Фізична географія Африки. Передмова

«Фізична географія материків і океанів» є нормативною навчальною дисципліною циклу професійної і практичної підготовки студентів за спеціальністю географія. Материки і океани є найбільшими природними територіальними та аквальними комплексами у межах географічної оболонки Землі. Природа кожного з них зберігає певну внутрішньою єдність та індивідуальні особливості залежно від географічного положення, розмірів, конфігурації, історії розвитку та характеру антропогенного впливу. Ці особливості й визначають основні риси природних умов кожного з океанів і континентів.

Навчально-методичний посібник присвячений Африці – другому за площею материку після Євразії. Африкою називаються також частину світу, що складається з материка та прилеглих до нього островів.

Африку, де на сьогодні проживає понад мільярд людей, вважають прабатьківщиною людства: саме тут знайшли найдавніші останки ранніх гомінідів і їхніх ймовірних предків, включаючи Sahelanthropus tchadensis, Australopithecus africanus, A. afarensis, Homo erectus, H. habilis і H. Ergaster.

Існують різні версії походження назви материка: від фінікійського afar, що означає «пил»; назви народу «афри» (з берберської «печера», малося на увазі печерних жителів); латинського aprica – «сонячний»; чи від грецького αφρίκη, що означає «без холоду». Дві останні версії, на нашу думку, якщо навіть і не мають прямого відношення до утворення теперішньої назви материка, точно відображають основні особливості його природи. Африку вважають найспекотнішим материком, оскільки основна її частина розташована між Північним і Південним тропіками, що забезпечує отримання великої кількості сонячної радіації, а слабке розчленування і замкнутість внутрішньої частини створюють характерну для Африки континентальність. Переважання рівнинного рельєфу та географічне положення обумовлює яскраве вираження зональності. Широкі смуги субширотного простягання з відносно однорідними природними умовами закономірно змінюють одна одну від екватора у північному та південному напрямах. Особливо чітко зональна структура проявляється в наймасивнішій та одноманітній по рельєфу північній частині материка.

Відмінності в історії формування окремих частин материка, неоднорідність його літогенної основи, особливе поєднання географічних ознак є основою для виокремлення в Африці фізико-географічних країн, а в їхніх межах – областей. У посібнику розглянуто особливості природи цих великих фізико-географічних одиниць, що володіють індивідуальними природними властивостями.