Механічний рух населення світу, або міграція
Механічний рух населення, або міграція, також впливає на чисельність населення, але не світу в цілому, а окремих країн та регіонів. Міграціями називають переміщення людей із зміною постійного місця проживання.
Із курсу географії 9 класу пригадайте, які причини викликають міграції населення, та види міграцій.
Міграції бувають внутрішніми (переселення в межах однієї країни) або зовнішніми (переселення в іншу країну). У зовнішніх міграціях розрізняють еміграцію — виїзд зі своєї країни до іншої та імміграцію — в'їзд до країни громадян іншої держави.
Особливо великі міграційні потоки населення спостерігалися у XIX ст., коли багато людей переселялися з країн Європи до Північної та Південної Америки, в Австралію. У XX ст. неабиякий вплив на перерозподіл населення між країнами та материками мали Перша та Друга світові війни. У другій половині XX ст. головним «центром» іміграції стали Західна Європа (в'їзд населення з країн Африки, Азії) та США (в'їзд населення з Латинської Америки). Значні міграції викликав у 90-ті роки розпад СРСР (див. рис. 5).
З 50-х років XX ст. з'явився новий вид міграції — міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів, яка одержала назву «відтік умів». Спочатку вона відбувалася в межах країн Західної Європи, в 60-70-і роки активізувався відтік спеціалістів з країн, що розвиваються, а від середини 80-х років виник ще один міграційний потік висококваліфікованих кадрів з країн колишнього СРСР та Центральної Європи.
У наші дні має місце і таке явище, як нелегальна міграція, особливо із країн, що розвиваються.
Запитання і завдання
- Чому саме у XX ст. спостерігається швидке збільшення чисельності населення світу?
- Назвіть країни з найбільшою чисельністю населення.
- Назвіть характерні риси 2-х типів розширеного відтворення населення. Для яких типів країн за рівнем економічного розвитку вони притаманні? Чому?
- Розкрийте зміст поняття «демографічний вибух», «демографічний перехід». За таблицею 3 визначте показники природного приросту у Африці наприкінці XX ст. Які процеси вони характеризують?
- Яку демографічну політику проводять країни І і II типів відтворення населення? Чому?
- Які причини викликають міграції в наш час?
Це цікаво
Найвищий рівень народжуваності спостерігається в Африці. У державах Ангола, Малаві та Уганда він становить 51 особу на 1000 жителів.
Найвищий рівень смертності в Африці. У 1997 р. у Сьєрра-Леоне він становив 30 осіб на 1000 жителів.
«Рекордсмен» за показником природного приросту у 1997 р. — Маршаллові острови, де він досяг 40 осіб на 1000 мешканців (народжуваність 49 осіб на 1000 мешканців, смертність — 9 осіб на 1000 мешканців).
За даними на 1997 р., держава з найбільшою кількістю щорічно народжених мешканців — Індія (27 734 тис. осіб). За нею йдуть Китай (20 999 тис. осіб), Пакистан (5 372 тис. осіб), Індонезія (5 169 тис. осіб) та Нігерія (4 607 тис. осіб).
За даними Відділу народонаселення при ООН, у березні 2001 р. населення Індії становило 1 мільярд 20 мільйонів осіб. Лише 50 років тому воно було втричі меншим. Якщо кількість жителів збільшуватиметься такими темпами, тобто щорічний приріст становитиме 1,6%, то через 40 років Індія наздожене Китай. За менш як півсторіччя середня тривалість життя в Індії зросла від 39 до 63 років. Населення Індії та Китаю вже становить третину світового.
Народжуваність у Західній Європі знизилась до найнижчої позначки з часів Другої світової війни. У країнах ЄС у 1998 р. народилося біля 4 млн. дітей, у той час як у середині 60-х років щорічно народжувалося 6 млн. немовлят. У середньому у країнах ЄС на 1000 жителів припадає 10,7 народжених щорічно. У Італії цей показник становить 9,2. Найвищий показник народжуваності в Ірландії — 14,2 осіб на 1000 мешканців.