Світове господарство. Металургія, машинобудування, хімічна промисловість світу
Металургія
В останні два десятиліття розвиток чорної металургії уповільнився через зниження металомісткості сучасного виробництва та заміну металів пластмасами. У 1999 р. у світі було видобуто 975 млн. т залізної руди і виплавлено 770,7 млн. т сталі (див. табл. 9 у додатку). До недавнього часу найбільшим виробником чорних металів у світі була Японія, а з 1997 р. на перше місце вийшов Китай (16% світової виплавки у 1999 р.). До значних виробників чорних металів належать Японія, США, Росія, Німеччина, Україна, Італія, Франція. Серед країн, що розвиваються, — Республіка Корея, Індія, Бразилія, Венесуела та ін. Розвинуті країни спеціалізуються на виробництві високоякісної сталі і складних видів прокату, а країни, що розвиваються, — на виробництві масових видів металу. У світі сформувалося декілька потужних районів виробництва чорних металів — Донецький (Україна), Уральський і Кузнецький (Росія), Рурський (ФРН), Лотарінзький (Франція), Верхньосілезький (Польща), Пенсільванія (США), північний схід Китаю тощо.
Особливістю виробництва чорних металів на сучасному етапі є їх розташування не в районах залягання залізних руд і палива, а біля великих портів або поблизу основних ринків збуту (металургія Японії, Республіки Корея, Італії, нові заводи ФРН, Франції, Росії тощо).
На які групи за фізичними властивостями і призначенням поділяються кольорові метали?
Роль кольорової металургії в сучасній економіці посилюється у зв'язку з розвитком електроніки, ядерної техніки, приладобудування. Відбуваються істотні зміни у структурі самої галузі: різко зростає випуск легких і рідкісних металів, спеціальних матеріалів і сплавів. Виробництво більшості кольорових металів багатостадійне, що сприяє територіальному розриву стадій (добування, збагачення, виплавка чорнового металу, рафінування). У країнах, що розвиваються, переважає виплавка чорнових кольорових металів (брудні виробництва), що експортуються потім у розвинуті країни. Розвиток кольорової металургії в розвинутих країнах пов'язаний з якісним удосконаленням продукції традиційних галузей, а також становленням і розвитком нових. У XXI ст. високими темпами розвиватиметься вторинна металургія (переробку металобрухту). Нові технології дають можливість одержувати кольорові метали надвисокої чистоти, їх можна розглядати як новий клас металів.
У 1999 р. кольорова металургія світу виробила понад 50 млн. т різних металів (див. табл. 10 у додатку). Найбільший розвиток вона отримала у тих країнах, де виявлені великі запаси кольорових металів (Росія, Китай, США, Канада, Австралія, Бразилія). У деяких країнах кольорова металургія розвивається головним чином на імпортній сировині (Японія, країни Західної та Східної Європи).
Машинобудування
У промисловості економічно розвинутих країн на машинобудування припадає 25-40% вартості виробленої промислової продукції. Сучасні тенденції розвитку машинобудування пов'язані зі значним збільшенням витрат на НДДКР та зростанням виробництва в таких наукомістких галузях, як радіоелектроніка, приладобудування, виробництво комп'ютерів, офісного устаткування, сучасних засобів зв'язку, роботів, авіакосмічне виробництво. Тільки десяток країн спроможний виробляти всю номенклатуру машинобудівної промисловості. Це США, Японія, Росія, ФРН, Великобританія, Франція, а також, якоюсь мірою Китай, Канада, Італія та Україна. Сумарна частка цих країн у випуску продукції становить 3/4 світового показника.
Велика група промислово розвинутих країн Європи (особливо Нідерланди Бельгія, Швеція, Швейцарія), а також Чехія, Іспанія, Польща та ін., нових індустріальних країн (Республіка Корея, Сінгапур, Бразилія, Мексика) та деякі країни Азії зі сформованою структурою господарства (Індія, Туреччина) спеціалізуються на випуску окремих видів машинобудування і виходять з ними на світовий ринок.
У більшості країн, що розвиваються, вже з'явилися окремі підприємства машинобудування, а також металообробні та ремонтні майстерні, які обслуговують транспорт, гірничодобувну промисловість, сільське господарство, та займаються виготовленням найпростішого інвентарю.
Хімічна промисловість
У цілому хімічна промисловість світу все більше спеціалізується на випуску найновіших видів хімічної продукції.
Для розвитку і розміщення хімічної промисловості важливим чинником є наявність сировинної бази. Головні райони органічної хімії тяжіють до районів нафтопереробки (район Х'юстона у США, район Нижнього Рейну від Кельна у ФРН до Роттердама у Нідерландах, а в Японії — на тихоокеанському узбережжі, на о. Хонсю).
Серед інших чинників, що впливають на розміщення хімічної промисловості, виділяються наявність води, енергії, споживача. Найбільш повно хімічна промисловість представлена у розвинутих країнах світу. Країни Великої сімки (США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Канада та Італія) виробляють понад 3/4 продукції світу. Особливо домінують США, які є найбільшим виробником наукомістких видів хімічної продукції.
Серед країн, що розвиваються, хімічна промисловість зростає насамперед там, де є значні надлишки нафти й природного газу (район Перської затоки, Індонезія, Венесуела, Чилі, о. Тринідад).
Запитання і завдання
- За картою атласу визначте основні райони добування нафти і газу. Які основні напрямки перевезень цих паливних ресурсів?
- Які зміни в останній час відбуваються в розміщенні нафтопереробної промисловості? Чому?
- Чому частка нафти в паливно-енергетичному балансі поступово знижується?
- За картою атласу визначте основні райони видобування кам'яного вугілля, розгляньте основні напрямки його перевезення. Проаналізуйте діаграми експорту та імпорту вугілля.
- За картою атласу визначте рівень споживання електроенергії у країнах різних типів. Поясніть причини відмінностей.
- За картою атласу і діаграмами визначте основні райони видобування чорних і кольорових металів. Які зміни в розміщенні чорної металургії відбулися в останні роки? Чому?
- Поясніть, чому відбувається посилення ролі кольорової металургії в сучасному світі.
- За картою атласу визначте особливості розміщення машинобудування та хімічної промисловості у країнах різних типів. Які зміни відбулися у структурі цих галузей в епоху НТР?
- На контурній карті позначте основні райони добування нафти, газу, кам'яного вугілля та залізної руди.
Це цікаво
XX ст. характеризувалося стрімким зростанням виробництва енергії. У 1950-1975-х роках було використано більше половини всього палива, спаленого за час існування роду людського. В останню чверть XX ст. палива використано більше, ніж за всю попередню історію людства. Виробництво енергії людиною подвоюється кожні 17-18 років. За таких темпів через два століття воно становитиме вже 5% від сонячної енергії, а ще через століття зрівняється з нею за величиною і стане рівнозначним чинником кліматотворення.
3 усіх первинних енергоресурсів виробництво і споживання природного газу зростає найвищими темпами. Цьому сприяє добра ресурсна база, зручність використання, екологічна чистота. Газ використовується в житловому секторі, у сфері послуг, промисловості та на транспорті. Найшвидше зростає споживання газу для виробництва електроенергії у країнах ОЕСР та в ряді країн, що розвиваються.
Перше місце у світі за обсягом виробництва мідного концентрату посідає Чилі, далі йдуть США, Канада та країни африканського мідного поясу (Замбія, Демократична Республіка Конго), а також Перу й Мексика. Значними виробниками залишається Росія та Казахстан. У значних кількостях у світі виплавляється понад 70 кольорових металів. Але повний набір її підгалузей мають лише 4 країни: США, Росія, Японія, ФРН. Усі інші спеціалізуються на виробництві окремих видів кольорових металів.
Машинобудування концентрується у трьох головних регіонах світового господарства — Північна Америка, Західна Європа, Східна і Південно-Східна Азія. Активно розвивається китайський машинобудівний комплекс. Китай реально може перетворитися на ще один значний центр світового машинобудування.