Байрак Г.
Методи геоморфологічних досліджень

Типи магматичних порід і вулканічних форм рельєфу

Вулканічні породи за глибиною поділяють на:

  • глибинні (абіссальні);
  • напівглибинні (гіпабіссальні);
  • виливні.

За хімічним складом (залежно від величини вмісту кремнезему SiO2) виділяють:

  • кислі,
  • середні,
  • основні й
  • ультраосновні породи (табл. 3.5).
Таблиця 3.5. Типи магматичних порід залежно від глибини залягання та кислотності (за В.І. Влодавцем) [7]
Типи порідГлибинніНапівглибинніВиливні
Кислі Граніт Гранітовий порфір Кварцовий порфір, ліпарит, дацит
Середні Діорит, сієніт Діоритовий порфіріт, сієнітовий порфір Андезит, порфіріт, ортофір
Основні Габро Діабазовий порфіріт Базальт, діабаз
Ультраосновні Пірідотит, піроксеніт - Пікрит, авгітит

Кисла магма – в’язка, виходить на поверхню з вибухами, бо містить гази, низькотемпературна (950° і менше). Основна магма – текуча, виливається без вибухів, високотемпературна (1200° і вище). Саме кількість кремнезему визначає лава рідка чи в’язка. Це зумовлює тип виверження і створені форми рельєфу. За характерними формами рельєфу, які залежать від складу магми, відповідно, розпізнають тип виверження.

Дві категорії вулканічних порід залежно від фаз виверження:

  • лави (ефузивна фаза);
  • пірокластичні (уламкові) породи (експлозивна фаза).

Серед пірокластичних порід виділяють пухкі та зцементовані.

До пухких належать:

  • бомби, 
  • лапілі (рос. лапиллиангл. lapilliнім. Lapilli) – дрібні округлої або неправильної форми шматочки пористої лави або магми розміром від горошини до волоського горіха, які викидаються під час виверження вулкана і тверднуть у повітрі [13].
  • пісок,
  • пил,
  • попіл.

До зцементованих належать такі:

  1. зцементовані гідрохімічно – туфи;
  2. зцементовані лавою – кластолави;
  3. ті, які спеклися без особливого цементу – ігнімбріти [10].

Вивержені вулканічні породи (лави та пірокласти) називають ефузивними. Вулканічні породи, які утворилися під поверхнею Землі, відомі як інтрузивні (рис. 3.9.4). Вони повільно остигають і мають великі кристали (наприклад, граніти). Ті, що з’являються внаслідок екструзії на поверхні, називають екструзивними. Завдяки швидкому остиганню, кристали менші. Наприклад базальт [16].

Структурні співвідношення різних типів інтрузивних та ефузивних порід (за Ф.П. Янгом)
Рис. 3.9.4. Структурні співвідношення різних типів інтрузивних та ефузивних порід (за Ф.П. Янгом) [18]

Рельєф вулканічних областей поділяють на два типи:

  • акумулятивний – утворений внаслідок накопичень продуктів вивержень
    • лавові покриви,
    • нагромадження пірокластичного матеріалу,
    • шлакові конуси,
    • куполи,
    • стратовулкани,
    • лавові стовпи,
    • обеліски (рис. 3.9.5);
  • деструктивний – виникає внаслідок вибухової діяльності вулкана та руйнування раніше утворених форм
    • трубки вибуху,
    • кратери,
    • маари – плоскодонні лійкоподібні кратери вибуху, утворені за однократного виверження,
    • кальдери – великі (10-15 км) заглиблення, утворені внаслідок потужних вибухів і руйнування вулканічних, апаратів. Виділяють кальдери вибуху та гравітаційні (обвали порід вздовж розломів, які перетинають вулкани),
    • шарра – борозни на схилах вулкана, які сформовані розпеченими уламками, що скочуються вниз. Біля вершини ширші і глибші, звужуються, міліють донизу вулканічного купола.
Лавові стовпи (на задньому плані) і поверхня лавового покриву (на передньому) на о. Тенеріфе поблизу вулкана Тейде
Рис. 3.9.5. Лавові стовпи (на задньому плані) і поверхня лавового покриву (на передньому) на о. Тенеріфе поблизу вулкана Тейде (Канарські о-ви) (світлина М. Іваника)

Розрізняють такі підтипи акумулятивного рельєфу:

  1. ефузивний рельєф. В’язкі лави кислого складу утворюють круті схили вулканічних конусів і куполів, а рідкі лави основного складу – пологі поверхні вулканічних щитів, плато, окремих потоків;
  2. експлозивний рельєф. Розрізняють поверхні акумуляції двох типів:
    • здебільшого великоуламкового матеріалу;
    • поверхні, складені дрібними пірокластичними масами.
    Великі уламки накопичуються біля центрів вивержень, дрібні – у вигляді грязевих потоків займають зниження рельєфу або виносяться повітряними масами й осідають на периферії вулканічних областей;
  3. екструзивний рельєф. Генетичні різновиди такі:
    • ліпаритові та трахітові куполи, витиснуті пластичнними та в’язкими середньоі низькотемпературними лавами. Мають флюїдальну текстуру лави, куполи висотою десятки метрів;
    • андезитові та дацитові куполи, витиснуті в’язкими низькотемпературними лавами. Куполи у розрізі мають віялоподібну текстуру з падінням пластів 45° і більше;
    • первинна брекчія – нависаючі над жерлом брили застиглої лави з уламками порід кратера;
    • лавові пробки – вертикальні моноліти над жерлом чи у кратері;
    • лавові обеліски, голки – стовпи застиглої лави;
  4. експлозивно-ефузивний рельєф. До цього типу належать стратовулкани – це полігенні вулкани, для яких характерні багаторазові виверження, що чергуються з тривалими паузами. Вони складені пірокластичними відкладами, лавовими потоками і туфами. За положенням стосовно жерла виділяється головний вулкан (центральний), розташований над постійним жерлом, і побічний вулкан (паразитичний, латеральний, бічний), який утворюється на схилі головного вулкана або біля його підніжжя;
  5. екструзивно-ефузивний рельєф. Це вулкани з вихідним каналом і язиками лави;
  6. екструзивно-експлозивний рельєф. Формуються вулкани з кратером і пірокластичним матеріалом [20].

Форми рельєфу інтрузивного магматизму:

  • батоліти – великі, понад 200 км2, куполоподібні форми залягання магми у товщі осадових порід;
  • лаколіти – склепінчасте підняття магмою товщі порід, у яку вона проникає;
  • дайки – тріщинні магматичні заповнення;
  • сіли – проникнення магми у пласти порід, паралельні до площин напластування;
  • неки – заповнені розплавом канали (рис. 3.9.6).
Інтрузивна форма – нек на фоні вулкана Тейде на о. Тенеріфе (Канарські о-ви)
Рис. 3.9.6. Інтрузивна форма – нек на фоні вулкана Тейде на о. Тенеріфе (Канарські о-ви) (світлина М. Іваника)

Види поствулканічної діяльності:

  • сольфатаро-фумарольна – виходи вулканічних парів і газів;
  • гейзери;
  • грязеві вулкани (сальзи).
Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом