Карпенко H.I.
Рельєф морських берегів

Геоморфологічні дослідження при будівництві портів

Метод запобігання занесення піском і мулом підхідних каналів, заснований на різкому зростанні (приблизно втричі) придонних швидкостей над гребенями періодичних донних форм рельєфу, запропоновано Б.А. Шуляком (1961). Це дає змогу запобігати негативній акумуляції шляхом прокладання на дні конструкцій, що мають штучну рифельну (пасмову) поверхню. Відповідну конструкцію успішно випробовано в лабораторних умовах, однак у природних умовах така штучна поверхня інколи не давала бажаних результатів.
Підхідні канали дуже часто перетинають передгирлові ділянки рік на підводному схилі. Прогнозування занесення передгирлових підхідних каналів вимагає і врахування додаткових чинників, серед яких найважливішим є твердий стік рік. Дослідження, виконані у цьому напрямі, встановили пряму залежність занесення каналів з твердим стоком рік від параметрів витрат річки за попередній рік. Цими дослідженнями з’ясовано також різноманітні умови занесення для ділянок каналів, що перетинають різні геоморфологічні об’єкти – зону різкого падіння глибин, бари, передбарові улоговини тощо.
Будівництво порту, безумовно, веде до порушення вздовжберегового переміщення наносів, внаслідок чого з підвітряного боку відбувається заповнення вхідного кута, а з протилежного боку – переважно розмивання (рис. 9.2, а). Проте відомі випадки, коли і з протилежного боку відбувалася акумуляція наносів. Такі випадки трапляються переважно на тих узбережжях, де вздовжберегові потоки наносів складають дрібнозернисті фракції – піщані, алевритові, а інколи і мулисті (рис. 9.2, б, в). Причиною двобічної акумуляції може бути також і велика довжина молів.

Рис. 9.2. Утворення акумулятивних форм рельєфу при будівництві молів:
а – утворення акумулятивної форми перед молом і активізація розмиву берега з підвітряного боку: 1 – ділянка будівництва молу в перший рік; 2 – ділянка будівництва молу через рік; 3 – сучасне розміщення молу; 4 – акумулятивна форма, наростаюча під час будівництво; 5 – корінна суша; 6 – активні кліфи; 7 – відмерлі кліфи; б – утворення акумулятивних форм в районі порту, збудованого в умовах переміщення завислих наносів (моли не виходять за межі зони забурювання, частина наносів заноситься в акваторію порту); в – утворення акумулятивних форм при будівництві молів за межі зони забурювання (наноси не заносять акваторію порту);
1 – межа зони забурювання; 2 – потік завислих наносів

Порти, розміщені в межах лагун, з’єднані з відкритим морем чи океаном досить вузькою протокою. З метою стабілізації підхідного каналу і покращення умов судноплавства в затоці часто споруджують парні хвилерізи із каменю.
В усьому світі, і в нашій країні також, витрачають значні матеріальні ресурси для підтримки в експлуатаційному стані підхідних каналів портів. Проте ця проблема не актуальна для портів, підходи до яких розміщені над підводними каньйонами, оскільки наноси, що замулюють канали, виносяться по каньйону на велику глибину.