Хмелевський В. О.
Особливості стадіального аналізу літогенезу

Польові шпати (плагіоклази та калішпати) та їх стадіальні перетворення

Плагіоклази та калішпати дещо менш інформативні щодо вирішення завдань стадіального аналізу, ніж слюди, біотит і кварц. Проте й вони можуть надати багато цінних відомостей. Їхні постседиментаційні перетворення стають помітнішими в шліфах піщаних порід, які зазнали перетворень підстадії глибокого катагенезу і подальшого метагенезу, тобто починаючи з етапів масового розвитку структур гравітаційної корозії (конформних та інкорпораційних зчленувань) уламкових частинок. Постседиментаційні зміни піщаних порід зводяться до таких видів: посилення процесів серицитизації плагіоклазів, альбітизації окраїн уламкових зерен плагіоклазів та часткового окварцювання їх і калішпатів. Стосовно серицитизації буває важко вирішити: чи успадкована вона від первісно зміненого кластогенного матеріалу, чи виникла під час катагенезу. На користь першого варіанта свідчить наявність у пісковику декількох різновидів плагіоклазу – від “чистих” до слюдизованих. Якщо не всі слюдизовані однаково, то це означає, що такі відміни існували спочатку. Довести накладений характер серицитизації можна тільки спостереженням за шипуватими вклинюваннями лусок слюди, які ростуть від периферії в середину зерна.

У випадках масового прояву альбітизація надає зернам польових шпатів зонального вигляду. На відміну від магматичної зональності, вона має контури, які повторюють межі уламків, однак не первісного кристала. Докладно її морфологічні ознаки та генезис описав А. Копелійович (1965). Учений звернув увагу на те, що у випадках, коли теригенний плагіоклаз мав двійникову будову за альбітовим законом, альбітизація (або деанортизація, що те саме) вибірково розвивається переважно вздовж однієї системи двійників. Отже, у разі вимкненого аналізатора на окраїні зерна можна спостерігати чергування двійникових смужок з дуже різними показниками заломлення, а за схрещених ніколів видно, як шви двійників продовжують простягатися в середину аутигенної облямівки до її зовнішніх країв. Виконані дослідником на федорівському столику вимірювання засвідчили, що в одному з описаних вище проявів альбітизації склад деанортизованої системи двійників відповідав альбіту з основністю від №2 до 5 та кутом 2V = +80°, а склад слабкозмінених двійників, які сполучалися з ними, олігоклазу №11-14 з кутом 2V = -84°. Нечітко виражена внутрішня межа зони альбітизації в цьому разі мала загострено-зубчасті обриси.

Енергетична “доцільність” явищ альбітизації зумовлена тим, що йони з великими радіусами (у цьому випадку Са2+ і К+) заміщуються йонами менших розмірів (Na+). Перші в міру витискання їх з кристалічних ґраток польових шпатів можуть брати участь у процесах трансформацій глинистих мінералів, а кальцій, крім того, поповнює в порових розчинах резерв для формування аутигенних карбонатів. Вибіркова альбітизація позначається на подальших заміщеннях плагіоклазу кварцом, а іноді також каолінітом або дикітом, що розвиваються переважно по плагіоклазу більш основного складу, ніж по альбіту. Кварц же ніби вклинюється саме в альбітизовану систему двійників, заміщуючи їх передусім. Це чітко видно на конформно-інкорпораційних межах з сусіднім кварцовим уламком або з кварцовим регенераційним відростком. Також помітним буває і окварцювання калішпатів, у яких дугоподібно увігнута межа з сусіднім кварцом стає дуже нечіткою, набуваючи “розмитого” характеру. Альбітизація польових шпатів часто супроводжується також розвитком аутигенних цеолітів. Енергетично такий процес також “вигідний”, оскільки радіуси йонів кальцію та алюмінію (відповідно, 0,104 та 0,057 нм), які витискаються в цьому випадку з ґратки, більші, ніж у йонів натрію та кремнію (0,095 і 0,039 нм), які привносяться туди. Кальцій та алюміній частково зумовлюють зміни складу інтерстиційних вод, яке може вплинути на кристалізацію цеолітових мінералів ще задовго до настання термобаричних умов метаморфізму.

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом
При копіюванні інформації обов'язкові прямі посилання на сторінки сайту.
Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення.