Вивчення терасованих берегів

Морські тераси утворюються прибережною ерозією і відображають історію підйому й опускання рівня моря протягом певного періоду. Найчастіше морські тераси трапляються вздовж узбережжя, яке піднімається (рис. 3.8.4). У районах, де суходіл опускається, вони розташовані нижче урізу моря або поховані під молодшими відкладами. На узбережжях в стані тектонічного спокою кожен наступний підйом і падіння морського дна знищує більшість доказів попередніх циклів зміни рівня моря (рис. 3.8.5). Доведено, що головними чинниками формування терас є рівномірні відносні підняття суші, тоді як додаткові – це переривчасті підняття, які змінюються відносними опусканнями, чи зміни фізико-географічних умов [9].

Рис. 3.8.4. Сходинки терас на морському узбережжі біля м. Давенпорта, Каліфорнія, США (джерело). Тераси утворилися тому, що сусідня гора Бен Ломонд тривалий час піднімається стосовно рівня моря

Рис. 3.8.5. Формування терас у зв’язку з коливаннями рівня моря (джерело).

На першій стадії (а) відбулося підняття суходолу і морського дна, тераси немає. На другій стадії (b) – дальше підняття суші й опускання дна моря, сформувалась поверхня тераси. На третій стадії (с) – подальше підняття суші, утворився уступ тераси, яка лежить вище, та поверхня тераси, що розташована нижче

На терасованих берегах можуть траплятися давні та сучасні берегові вали, тераси можуть переходити в абразійні чи акумулятивні рівнини зі своїм комплексом берегових форм. Самі тераси можуть мати чіткі уступи, або їхні уступи можуть бути напівзруйнованими, спричинені дією ерозійних, гравітаційних чи інших процесів.

Зазначають всі морфологічні відміни, які відбуваються на терасах узбережжя. У польових умовах з’ясовують кількісні показники терас, склад відкладів, корінні породи. Вік терас виявляють за палеонтологічними рештками у їхніх відкладах.

Важлива умова досліджень – складання поперечних профілів терас. Щільність розташування профілів залежить від морфологічної різноманітності берегової зони. За серією розміщених одна над одною терас визначають характер відносних рухів узбережжя в часі.

Маючи кілька поперечних профілів, будують поздовжній профіль берегової зони, на якому зазначають розташування берегових ліній минулого. Давні берегові лінії проводять по тилових швах терас або по основі кліфів чи по основі морського схилу берегових валів. Також висотне положення давніх берегових ліній виявляють за крівлею одновікових з ними прибережних відкладів. Поздовжні профілі (спектри) берегових ліній дають підстави зробити висновки про історію й умови формування рельєфу узбережжя, причини переміщення берегових ліній (тектонічні чи евстатичні).

Вивчають поперечні нахили поверхні терас, зіставляють сучасні та первинні нахили на стадії їхнього активного формування на підводному береговому схилі. Про первинний нахил свідчить склад давніх морських відкладів, зміна одних фацій іншими, більш глибоководними з віддаленням від берега. Дослідження допомагають уточнити градієнти тектонічних піднять узбережжя. В місцях інтенсивних тектонічних рухів первинний ухил терас нерідко значніший, ніж сучасний [24]. Крім профілів, будують карти ізобаз, на яких рисують лінії, що з’єднують точки з однаковими відмітками висот берегової лінії одного віку. До досліджень залучають також великомасштабні різночасові карти. Карти ізобаз краще відображають просторове поширення новітніх структур, дають змогу побачити деформацію первинної горизонтальної поверхні берега після її утворення.

Запитання для самоперевірки знань

1. Як Ви розумієте поняття берега, берегової зони, берегової лінії, узбережжя?
2. Які типи берегів Ви знаєте?
3. Описати послідовність вивчення морфологічних обрисів берегів.
4. Яка черговість вивчення кліфів, бенчів?
5. Яку характеристику дають акумулятивним формам рельєфу?
6. Які методи застосовують для вивчення динаміки берегів?

Бібліографія

Основна

1. Карпенко H.I. Рельєф морських берегів: навч. посібник [для вищих навч. закл.] / Н.І. Карпенко. – Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 308 с.
2. Сіренко І.М. Прибережно-морські процеси // Динамічна геоморфологія / І.М. Сіренко. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – с. 188-210.
3. Спиридонов А.И. Изучение морских берегов и форм рельефа побережий // Основы общей методики полевых геоморфологических исследований и геоморфологического картографирования. – Москва: Высш. школа, 1970. – с. 427-447.

Допоміжна

4. Берегова лінія // Українська радянська енциклопедія: у 12-ти т. / гол. ред. М.П. Бажан. – 2-ге вид. – Т. 1. – Київ: Головна редакція УРЕ, 1974-1985.
5. Буданов В.И. Методика экспедиционных исследований береговой зоны моря / В.И. Буданов. – Москва: Наука, 1964.
6. Зенкович В.П. Изучение морских берегов. Гл. X // Справочник путешественника и краеведа. Т.ІІ. / под ред. С.В. Обручева. – Москва: Географгиз, 1950. – С. 150-164.
7. Зенкович В.П. Основы учения о развитии морских берегов / В.П. Зенкович. – Москва: Изд-во АН СССР, 1962.
8. Ингресионные берега // Краткая географическая энциклопедия. Т. 2 / гл. ред. А.А. Григорьев. – Москва: Советская энциклопедия, 1961. – 592 с.
9. Каплин П.А. Берега / П.А. Каплин, О.К. Леонтьев, С.А. Лукьянова, Л.Г. Никифорова. – Москва: Мысль, 1991. – 479 с. ISBN 5-244-00449-2
10. Леонтьев О.К. Основы геоморфологии морских берегов / О.К. Леонтьев. – Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1961.
11. Леонтьев О.К. Берега. Природа мира / П.А. Каплин, О.К. Леонтьев, С.А. Лукьянова, Л.Г. Никифоров. – Москва: Мысль, 1991. 479 с.
12. Сафьянов Г.А. Геоморфология морских берегов / Г.А. Сафьянов. – Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1996. – 400 с.
13. Сафьянов Г.А. Прибрежно-морские процессы. Формирование побережий / Г.А. Сафьянов // Динамическая геоморфология. – Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1992. – С. 380-426.
14. Стецюк В.В. Берегові процеси і форми рельєфу // Основи геоморфології: навч. посібник / за ред. О.М. Маринича; В.В. Стецюк, І.П. Ковальчук. – Київ: Вища школа, 2005. – С. 352-381.
15. Чорне і Азовське моря
16. Шуйский Ю.Д. Типи берегів Світового океану / Ю.Д. Шуйский. – Одеса: Астропринт, 2000. – 480 с.
17. Щукин И.С. Морфология побережий / И.С. Щукин // Общая геоморфология. Т. 3. – Москва: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – С. 174-295.
18. Bird E. Coastal geomorphology: an introduction. 2nd ed. Chichester: John Wiley & Sons; 2008. – 411 p.
19. Castedo R. A new process response coastal recession model of soft rock cliffs / R. Castedo, W. Murphy, J. Lawrence, C. Paredes // Geomorphology. – 2012. – 177-178: 128-143. DOI: 10.1016/j.geomorph.2012.07.020.
20. Emery K.O. Sea cliffs: their processes, profiles, and classification / K.O. Emery, G.G. Kuhn // Geological Society of America Bulletin. – 1982. – 93: 644-654. DOI: 10.1130/00167606(1982)93<644:sctppa>2.0.CO;2.
21. Joyal G. Influence of lithostratigraphy on the retreat of an unconsolidated sedimentary coastal cliff (St. Lawrence estuary, eastern Canada) / Gabriel Joyal, Patrick Lajeunesse, Antoine Morissette and Pascal Bernatchez // Earth Surf. Process. Landforms 41, 1055-1072 (2016). – DOI: 10.1002/esp.3886
22. Lee E.M. Coastal cliff behaviour: observations on the relationship between beach levels and recession rates // Geomorphology. – 2008. – 101: 558-571. DOI: 10.1016/j.geomorph.2008.02.010.
23. Lee E.M. Investigation and management of soft rock cliffs / E.M. Lee, A. Clark. – London: Thomas Telford, 2002. – 382 p.
24. Sunamura T. Geomorphology of Rocky Coast. – New York: John Wiley & Sons: Chichester; 1992. – 328 p.
25. Trenhaile A.S. The geomorphology of Rock Coasts. – Oxford: Clarendon Press, 1987. – 384 p.
26. Young A.P. Application of airborne LIDAR for sea cliff volumetric change and beach-sediment budget contributions / A.P. Young, S.A. Ashford // Journal of Coastal Research, 2006. – 222: 307-318. DOI: 10.2112/05-0548.1.
27. Young Adam P. Comparison of short-term sea cliff retreat measurement methods in Del Mar, California / Adam P. Young, R.E. Flick, R. Gutierrez, R.T. Guza  // Geomorphology. Vol. 112, Issues 3-4, 15 November 2009, Pages 318-323.