Аналіз матеріалів дистанційного зондування Землі
Застосовують для виявлення місцерозташування різних генетичних типів процесів, їхніх форм прояву, площ охоплення, впливу на територію та господарські споруди. Чітко дешифрують стан процесів – активний чи пасивний.
Дрібномасштабні космознімки (роздільної здатності 1 км/пкс) дають уявлення про поширення головних типів екзогенних процесів на значних площах. На знімках дрібних масштабів добре видно морфоструктури та їхні елементи, простежується зв’язок між ними і генетичними типами процесів. Це дає змогу виявити регіональні закономірності процесів та найбезпечніші площі з погляду дії несприятливих процесів [18]. Головні ознаки інтерпретації рельєфотвірних процесів на дрібномасштабних знімках – малюнок і фототон зображення. Результати дешифрування застосовують під час типізації процесів і складання оглядових карт їхнього поширення.
На середньомасштабних космознімках (роздільної здатності 30-40 м/пкс) вивчають геолого-літологічні, геоморфологічні та гідрогеологічні чинники рельєфотвірних процесів. На цих знімках виявляють особливості поширення генетичних типів процесів, їхнє морфологічне вираження, всі головні типи морфоскульптури та її елементи, експозиції схилів, густоту й глибину ерозійного розчленування території та їхні зв’язки з загальними геоморфологічними умовами; якщо можливо визначають вікові генерації різних форм і літологічний склад відкладів. Основні дешифрувальні ознаки – конфігурація форм прояву процесів, фототон і структура зображення (рис. 2.3.18). За результатами дешифрування укладають спеціалізовані карти сучасного стану й умов розвитку екзогенних процесів, виконують районування території за інтенсивністю прояву процесів на підставі кількісних показників.
a
б
Рис. 2.3.18. Зміни рельєфу в районі Яворівського сірчаного кар’єрно-відвального комплексу, зафіксовані на космознімках:
а) 2003 р.; б) 2014 р.
Космознімки великої роздільної здатності (5-10 м/пкс) та аерофотознімки використовують для отримання інформації про інтенсивність розвитку сучасних екзогенних процесів на конкретних ділянках. На цих знімках добре видно окремі прояви процесів, зокрема, ділянки площинної ерозії, розвіювання пісків, перезволоження, відкритого карсту, яроутворення та ін. Фіксують також реальні зв’язки між проявами екзогенних процесів та умовами їхнього розвитку. Це дає змогу виявити стадії розвитку екзогенних процесів, побудувати еволюційні ряди їхнього розвитку, кількісно оцінити ступінь їхньої активності. Головні ознаки дешифрування – фототон і структура зображення. Зокрема, поява світлого фотона на фоні темного свідчить про наявність делювіальних змивів на полях, активізацію лінійної ерозії, початок еолового розвіювання та інші типи процесів. Поява темного фототона на фоні світлішого пов’язана з посиленням процесів заболочування та перезволожування земель. Поява штрихових чи валикових структур на фоні більш однорідних означає сходження зсувів, обвалів, опливин [6].
За різночасовими аерофотота космознімками, знятими у різні роки чи десятки років, виявляють зміни у стані процесів – активізацію, повільний розвиток чи стабілізацію процесів. Одні типи процесів проходять поступово, зміни наростають повільно, інші процеси відбуваються стрибкоподібно, з раптовими новоутвореннями. Застосовуючи різночасові знімки, виявляють характер змін, що відбулися. Позитивним у цьому випадку є те, що виявлені зміни прив’язані не до точок і створів, як у разі наземних стаціонарних досліджень, а до всієї площі загалом, що дає статистичний матеріал, значно поліпшує надійність усіх висновків і узагальнень [5].
Вивчаючи динаміку рельєфотвірних процесів, використовують знімки, які отримали в різні моменти часу. Розрізняють одномоментні та багаточасові знімки. Сукупність одночасового знімка та динамічного ряду знімків, які зіставляють із зафіксованими об’єктами, називають багаточасовим знімком. Одномоментні знімки, які входять до складу багаточасового, – це статичні зрізи динамічного процесу, які зображають його динамічний стан на певному етапі розвитку. Як засіб пізнання динаміки це не проста сума знімків, його складові взаємодоповнюють один одного. Часова закономірність змін явищ і процесів, перебіг їхнього розвитку фіксуються різночасовими знімками, які дають змогу оцінити темп динаміки. Сукупна обробка одиночних і багаточасових знімків, є основним методичним прийомом географічного вивчення динаміки за знімками [26]. Поки що часовий обсяг досліджуваних явищ за дистанційними матеріалами не є значним: він обмежений десятиліттями.
За допомогою різночасових аерофотознімків і космознімків складають карти динаміки сучасних геоморфологічних процесів, які використовують в інженерних та природоохоронних цілях. Визначені за знімками показники динаміки фіксують на картах різного часового проміжку.
Сучасне програмне забезпечення допомагає виконати анімацію змін, які відбулися на території. Така візуалізація дає змогу наочно побачити, наприклад, трасу, по якій проходитиме сель чи лавина; площу, яку охопить процес (наприклад, підтоплення); споруди, які опиняться в зоні впливу процесу тощо.