Охорона природи Городоччини. Короткий топонімічний словник Городоцького району. Література

Охорона природи в Городоцькому районі

Стан довкілля на території Городоцького району в цілому незадовільний. Це пов'язано із значним антропогенним навантаженням на природу: високим землеробським освоєнням території (угіддя становлять 69% території), великою густотою населення (108 осіб/км²) і, найголовніше, порушеннями норм раціонального природокористування. Забруднюються води, ґрунти і повітря. Основними забруднювачами природи є промислові та сільськогосподарські підприємства, комунальне господарство і транспорт.

У Городоцькому районі є території, які належать до заповідного фонду. Їх загальна площа становить 2139,7 га або 2,9% площі району. Це ландшафтні, ботанічні, гідрологічні пам'ятки природи і пам'ятки садово-паркового мистецтва, а саме:

Великолюбінський державний ландшафтний заказник площею 2083 га.
Великолюбінський парк ХVІІІ-го століття площею 5 га.
Лісопарк курорту Великий Любінь ХVІІІ-го століття площею 12 га.
Парк ХVІІІ-го століттря у м. Комарно площею 10 га.
Парк ХVІІІ-го століття у м. Городок площею 12 га.
Парк ХVІІІ-го століття у с. Вишня площею 12 га.
Вікові липи і каштани в м. Городок (біля школи № 2), вікова липа в долині р. Верещиці.
Алея вікових лип у м. Великий Любінь, а також дві вікові липи і бук.
Алея вікових лип у с. Вишня.
Джерела мінеральних вод у м. Великий Любінь і біля с. Бірче.

Короткий топонімічний словник

Березник: лісовий масив біля села Березець. Назва походить від беріз, які в давнину домінували в навколишніх лісах.
Біла: лугове урочище між селами Бірче і Чуловичі. Назва походить від старослов'янського «біль, «біле», якими у давнину називали освітлені галявини у лісі.
Бистриця: річка, права притока Дністра. Назва походить від сарматсько-скіфського слова «стр» — бистрий, швидка вода.
Благ: давня назва Переможенського потоку. Назва походить від старослов'янського «благь» — добрий.
Верещиця: річка, ліва притока Дністра. Щодо походження назви є два припущення:
а) від слова «верес» — рослини, яка в давнину була поширена на берегах річки (верес — вересчиця — верещиця);
б) зарості вересу називали верещатники, звідси і назва річки.
Вир: озеро біля с. Чуловичі. Таким словом називали глибоке місце на річці або озері, де вирує вода, бувають водовороти. Це слово є коренем в назвах багатьох водойм України.
Глинець: річка, права притока р. Раків. Назва походить від глинистих берегів.
Гноєнець: річка, ліва притока р. Шкло. Назва походить від запаху сірководню, який з водою джерел надходить у річку.
Дністер: річка. За О. І. Соболевським назва походить від сарматсько-скіфських слів «дон», «дана», «дні» — вода, ріка та слова «стр» — швидкий.
Домажир: річка, ліва притока Верещиці. Назва походить від двох старослов'янських слів «домь» (дім) і «жирь» (корм, багатство).
Западня: озеро в лісовому масиві біля с. Чуловичі. Назва походить від того, що озеро виникло у лійкоподібній карстовій западині.
Лукач: річка, права притока Верещиці. Назва походить від слова «лука». Вздовж річки від витоку до гирла є луки і пасовища.
Раків: річка, права притока р. Вишні. Назва походить від слова «рак». Тут водилося багато раків.
Солонка (Солониця): річка, ліва притока Верещиці. Вода в річці має значний вміст сірководню, який надходить з сірководневих джерел.
Стара Ріка: річка, ліва притока Верещиці. Назва походить від того, що річка протікає по старому руслу, яким протікала Верещиця до зміни її русла.
Струга: річка, права притока Верещиці. Назва, ймовірно, походить від слова «струг», яке має два значення: а) місцева назва риби форель; б) назва човна певної конструкції.

Додатки

Додаток 1. Показники кліматичних елементів по м. Городок за 1965-1990 рр. (за Карпінським І. Б.)

Додаток 2. Кліматичні показники околиць м. Городок за 1945-1994 рр. (за Карпінським І. Б.)

Література

Агрономічний довідник по Львівській області. — К., Держполітвидав УРСР, 1959.
Андріанов М. С. Про циркуляційні фактори клімату західних областей України. Географічний збірник. — Вип. 1. — Вид-во ЛДУ, 1951.
Артюшенко О. Т. Про геологічну будову та вік заплавних відкладів басейну верхнього Дністра в Передкарпатті. Геологічний журнал. — Т. XXVII. — Вип. 4, 1968.
Атлас «Львівська область». — ГУГК. — М., 1989.
Биков Н. Г., Попович Г. Д. Економічна карта мінерально-сировинних ресурсів Львівської області. — Вид-во ЛДУ, 1975.
Бондарчук В. Г. Геологія України. — К., Вид-во АН УРСР, 1959.
Геренчук К. І. Геоморфологічні спостереження на Дністровсько-Сянському межиріччі. Географічний збірник. — Вип. 1. — К., Вид-во АН УРСР, 1956.
Геренчук К. І. Географічні типи земель і природні райони Львівської області. — Вісник ЛДУ. — Серія геогр. — № 2. — Вид-во ЛДУ, 1964.
Глушко В. В. Тектоніка і нафтогазоносність Карпат і прилеглих прогинів. — М., Надра, 1968.
Глушко В. В., Круглов С. С. Тектонічна карта Українських Карпат і пояснювальна записка до неї. — К., УНДГРІ, 1986.
Гуньовський І. М. Природа і господарство Львівської області. — Львів, ЛДУ, 1990.
Заставний Ф. Д. Географія України. — Львів: Світ, 1994.
Зденюк М. В. Основні етапи розвитку ландшафтів Сянсько-Дністровського межиріччя в четвертинному періоді. — Кандидатська дисертація.
Ковалевська Т. М. Львівська область. — К., Радянська школа, 1961.
Косець М. І. Нарис лісової рослинності Львівської області УРСР. — Вісник ЛДУ. — Серія геогр. — Вид-во ЛДУ, 1965.
Кравчук Г. Л. Структура і границі фенологічних сезонів у ландшафтах Львівської області. — Вісник ЛДУ. — Серія геогр. — Вид-во ЛДУ, 1966.
Курорти західних областей України / За ред. Балуховського Г. Т. — К., Медвидав УРСР, 1959.
Матеріали метеоспостережень Оброшинської агрометеостанції за період 1965-1990 рр.
Матеріали гідрометеоспостережень на Комарнівському гідрометеопункті за період 1980-1994 рр.
Мироненко В. М. Курорт Любінь Великий. — К., Здоров'я, 979.
Новоселецький Р. М., Пшиванова Л. С. Геологічна будова і нафтогазоносність Передкарпатського прогину. — Праці УНДГРІ. — Вип. 21. — М., Надра, 1968.
Природа Львівської області / За ред. Геренчука К.І. — Львів, Вид-во ЛДУ, 1972.
Проект районної планіровки Городоцького району. — К., Укргромадсільбуд, 1987.
Страуман Ф. І. Птахи західних областей України. — Вид-во ЛДУ, 1963.
Татаринов К. А. Зоогеографічне районування західних областей України на основі поширення хребетних тварин. — 36. «Проблеми зоогеографії суші». — Вид-во ЛДУ, 1958.
Тимчишин Я. Д., Савка М. Т., Тимошенко П. А. Подорожі по Львівщині. — Львів: Каменяр, 1967.
Цись П. М. Геоморфологія УРСР. — Вид-во ЛДУ, 1962.
Штогрин О. Д. Підземні води четвертинних відкладів Передкарпаття. — К., Вид-во АН УРСР, 1963.