Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Еколого-геоморфологічне картографування

Еколого-геоморфологічне картографування – це графічне відображення показників рельєфу та поширення небезпечних для життєдіяльності людини геоморфологічних процесів. Є частиною тематичного геоморфологічного картографування, яке використовують для розв’язання екологічних завдань.

Виділяють такі напрями еколого-геоморфологічного картографування:

  • констатації поширення небезпечних процесів та явищ. На картах відображають існуючі явища та процеси в межах певних видів природокористування без оцінки ступеня їхнього впливу на середовище. Наприклад, карти розміщення вогнищ землетрусів; карти джерел забруднення; поширення карстово-суфозійних явищ; частоти сходження селів тощо;
  • оцінки впливу на довкілля. На картах показують ступінь активності чи ураження території небезпечними екзоі ендогенними процесами, величину ризику та небезпеки від розвитку цих процесів, дають бальну оцінку впливу процесів на середовище життя і діяльності людей. Наприклад, карти оцінки ризику розвитку зсувів; величини підтоплень з відображенням ділянок забудови, які потрапляють у зони різного рівня підтоплень та ін.;
  • прогнозів розвитку. Зображають характер і напрями ймовірних змін розвитку процесів на перспективу, яка пов’язана з проектуванням і зведенням споруд. Наприклад, карти прогнозу стійкості схилів під час дорожнього чи житлового будівництва; прогнозу поширення забруднювальних речовин у повітрі чи у водоймах тощо;
  • рекомендацій. Виготовляють карти заходів і рекомендацій, які пов’язані зі стабілізацією екологічної обстановки. Наприклад, карти раціонального природокористування; захисту населення від підтоплень та ін.

Як зазначено в Екологічному енциклопедичному словнику (1999), екологічні карти різного тематичного спрямування відображають:

  • зміни середовища в цілому або окремих його компонентів (можна розглядати зміни рельєфу та рельєфотвірних процесів);
  • наслідки погіршення екологічної обстановки (рельєф відіграє важливу роль у формуванні екологічної обстановки);
  • скорочення природних ресурсів (наприклад, корисних копалин);
  • екологічне районування з врахуванням впливу рельєфу;
  • стратегії екологічної рівноваги.

За А.М. Берлянтом (2001) виділяють такі групи карт для екологічних цілей:

  • чинників впливу на навколишнє середовище, в тім числі на розвиток рельєфотвірних процесів і, навпаки, характер рельєфотвірних процесів як чинник впливу на антропогенне середовище;
  • стану середовища та його компонентів;
  • результатів і наслідків впливу на середовище, наприклад, активізації процесів;
  • умов життя населення (вплив абсолютних висот, експозицій, крутості схилів на комфортність і безпеку проживання);
  • захисту довкілля та забезпечення екологічної безпеки.

За змістом відокремлюють комплексні та спеціалізовані еколого-геоморфологічні карти. Комплексні відображають загальні закономірності розподілу екологічних чинників (рельєф може бути одним із них) і ступінь антропогенного впливу на них. Основна увага на комплексних картах приділена характеристиці порушень довкілля з елементами оцінки середовища проживання людини. Спеціалізовані карти відображають екологічні особливості конкретного регіону (які можуть залежати також і від рельєфу), де переважає одне джерело суттєвих порушень природного середовища. На цих картах показують головно порушення та забруднення з цього джерела, його впливи на довкілля та людину.

Розрізняють такі тематики еколого-геоморфологічних карт:

  • карти оцінки рельєфу для життєдіяльності людей (рельєф виконує життєзабезпечувальну функцію);
  • карти несприятливих і небезпечних рельєфотвірних процесів;
  • карти антропогенних впливів на рельєф і зміни середовища;
  • карти стійкості рельєфу до антропогенних впливів;
  • карти охорони цінних форм рельєфу та природоохоронних заходів;
  • карти рекреаційних функцій чи рекреаційної оцінки рельєфу;
  • комплексні екологічні карти.

Найчисленніша група – карти антропогенних впливів на природне середовище та їхніх наслідків, на яких зазвичай відображаються джерела забруднень і порушень, види, чинники та ступінь впливу, реакція середовища (рельєф може бути об’єктом такого впливу). Такі карти “зроблені” практично під всі сфери діяльності: вплив різних галузей промисловості, сільського та лісового господарства, транспорту, рекреації [3].

Існує група карт, метою яких є показати загальну картину екологічного стану, так звані загальні екологічні карти. Серед них зазвичай виділяють карти екологічних проблем та екологічних ситуацій, карти еколого-географічної обстановки. Рельєф, наприклад, можна відобразити на карті екологічних ситуацій, яка б зафіксувала несприятливі для людини властивості сучасних ландшафтів, що характеризують ту або іншу екологічну проблему, пов’язану з впливом антропогенних чинників, – рельєф може посилювати чи послаблювати різні екологічні проблеми.

До порівняно нових напрямів належать карти екологічного ризику та карти екологічного природокористування. На картах екологічного ризику виділяють райони з напруженою екологічною обстановкою, в яких з плином часу можуть відбутися екологічні катастрофи. Карти екологічного природокористування мають рекомендаційний характер еколого-господарської спрямованості і еколого-господарське районування [1].

Еколого-геоморфологічні дослідження передбачають таку послідовність робіт:

  1. ознайомлення з районом досліджень й екологічною ситуацією у ньому, виявлення екологічних проблем та еколого-геоморфологічних обстановок. Переглядають національні доповіді про стан навколишнього природного середовища за конкретний рік [40], регіональні доповіді про стан навколишнього природного середовища адміністративної області, наукові звіти екологічних організації з приводу стану окремих ділянок чи об’єктів;
  2. еколого-географічний аналіз стану досліджуваної території: екологічний аналіз атмосфери, гідросфери, ґрунтів, корисних копалин, земельних ресурсів, рослинного та тваринного світу. Зазначають потужності викидів в атмосферу, ступені концентрації забруднювальних речовин у водоймах і ґрунтах;
  3. ознайомлення з господарським освоєнням території, яке несе інформацію про ступінь розорювання та еродованості земель. Отримують дані про наявність промислових підприємств, характер їхньої виробничої діяльності, яка може бути потенційним забруднювачем природного середовища. Перелічують головні забрудники довкілля, характер і ступінь їхнього впливу на нього;
  4. складання морфометричних карт рельєфу як основи для подальшого еколого-геоморфологічного аналізу. Основою можуть бути також карти водозбірних басейнів, на яких показані тальвеги долин різних порядків і їхні водозбори;
  5. відображення джерел і потоків забруднень, ступінь їхнього поширення по території, роль рельєфу як накопичувача чи транспортування забруднювальних речовин;
  6. ознайомлення з рельєфотвірними відкладами як чинниками сучасного морфогенезу території, їхньої ролі в утворенні небезпечних геоморфологічних процесів;
  7. картографування поширення сучасних небезпечних морфодинамічних процесів, ступеня їхнього впливу на середовище життя та діяльності людей. Складання карт еколого-геоморфологічного ризику чи небезпеки розвитку рельєфотвірних процесів;
  8. складання прогнозних карт еколого-геоморфологічних обстановок внаслідок активізації небезпечних геоморфологічних процесів;
  9. розробка карт інженерного захисту території від дії негативних рельєфотвірних процесів.

Отже, еколого-геоморфологічне картографування охоплює широкий спектр досліджень, які пов’язані з вивченням шкідливих чинників природних процесів у геоморфосистемі та впливу цих процесів на антропогенне середовище.

Запитання для самоперевірки знань

  1. Як розвивалась наука екологічна геоморфологія? Яке її місце серед інших наук?
  2. Які Ви знаєте діагностичні методи вивчення сучасних екзогенних процесів і стану довкілля?
  3. Як виконують моніторинг розвитку сучасних рельєфотвірних процесів?
  4. Що з’ясовує еколого-геоморфологічна експертиза?
  5. Які показники та стадії еколого-геоморфологічної оцінки?
  6. Назвати види процесів, для яких виконують розрахунки розвитку.
  7. Назвати види моделювання. Як його застосовують в екологічній геоморфології?
  8. Які ви знаєте види прогнозів і методи прогнозування?
  9. Які тематики еколого-геоморфологічного картографування?

Бібліографія

Основна

  1. Адаменко О.М. Екологічна геоморфологія / О.М. Адаменко, Г.І. Рудько, І.П. Ковальчук. – Івано-Франківськ: Факел, 2000. – 401 с.
  2. Евсеева Н.С. Экологическая геоморфология: учебное пособие / Н.С. Евсеева, Н.В. Осинцева. – Томск: Томский государственный университет, 2013. – 184 с.
  3. Стецюк В. Основи екологічної геоморфології / В. Стецюк, Г. Рудько, Т. Ткаченко. – Київ: Вища шк., 2009. – 367 с.

Допоміжна

  1. Адаменко О.М. Основы экологической геологии (на примере экзогеодинамических процессов Карпатского региона Украины) / О.М. Адаменко, Г.И. Рудько. – Киев: Манускрипт, 1995. – 214 с.
  2. Андрейцев В.I. Екологiчне право / В.І. Андрейцев. – Київ: Вентурi, 1996. – 207 с.
  3. Байрак Г.Р. Комп’ютерне моделювання ерозійно-акумулятивних процесів водотоків Українських Карпат / Галина Байрак, Ігор Муха // Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій: збірн. наук. праць. – Львів: ВЦ ЛНУ імені І.Франка, 2014. – С. 3-9.
  4. Байрак Г.Р. Аналіз рельєфу і природокористування рівнин заходу України за аерокосмічними даними: Монографія. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І.Франка, 2007. – 296 с.
  5. Богобоящий В.В. Принципи моделювання та прогнозування в екології: підручник / В.В. Богобоящий, К.Р. Курбанов, П.Б. Палій. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 216 с.
  6. Бондарчук В. Г. Геоморфологія УРСР (Геологічний розвиток рельєфу УРСР) / В.Г. Бондарчук. – Київ: Рад. школа, 1949. – 242 с.
  7. Варданян В. Строительство на сложном рельефе
  8. Виртуальная Долина гейзеров
  9. Географическое обоснование экологических экспертиз / ред. Т.В. Звонкова. – Москва: Изд-во МГУ, 1985. – 208 с.
  10. Герасимов И.П. Научные основы современного мониторинга окружающей среды // Изв. АН СССР. Сер. геогр. – 1975. – № 5. – С. 13-25.
  11. Город как экосистема / Д.А. Тимофеев, Э.А. Лихачова, М.П. Жидков и др. – Москва: ИГРАН, 1996. – 336 с.
  12. Горшков С.П. Экзодинамические процессы освоенных территорий / С.П. Горшков. – Москва: Недра, 1982. – 286 с.
  13. Гохман О.Г. Эксперное оценивание / О.Г. Гохман. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1991. – 150 с.
  14. Гошовський С. Екологічна безпека техноприродних геосистем у зв’язку з катастрофічним розвитком геологічних процесів / С. Гошовський, І. Рудько, Б. Преснер. – Львів; Київ: ЗАТ Нічлава, 2002. – 624 с.
  15. Градостроительство на склонах / В.Р. Крогиус, Д. Эббот, К. Поллит и др.; под. ред. В.Р. Крогиуса. – Москва: Стройиздат, 1988. – 328 с.
  16. ДБН В.1.1-24:2009. Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування: ДБН В.1.1-24:2009. – Київ: Мінрегіонбуд України, 2010. – 69 с.
  17. Девдариани А.С. Математический анализ в геоморфологии / А.С. Девдариани. – Москва: Недра, 1967. – 156 с.
  18. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: навч. посіб. / В.С. Джигирей. – Київ: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 203 с.
  19. Екологічна експертиза
  20. Екологічний атлас Львівщини / ред. Б.М. Матолич. – Львів, 2007. – 69 с.
  21. Екологічний моніторинг довкіля
  22. Закон України “Про екологічну експертизу” (ст. 1) м. Київ, 9 лютого 1995 року N 45/95-ВР
  23. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды / Ю.А. Израэль. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 1979. – 376 с.
  24. Імітаційне моделювання
  25. Іщук О.О., Коржнев М.М., Кошляков О. Є. Просторовий аналіз і моделювання в ГІС: навч. посібник / За ред. акад. Д.М. Гродзинського. – Київ: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. – 200 с.
  26. Ковальчук І.П. Гідроекологічний моніторинг: навч. посібник / І.П. Ковальчук, Л.П. Курганевич. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. – 254 с.
  27. Ковальчук І.П. Досягнення і проблеми екологічної геоморфології // Геоморофологічні дослідження в Україні: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. – Львів, 2002. – С. 47-49.
  28. Ковальчук І.П. Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз / І.П. Ковальчук. – Львів: Ін-т українознавства, 1997. – 440 с.
  29. Космачев К.П. Географическая экспертиза. (Методологические аспекты) / К.П. Космачев. – Новосибирск: Наука, 1981. – 107 с.
  30. Крогиус В.Р. Город и рельеф / В.Р. Крогиус. – Москва: Стройиздат, 1979. – 122 с.
  31. Кружалин В.И. Экологическая геоморфология / В.И. Кружалин. – Москва: Научный мир, 2001. – 176 с.
  32. Лаврик В.І. Моделювання і прогнозування стану довкілля (“Академія”). – 400 с
  33. Лихачёва Э.А. Геоморфология городских территорий: теоретические основы, принцип и методы исследований: автореф. дис. на соискание науч. степени д-ра геогр. наук / Э.А. Лихачёва. – Москва, 1992. – 34 с.
  34. Лихачёва Э.А. Эколого-геоморфологические критерии оценки городской территории / Э.А. Лихачёва, Д.А. Тимофеев и др. // Геоморфология. 1999. – № 3. – С. 18-26.
  35. Лысенкова З.В. Количественные показатели оценки состояния антропогенных ландшафтов / З.В. Лысенкова, В.В. Рудский // Современные проблемы науки и образования. – 2014. – №3.
  36. Моніторинг довкілля: навч.-метод. посібник. – Київ: РВЦ Київ. ун-ту, 1998. – 99 с.
  37. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2014 році
  38. Олиферов А.Н., Давыдов А.В. Геоинформационная система “Сели Украины и меры борьбы с ними” / А.Н. Олиферов, А.В. Давыдов // Инженерная география: инженерно-геоморфологические аспекты. – Вологда, 1993. – Т. 1. – С. 78-79.
  39. Палиенко В.П. Принципы регионального эколого-геоморфологического анализа / В.П. Палиенко, Н.Е. Барщевский, Ю. Швыдкий // Экологические аспекты теоретической и прикладной геоморфологии. – Москва: Изд-во МГУ,1995. – С. 39-41.
  40. Палиенко Э.Т. Поисковая и инженерная геоморфология: Учебник / Э.Т. Палиенко. – Киев, 1978.
  41. Піскунова Л.Е., Прилипко В.А., Зубок Т.О. Безпека життєдіяльності
  42. Позаченюк Е.А. Экологическая экспертиза: природно-хозяйственные системы / Е.А. Позаченюк. – Симферополь, 2003. – 473 с.
  43. Положення про державну систему моніторингу довкілля. Постанова Кабінету Міністрів від 30 березня 1998 р. № 391.
  44. Развитие рельефа и его устойчивость / С.М. Александров, С.К. Горелов, С.С. Коржуев и др.; отв. ред. Д.А. Тимофеев, Д.А. Лилиенберг. – Москва: Наука, 1993. – 197 с.
  45. Раков В.И. Системный анализ (Начальные понятия): учеб. пособие / В.И. Раков. – Москва; Пенза: Академия естествознания, 2012. – 239 с.
  46. Рельеф среды жизни человека (экологическая геоморфология) / Отв. ред. Э.А. Лихачёва, Д.А. Тимофеев. – Москва: Медиа-Пресс, 2002. – 640 с.
  47. Розовский Л.Б. Инженерно-геологические прогнозы и моделирование / Л.Б. Розовский, И.П. Зелинский, В.М. Воскобойников – Киев; Одесса: Высш. Школа, 1987.
  48. Симонов Ю.Г. Эколого-геоморфологический анализ: концепция и главные задачи // Экологогеоморфологические исследования. – Москва: Изд-во МГУ, 1995. С. 87-92.
  49. Ситник В.Ф. Імітаційне моделювання: навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Ф. Ситник, Н.С. Орленко. – Київ: КНЕУ, 1999. – 208 с.
  50. СНиП 22-01-95 Категории опасности природных процессов.
  51. Справочник по гидротехнике. – Москва: Гос. изд-во литературы по строительству и архитектуре, 1955. – 828 с.
  52. Стародуб Ю.Б. Зсуви, заходи та споруди для запобігання зсувних явищ. Відкрита лекція
  53. Стецюк В.В. Основи екологічної геоморфології / В.В. Стецюк, Ю.А. Сілецький. – Київ: Четверта хвиля, 2000. – 368 с.
  54. Стецюк В.В. Екологічна геоморфологія України / В.В. Стецюк – Київ: Вища школа, 2009.
  55. Стрижельчик Г.Г. Прогнозирование в инженерной геологии: учеб. пособие / Г.Г. Стрижельчик, А.В. Жиров; Харьковский нац. ун-т им. В.Н. Каразина. – Харьков, 2001. – 77 с.
  56. Тимофеев Д.А. Экологическая геоморфология: объект, цели и задачи // Геоморфология. – 1991. – № 1. – С. 43-48.
  57. Чалов Р.С. Экология речных русел и экологическое русловедение // Вопр. регион. экологии. – Вологда, 1997. – С. 71-86.
  58. Швидкий Ю.М. Техногенний морфогенез та особливості його прояву на території України // Укр. геогр. журн. – 1995. – № 4. – С. 21-25.
  59. Шумінський В.Д. Оцінка стійкості схилу на ділянці оглядового майданчика / В.Д. Шумінський, С.В. Степанчук, О.В. Шидловська, О.М. Данилюк // Будівельні конструкції. – 2013. – Вип. 79. – С. 115-124
  60. Экологическая экспертиза
  61. Gros Ventre landslide
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом