Візуальні обстеження зсувів

Враховуючи цільову спрямованість робіт, можна передбачити візуальну оцінку стану зсуву на певний момент часу з можливою повторною деталізацією. Детальне візуальне обстеження рекомендують проводити на зсувних ділянках, які загрожують важливим об’єктам народного господарства.

Детальну програму дослідження зсувів розробив Н.І. Ніколаєв (1950) [22]. Вона передбачає такі аспекти вивчення.

1. Виявлення приуроченості зсувів до елементів рельєфу (уступів терас, схилів річкових долин тощо).
2. Визначення висоти і крутості схилів, з’ясування деталей мікрорельєфу.
3. Картування площ поширення зсувних тіл.
4. Виявлення головних чинників розвитку зсувів у минулому і сьогодні.
5. Дослідження морфологічних особливостей зсувного тіла і поверхонь ковзання.

Схема опису схилу, на якому виник зсув:

1. розташування у рельєфі, експозиція, генезис (морський, озерний, річковий, ярковий, на берегах водосховищ, штучний укіс або насип), довжина схилу, відносна висота;
2. форма в профілі та плані, крутість (максимальна, середня);
3. літологічні та петрографічні різновиди порід, їхні умови залягання, наявність тектонічних порушень, стан – вологість, консистенція, тріщинуватість, вивітрілість;
4. гідрогеологічні умови: глибина ґрунтових вод, напрям течій (збігається чи ні з напрямом падіння схилу), місця обводнення схилу, наявність джерел, їхній дебіт;
5. мікрорельєф схилу, його зв’язок з геологічною будовою;
6. наявність рослинності та штучних споруд;
7. характеристика рельєфу між вододілом і брівкою схилу – плато, тераса, більш пологий схил, відстань від вододілу до брівки, протилежний схил;
8. характеристика підніжжя схилу: наявність підмиву або штучного підрізування схилу, інтенсивність підмиву;
9. вік схилу й основні етапи його формування (для штучних укосів – час і спосіб їхнього спорудження).

Загальні відомості про зсув:

1. тип за особливостями процесу зміщення, будовою, формою переміщення, механізмом руху, формою в плані тощо;
2. причини та значення у виникненні різних чинників;
3. взаємозв’язок з іншими процесами;
4. стадія розвитку зсуву.

Послідовність опису зсувного тіла:

1. розташування на схилі, базис;
2. розміри та форма в плані, в поздовжньому і поперечному профілі;
3. перевищення вершини брівки зриву над базисом, висота і характер стінки зриву, бортів і валу випирання, амплітуда зсуву;
4. рельєф поверхні зсуву;
5. площа водозбору зсуву, умови поверхневого стоку вздовж зсуву, джерела живлення тіла зсуву водою;
6. рослинний покрив на тілі зсуву та його відмінності від рослинності поза ним;
7. вплив зсуву на споруди і їхні деформації;
8. потужність зсуву;
9. форма та положення поверхні ковзання, склад, умови залягання і стан зміщених ґрунтів, механізм зміщення;
10. свіжість зсувних деформацій, можливий вік зсуву [3].

Характеристика сусідніх зсувів:

1. відстань до них і їхня коротка характеристика (якщо вони розташовані на тому ж схилі);
2. міжзсувні миси – наявність, розміри, морфологія.

Відомості про підготовку та розвиток зміщень:

1. рельєф схилу й умови до зсуву, час, швидкість і характер зміщення, явища, що передували і супроводжували зсув;
2. подальше розростання зсуву по площі, виникнення зсувів другого порядку;
3. повторні зрушення;
4. активність зсуву і режим деформацій;
5. завдані збитки, деформації та руйнування споруд;
6. зворотні розрахунки або перевірка розрахункових схем і показників для часу зміщення [21].

Виконані протизсувні заходи:

• склад, розміри, розташування, час спорудження;
• стан у досліджуваний період;
• ефективність заходів;
• прогноз подальшого розвитку зсуву та попередні рекомендації щодо його стабілізації [14].

За результатами детального візуального обстеження зсувонебезпечної території виникає можливість схарактеризувати стан схилу зсуву в зоні його впливу на об’єкти господарства. Особливого значення набуває проведення детального візуального обстеження в ситуаціях, які потребують прийняття швидкого інженерного рішення у разі впливу зсувів на важливі інженерні споруди (гідротехнічне будівництво, газоі нафтопроводи, лінії електропередач тощо).