Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Еколого-геоморфологічна експертиза

Є складовою частиною екологічної експертизи і передбачає з’ясування екологічного стану геоморфосфери. Еколого-геоморфологічна експертиза спрямована на вивчення чинників, які спричиняють негативні морфодинамічні процеси та їхній вплив на людину, а також на з’ясування ступеня негативного впливу людської діяльності на природне середовище.

У вузькому розумінні експертиза означає “оцінку оцінки”, тобто аналіз проектних документів, схем, технологій стосовно відповідності прийнятим екологічним нормам, законам з охорони природи. У широкому значенні її розуміють як облік впливу на довкілля техногенного навантаження. Екологічні експертизи почали проводити в розвинутих країнах з середини 70-х років минулого століття, коли там загострились екологічні проблеми і стала зрозумілою неминучість витрат на природоохоронні заходи. Запровадили принцип “краще попередити, ніж ліквідувати”. Надалі необхідність екологічних експертиз з’явилася в усіх країнах з перехідною економікою, в тім числі й в Україні. Були прийняті відповідні закони України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991, 1996), “Про екологічну експертизу” (1995), які регулюють негативний вплив господарської діяльності на довкілля [22].

Мета екологічної експертизи – забезпечити попередження шкідливих наслідків господарської діяльності для охорони навколишнього середовища, здоров’я людини, екологічної безпеки суспільства. Завдання – оцінити ступінь екологічного впливу конкретного господарського об’єкта на навколишнє середовище і здоров’я людини [62].

Еколого-геоморфологічну експертизу проводить група експертів у галузі охорони природи чи екології довкілля. Виконують багатоступінчасте опитування експертів за спеціальними, наперед продуманими, схемами й опрацьовують отримані результати за допомогою інструментарію статистики. Застосування цього методу на практиці полягає у використанні досвіду, знань та інтуїції експертів. Перевага методу полягає у швидкому формуванні думки, а недоліком є те, що прогноз будується на інтуїтивній думці експерта.

Ініціатором експертизи може бути науково-дослідний інститут, університетський науковий підрозділ (лабораторія, кафедра), громадські об’єднання, а також окремі громадяни та науковці. У процесі екологічної експертизи території уточнюється її реальний екологічний стан: забрудненість повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів. В рамках еколого-геоморфологічної оцінки з’ясовують ступінь небезпечної дії на людину негативних ендоі екзогенних процесів. Оцінюють також стан здоров’я населення, щоб виявити вплив шкідливих явищ антропогенної діяльності. Наступний крок – виявлення чинників, які визначають розвиток небезпечних геоморфологічних процесів, формують екологічну обстановку території. З’ясовують також вплив промислових та інших господарських проектів на екологічну ситуацію (залежно від обсягів викидів в атмосферу, скидів стічних вод, складу забруднень, обсягів відходів) [12].

На підставі аналізу негативного впливу морфодинамічних процесів виявляють площі такого впливу, причини та швидкості змін рельєфу, розміри відхилення на змінених площах від фону, бази або початкової точки відліку, ступінь незворотності змін. Всі ці прогнозні дані потрібні для експертизи інженерних чи архітектурних проектів на різні часові рівні. Тимчасові операційні одиниці можуть бути запланованими, наприклад зміни, які виявляються до початку будівництва, в період і після закінчення його, а також через двадцять, тридцять, сорок років і розрахунковими, які одержують як підсумок аналізу можливих змін у часі різних морфодинамічних параметрів.

Підсумковий етап – це вироблення пропозицій щодо забезпечення стабілізації і поліпшення екологічної обстановки на окремих господарських об’єктах і на території в цілому.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом