Галузева структура світового господарства. Глобалізація

У країнах різних типів значно відрізняється співвідношення між виробничою сферою та сферою послуг. У розвинутих країнах на початку XXI ст. переважає сфера послуг, а у країнах, що розвиваються, за часткою у ВНП і зайнятістю населення — виробнича. Якщо у перших у складі виробничої сфери переважають високоефективні та наукомісткі галузі, то в других — сільське господарство, гірничодобувна промисловість та так звані «брудні» і трудомісткі галузі (первинна обробка і збагачення рудної сировини, нафтопереробка, хімічна, легка).

Галузева структура сфери послуг також неоднакова у країнах різних типів. На перше місце у сфері послуг розвинутих країн за часткою у ВНП виходить фінансово-кредитна сфера, далі йдуть торгівля, транспорт та інші галузі.

У країнах, що розвиваються, з порівняно сформованою структурою господарства (Індія, Колумбія, країни-експортери нафти та ін.) розвиваються всі галузі сфери послуг, але в тих, що володіють великими природними ресурсами, переважає фінансово-кредитна сфера, а в інших — торгівля, туризм тощо. За часткою у ВНП різних галузей господарства можна виділити декілька типів країн світу:

• постіндустріальні,
• індустріальні,
• індустріально-аграрні,
• аграрно-індустріальні та
• аграрні.

У постіндустріальних країнах відбуваються найбільші структурні зрушення. А саме, у промисловості випереджаючий розвиток одержали нові прогресивні галузі (електроніка, виробництво нових матеріалів, біотехнологія тощо). Посилюється процес індустріалізації у сфері послуг та сільському господарстві. Окремою структурною ланкою стали такі види діяльності, продукт яких не має речового виразу, але пронизує всі стадії процесу виробництва (збір і обробка інформації, програмне забезпечення тощо). Промисловість залишається основною галуззю господарства через високу ефективність виробництва його орієнтацію на сучасні технології та висококваліфіковану робочу силу але частка її, як і сільського господарства, постійно зменшується. Частка сфери послуг зростає.

В індустріальних країнах основою економіки є потужна промисловість, яка не тільки задовольняє потреби країни, а й визначає п обличчя у МПП. Відповідно в аграрних країнах сільське господарство є основою економіки та означає їх експортну спеціалізацію. Інші типи країн за часткою галузей господарства у ВНП є перехідними (див. рис. 16).

Рис. 16. 

Запитання і завдання

1. Розкрийте поняття «міжнародний географічний поділ праці».
2. Яка відмінність існує в галузях міжнародної спеціалізації між: розвинутими країнами та країнами, що розвиваються?
3. Яку роль у формуванні та розвитку світового господарства відіграє світовий ринок?
4. Що таке ТНК? Яку роль вони відіграють у МПП і світовому господарстві?
5. Які завдання вирішують країни різних типів, беручи участь у світовому господарстві?
6. Порівняйте галузеву структуру господарства країн різних типів.
7. Які типи країн за галузевою структурою господарства можна виділити?
8. Які риси господарства характерні для постіндустріальних країн?
9. Чому для успішної діяльності на світовому ринку важливим є знання маркетингу?

Це цікаво

Ключовим поняттям, що характеризує процеси світового розвитку на початку XXI ст., є глобалізація. Її суть полягає в різкому розширенні й ускладненні взаємозв'язків і взаємозалежності як людей, так і держав, що виражається у процесах формування планетарного інформаційного простору, світового ринку капіталів, товарів, трудових ресурсів, в інтернаціоналізації проблем техногенного впливу на географічне середовище, міжетнічних і міжконфесійних конфліктів і безпеки.

В економіці розвиток глобальних процесів тісно пов'язаний із посиленням конкурентної боротьби за контроль над природними ресурсами та інформаційними просторами через використання новітніх технологій. Одночасно відбувається процес переростання регіональних ТНК у глобальні, які здійснюють свою діяльність у світовому просторі.