Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Науково-технічна революція та її вплив на структуру і розміщення світового господарства

Поняття про науково-технічну революцію та її основні напрями

Протягом усієї історії людство перебуває у стані постійного наукового і технічного пошуку. Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково-технічним прогресом (НТП). Із середини 50-х років XX ст. у світі спостерігається небачене раніше прискорення НТП, що охопило більшість країн та галузей господарства. Цей період розвитку називається науково-технічною революцією (НТР), яка являє собою докорінні якісні зміни продуктивних сил суспільства (див. рис. 17).

Революційний якісний переворот у виробництві найбільшою мірою торкнувся чотирьох галузей:

  1. власне техніки виробництва, де базою такого перевороту стала комплексна автоматизація на основі використання процесорної техніки;
  2. енергетичної бази, де революційний переворот пов'язаний насамперед з атомною енергетикою;
  3. виробництва сировини та матеріалів, де відбувається поступовий перехід від використання природних речовин до нових, штучно створених хімічних матеріалів з наперед заданими властивостями;
  4. якісні зрушення зачепили галузь технології (безперервна виплавка сталі, пряме відновлення заліза, виробництво нетканих матеріалів, застосування радіоактивних ізотопів, лазерів та ін.).

Ці якісні зрушення поряд із принципово новими технічними рішеннями в усіх галузях господарства характеризують головний напрям сучасної НТР.

Разом з тим в епоху НТР триває також подальший розвиток старих, традиційних видів виробництва: прискорення механізації, буріння надглибоких свердловин збільшення швидкостей руху на транспорті, а також пропускної здатності автомагістралей, трубопроводів. Для НТР характерне також укрупнення одиничної потужності агрегатів і машин. Усі ці переважно кількісні зміни у виробництві утворюють другий напрям НТР.

Основний зміст науково-технічної революції
Рис. 17. Основний зміст науково-технічної революції

Основні риси науково-технічної революції на сучасному етапі:

  • стрімкий розвиток науки, перетворення її в безпосередню продуктивну силу, що привело до підвищення складності й ефективності праці і, у свою чергу, вимагає висококваліфікованих робітників. Тому велика увага в розвинутих країнах приділяється розвитку освіти;
  • всеосяжність НТР, яка охоплює не тільки матеріальне виробництво, а й сферу послуг, побут, культуру;
  • НТР розвивається і вглиб — освоюється мікросвіт атома, генна інженерія, нові фізико-хімічні процеси; і вшир — поєднуються традиційні механічні та новітні електронні системи на базі мікропроцесорної техніки. Корінним чином змінюється технічна й технологічна база господарства світу.

Вплив науково-технічної революції на галузеву структуру господарства

Найбільш суттєві зміни відбуваються в обробній промисловості. Для періоду НТР характерні випереджаючі темпи розвитку трьох галузей — електроенергетики, машинобудування та хімічної промисловості. Прискорений розвиток цієї «авангардної трійки» закономірний, адже саме вони визначають хід НТР.

Насправді, електроенергетика є основою автоматизації сучасного виробництва, підвищення продуктивності праці, підвищення його енергоозброєності; з машинобудуванням пов'язаний якісний переворот у техніці (виробництво комп'ютерів, роботів, автоматів, обладнання для ракет, космічних кораблів, АЕС тощо). У хімічній промисловості на перший план вийшла хімія органічного синтезу, яка виробляє полімерні матеріали.

Поряд із цим важливі зміни відбуваються і в інших галузях промисловості. Наприклад, хоч сталь досі є найпоширенішим конструкційним матеріалом, суттєво зростає роль кольорової металургії, тому що з розвитком техніки різко збільшився попит на берилій, літій, цирконій, цезій, тантал, германій, селен тощо.

Добувні галузі розвиваються, як правило, повільніше, ніж обробні. У результаті частка добувної промисловості у вартості всієї промислової продукції постійно зменшується.

Вплив НТР на галузеву структуру сільського господарства проявляється у зростанні частки більш цінних зернових і технічних культур у рослинництві, прискореному розвитку тваринництва, на галузеву структуру транспорту – у зростанні частки автомобільного, трубопровідного, авіаційного транспорту, на структуру зовнішньої торгівлі — у збільшенні частки готових виробів. Підвищення ролі й значення сфери послуг також є одним із яскравих проявів НТР.

Впровадження нових технологічних досягнень у виробництво (створення роботизованих цехів і дільниць тощо) значно підвищує продуктивність праці і впливає на зменшення частки зайнятих у виробничій сфері (див. рис. 18, 19). А це у свою чергу викликає перерозподіл трудових ресурсів між виробничою сферою та сферою послуг на користь останньої. У розвинутих кранах під впливом НТР у сфері послуг зростає роль управління (менеджменту) — організації ведення господарства на основі знань законів ринку та необхідної інформатизації.

Автоматизоване виробництво
Рис. 18. Автоматизоване виробництво (участь людини мінімальна)
Використання роботів для стрижки овець
Рис. 19. Використання роботів для стрижки овець

У період НТР відбувається «інформаційний вибух», коли обсяг наукових знань та кількість джерел інформації зростають швидкими темпами, м наші дні у світі закінчується процес переходу до машинної обробки інформації. Автоматизація, яка базується на використанні мікроелектроніки, охопила не тільки виробництво, а й сферу розумової праці (науку, освіту, фінанси) та сферу послуг. Вона полягає у створенні автоматизованих систем управління (АСУ), які збирають і опрацьовують величезну кількість інформації, інформаційних банків даних, загальнодержавних інформаційних систем. Таким чином, в епоху НТР виник новий ресурс світового господарства — інформаційний. Основу інформаційних ресурсів становлять результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), які дають змогу створювати наукомісткі вироби, використовувати нові технічні й наукові винаходи. Як особливу частину виділяють інформацію, доступну для автоматизованого пошуку, зберігання та обробки (програми, бази даних, бази знань, документи тощо) та для широкого використання (мережа «Інтернет»). Перетворення інформації в економічний ресурс привело до інформатизації суспільства, що створило умови для формування нової моделі розвитку економіки, становлення постіндустріального суспільства. В умовах інформаційної революції першою і необхідною умовою існування інформаційних ресурсів є їх постійне розширення та оновлення. Найменша затримка країни в нагромадженні та оновленні інформації веде до її відставання, втрати позицій на світовому ринку.