; Ф.И.Страутман, 1963; К.А.Татаринов, 1973).