Бершадська Т.
Економічна та соціальна географія світу

Чинники розміщення виробництва в умовах науково-технічної революції

З курсу «Економічна і соціальна географія України» пригадайте основні чинники розміщення виробництва.

Розміщення промисловості кінця XIX — початку XX ст. значною мірою визначалося ресурсним чинником — розміщенням мінерально-сировинних баз. В епоху науково-технічної революції вплив цього чинника дещо змінився: багато країн і регіонів, що найбільш динамічно розвиваються, взагалі не мають власних сировинних баз (Японія, Італія, Республіка Корея та ін.). Добувна промисловість залишається основою виробництва лише в нових ресурсних регіонах розвинутих країн (північні й західні райони Канади, північ Австралії та Росії, Аляска в США, шельф Світового океану) та в країнах, що розвиваються, де ресурсний чинник залишається головним в індустріалізації та розміщенні виробництва.

Одним із найважливіших чинників розміщення виробництва в сучасному світі стає чинник «наукомісткості». Він тісно пов'язаний з різким посиленням ролі науки в епоху науково-технічної революції, вирішальним впливом її на виробництво. Підприємства, у першу чергу нових галузей, тяжіють до крупних наукових центрів, міст і міських агломерацій. У 80-х роках XX ст. у США, Японії, Франції та інших країнах почали створюватися технополіси — цілеспрямовано сформовані зони, в яких поєднуються взаємодіючі науково-дослідні інститути, вузи та наукомісткі промислові виробництва. Вони володіють найсучаснішою виробничою та соціальною інфраструктурою, висококваліфікованими кадрами, можливостями комплексної переробки відходів виробництва, уміло використовують переваги кооперування і спеціалізації (ефект агломерації), мають значні резерви капіталовкладень.

Табл. 9. Вплив окремих чинників на розміщення виробництва
Вплив окремих чинників на розміщення виробництва

Один зі старих чинників, який зберіг своє значення в наш час, – чинник територіальної концентрації. Для періоду НТР характерні крупні підприємства, посилення виробничої концентрації. Територіальна концентрація виражається в розширенні старих і формуванні нових, ще крупніших промислових центрів і вузлів. Висока концентрація виробництва в старих індустріальних районах розвинутих країн викликала переміщення деяких виробництв у менш промислово розвинуті райони. А це у свою чергу привело до прискорення промислового розвитку не лише мало урбанізованих територій розвинутих країн, а Я країн, що розвиваються, які володіють сировинними ресурсами й забезпечені дешевою робочою силою.

Тому в останні десятиріччя XX ст. змінилася й дія чинника трудових ресурсів. Якщо в розвинутих країнах розміщення виробництва все більше орієнтується на висококваліфіковані кадри, то у країнах, що розвиваються, все активніше залучається у виробництво дешева робоча сила невисокої кваліфікації. Саме в ці країни переносяться окремі підприємства легкої промисловості, а також «брудні підприємства» (нафтопереробні та кольорової металургії).

Звичайно, на розміщення господарства впливають й інші чинники: особливості географічного положення, розвиток транспортної мережі, орієнтацій на ринки збуту, стан екології.

Запитання і завдання

  1. Яка відмінність між поняттями «науково-технічний прогрес» і «науково-технічна революція»?
  2. Який напрям НТР вважають головним? Чому?
  3. Які основні риси НТР на сучасному етапі?
  4. Чому в наш час наука перетворилася на безпосередню продуктивну силу?
  5. Як вплинула НТР на структуру господарства? Поясніть випереджаючі темпи розвитку галузей «авангардної трійки».
  6. Чому розвиток добувної промисловості відбувається повільніше, ніж обробної?
  7. Чому в епоху НТР значну роль відіграє управлінська діяльність? Поясніть роль інформаційних ресурсів у сучасному розвитку господарства.
  8. Як і чому змінилася роль ресурсного чинника в період НТР?
  9. Що таке технополіси? Чому вони виникли?
  10. Чому в епоху НТР виник новий чинник розміщення виробництва – екологічний?

Це цікаво

Особлива увага в розвинутих країнах приділяється поширенню комп'ютерної грамотності та комп'ютеризації усіх сфер життя. Уміння користуватися інформаційною мережею — один з найважливіших показників освіченості у наші дні. У цьому плані дуже показовий розрив між США, Японією та іншими країнами світу. Так, у Франції лише 15% сімей мають персональний комп'ютер, тоді як у США — 35%. В Америці 3% будинків підключені до мережі Інтернет, що удвічі більше, ніж у Великобританії та Німеччині, та у 10 разів більше, ніж у Франції. За рівнем комп'ютеризації європейські країни починають поступатися Південній Кореї, Сінгапуру, Тайваню.

World Wide Web — величезна мережа, яка з'єднує між собою мільйони комп'ютерів у цілому світі. Батьківщина мережі Інтернет — США. У середині 50-х років був створений проект Арпамент. «Ожила» мережа у 1969 році у Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса, коли об'єднали 4 комп'ютери. У 1971 році були розроблені базові програми для пересилання програм і прочитання електронних повідомлень. У 1983 р. народилася мережа Інтернет. 1991 рік — поява WWW. З 1998 р. Інтернет-телефонія функціонує у сучасному вигляді.