Геоморфологічні дослідження для розвідки і видобутку корисних копалин

9.4. Геоморфологічні дослідження для розвідки і видобутку корисних копалин

Вивчення рельєфу морських узбережжів необхідне також і для пошуків деяких корисних копалин. Знання динаміки і морфології морських берегів з успіхом можна використати під час пошуку родовищ будівельних матеріалів, вибору експлуатаційних ділянок для їхнього добування, під час пошуків нафти і газу, а також розсипних родовищ.
Галька, гравій і пісок берегових пляжів є цінним будівельним матеріалом, проте, як вже зазначалось, вилучення цього матеріалу із пляжів необхідно здійснювати так, щоб згодом не виникали негативні наслідки, спричинені змінами літодинамічної рівноваги берегової зони (приходно-витратного балансу наносів). Там, де цей баланс нестійкий і де навіть незначне збільшення витратної частини спричинить до гострого дефіциту наносів, вилучати наноси із пляжу можна лише в тому випадку, коли прилеглі до берега території не мають іншого господарського чи природоохоронного значення. Сьогодні видобуток гальки із нашого кримського узбережжя суворо заборонений, оскільки виявилось, що це було однією з головних причин руйнування берега на багатьох важливих ділянках узбережжя.
Знання геоморфології морських берегів може надати суттєву допомогу при пошуках розсипних родовищ таких цінних мінералів, як монацит, циркон, ільменіт тощо. Основні запаси цих мінералів розміщені в береговій зоні Світового океану. В Індонезії, Таїланді, Малайзії розробляють олов’яні прибережно-морські розсипи пляжів і високих терас. Широко розвинуті в цілому світі магнетитові і титано-магнетитові розсипи. Золотоносні піски виявлено на пляжах і в прибережних водах США, Канади, Панами, Чилі, Туреччини, Єгипту. Алмазоносні піски відомі на пляжах і підводному схилі південно-східного узбережжя Африки.
Природні накопичення важких мінералів виникають унаслідок сортування наносів хвилями за питомою вагою. Важкі мінерали нагромаджуються в нижній і верхній зонах пляжу та в зоні розвитку підводних валів на підводному схилі. Для виявлення і пошуків цих покладів корисних копалин необхідно знати методику геоморфологічного вивчення берегових форм і процесів. З огляду на загальні закономірності розвитку акумулятивного берега можна виявити джерела живлення пісків важкими мінералами та ділянки їхньої підвищеної концентрації.
Під час пошуків горючих корисних копалин також ефективно використовують знання геоморфології морського узбережжя. Одним із місць утворення нафтових родовищ є берегова зона морів і океанів, а саме – акваторії мілководних заток і лагун, які є районами накопичення органіки, продукованої морем. Водночас у береговій зоні мілководних морів поширені акумулятивні форми типу барів, відклади яких є ідеальними за сортуванням під час утворення покладів нафти і газу. Тільки відновлення умов формування берегових акумулятивних форм рельєфу може дати позитивний результат під час пошуків нафто-газоносних родовищ берегової зони (рис. 9.6). До лагунних відкладів приурочені також і деякі інші корисні копалини (солі, боксити, деякі види залізних руд тощо).

Рис. 9.6. Нафтові поклади, приурочені до викопних акумулятивних форм, утворених у вершинах бухт