Науково-технічна революція та її вплив на структуру і розміщення світового господарства

Поняття про науково-технічну революцію та її основні напрями

Протягом усієї історії людство перебуває у стані постійного наукового і технічного пошуку. Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково-технічним прогресом (НТП). Із середини 50-х років XX ст. у світі спостерігається небачене раніше прискорення НТП, що охопило більшість країн та галузей господарства. Цей період розвитку називається науково-технічною революцією (НТР), яка являє собою докорінні якісні зміни продуктивних сил суспільства (див. рис. 17).

Революційний якісний переворот у виробництві найбільшою мірою торкнувся чотирьох галузей:

власне техніки виробництва, де базою такого перевороту стала комплексна автоматизація на основі використання процесорної техніки;
енергетичної бази, де революційний переворот пов'язаний насамперед з атомною енергетикою;
виробництва сировини та матеріалів, де відбувається поступовий перехід від використання природних речовин до нових, штучно створених хімічних матеріалів з наперед заданими властивостями;
якісні зрушення зачепили галузь технології (безперервна виплавка сталі, пряме відновлення заліза, виробництво нетканих матеріалів, застосування радіоактивних ізотопів, лазерів та ін.).

Ці якісні зрушення поряд із принципово новими технічними рішеннями в усіх галузях господарства характеризують головний напрям сучасної НТР.

Разом з тим в епоху НТР триває також подальший розвиток старих, традиційних видів виробництва: прискорення механізації, буріння надглибоких свердловин збільшення швидкостей руху на транспорті, а також пропускної здатності автомагістралей, трубопроводів. Для НТР характерне також укрупнення одиничної потужності агрегатів і машин. Усі ці переважно кількісні зміни у виробництві утворюють другий напрям НТР.

Рис. 17. Основний зміст науково-технічної революції

Основні риси науково-технічної революції на сучасному етапі:

стрімкий розвиток науки, перетворення її в безпосередню продуктивну силу, що привело до підвищення складності й ефективності праці і, у свою чергу, вимагає висококваліфікованих робітників. Тому велика увага в розвинутих країнах приділяється розвитку освіти;
всеосяжність НТР, яка охоплює не тільки матеріальне виробництво, а й сферу послуг, побут, культуру;
НТР розвивається і вглиб — освоюється мікросвіт атома, генна інженерія, нові фізико-хімічні процеси; і вшир — поєднуються традиційні механічні та новітні електронні системи на базі мікропроцесорної техніки. Корінним чином змінюється технічна й технологічна база господарства світу.

Вплив науково-технічної революції на галузеву структуру господарства

Найбільш суттєві зміни відбуваються в обробній промисловості. Для періоду НТР характерні випереджаючі темпи розвитку трьох галузей — електроенергетики, машинобудування та хімічної промисловості. Прискорений розвиток цієї «авангардної трійки» закономірний, адже саме вони визначають хід НТР.

Насправді, електроенергетика є основою автоматизації сучасного виробництва, підвищення продуктивності праці, підвищення його енергоозброєності; з машинобудуванням пов'язаний якісний переворот у техніці (виробництво комп'ютерів, роботів, автоматів, обладнання для ракет, космічних кораблів, АЕС тощо). У хімічній промисловості на перший план вийшла хімія органічного синтезу, яка виробляє полімерні матеріали.

Поряд із цим важливі зміни відбуваються і в інших галузях промисловості. Наприклад, хоч сталь досі є найпоширенішим конструкційним матеріалом, суттєво зростає роль кольорової металургії, тому що з розвитком техніки різко збільшився попит на берилій, літій, цирконій, цезій, тантал, германій, селен тощо.

Добувні галузі розвиваються, як правило, повільніше, ніж обробні. У результаті частка добувної промисловості у вартості всієї промислової продукції постійно зменшується.

Вплив НТР на галузеву структуру сільського господарства проявляється у зростанні частки більш цінних зернових і технічних культур у рослинництві, прискореному розвитку тваринництва, на галузеву структуру транспорту – у зростанні частки автомобільного, трубопровідного, авіаційного транспорту, на структуру зовнішньої торгівлі — у збільшенні частки готових виробів. Підвищення ролі й значення сфери послуг також є одним із яскравих проявів НТР.

Впровадження нових технологічних досягнень у виробництво (створення роботизованих цехів і дільниць тощо) значно підвищує продуктивність праці і впливає на зменшення частки зайнятих у виробничій сфері (див. рис. 18, 19). А це у свою чергу викликає перерозподіл трудових ресурсів між виробничою сферою та сферою послуг на користь останньої. У розвинутих кранах під впливом НТР у сфері послуг зростає роль управління (менеджменту) — організації ведення господарства на основі знань законів ринку та необхідної інформатизації.

Рис. 18. Автоматизоване виробництво (участь людини мінімальна)

Рис. 19. Використання роботів для стрижки овець

У період НТР відбувається «інформаційний вибух», коли обсяг наукових знань та кількість джерел інформації зростають швидкими темпами, м наші дні у світі закінчується процес переходу до машинної обробки інформації. Автоматизація, яка базується на використанні мікроелектроніки, охопила не тільки виробництво, а й сферу розумової праці (науку, освіту, фінанси) та сферу послуг. Вона полягає у створенні автоматизованих систем управління (АСУ), які збирають і опрацьовують величезну кількість інформації, інформаційних банків даних, загальнодержавних інформаційних систем. Таким чином, в епоху НТР виник новий ресурс світового господарства — інформаційний. Основу інформаційних ресурсів становлять результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських розробок (НДДКР), які дають змогу створювати наукомісткі вироби, використовувати нові технічні й наукові винаходи. Як особливу частину виділяють інформацію, доступну для автоматизованого пошуку, зберігання та обробки (програми, бази даних, бази знань, документи тощо) та для широкого використання (мережа «Інтернет»). Перетворення інформації в економічний ресурс привело до інформатизації суспільства, що створило умови для формування нової моделі розвитку економіки, становлення постіндустріального суспільства. В умовах інформаційної революції першою і необхідною умовою існування інформаційних ресурсів є їх постійне розширення та оновлення. Найменша затримка країни в нагромадженні та оновленні інформації веде до її відставання, втрати позицій на світовому ринку.