Глобальні демографічні проблеми: демографічний вибух та демографічна криза

Найважливіші демографічні проблеми світового масштабу мають негативні тривалі наслідки:

демографічний вибух та неконтрольована урбанізація у країнах, що розвиваються,
демографічна криза та криза великих міст у розвинутих країнах,
стихійна міграція, особливо зовнішня, яка ускладнює політичні відносини між країнами.

Нерівномірне збільшення населення супроводжується його перерозподілом. Чисельність населення в розвинутих країнах знизилась із 33,1% в 1950 р. До 20,5% в 2000 р., тоді як у країнах Азії, Африки й Латинської Америки воно відповідно зросло з 66,9% в 1950 р. до 79,5% у 2000 р. (див. рис. 31). У результаті саме в ці країни переміщується епіцентр світових продовольчих, енергетичних проблем. Економічна відсталість цих країн подвоює небезпеку загострення економічних та політичних глобальних проблем.

Рис. 31. Зміни частки населення регіонів світу у другій половині XX ст.

Загострення глобальних проблем народонаселення поставило перед наукою й демографічною політикою нові завдання: про допустимі межі чисельності населення (називають цифри від 10 до 20 млрд осіб), про терміни стабілізації чисельності населення (за прогнозами — середина XXI ст.). Найактуальнішим залишається стримування росту населення країн, що розвиваються.

Запитання і завдання

Чому саме у другій половині XX ст. виникли глобальні проблеми людства?
На які групи можна поділити глобальні проблеми? Чому?
Як змінилося у кінці XX ст. розуміння проблеми збереження миру на Землі?
Перерахуйте характерні риси світової екологічної кризи. Які шляхи її розв'язання?
Чому проблеми народонаселення віднесені до глобальних проблем?

Це цікаво

У 2000 р. у світі велося 27 воєн. За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру, в Лівані за 7 років громадянської війни загинуло 150 тис. осіб, а в Анголі впродовж 15 років громадянської війни — 500 тис. осіб. У Шрі-Ланці, починаючи з 1983 p., війна забрала 60 тис. жителів. З кінця Другої світової війни у військових конфліктах загинуло 20 млн. осіб. Війна — одна з найпотужніших індустрій світу, на яку щорічно витрачається 800 млн. дол. 2000 рік був проголошений ООН міжнародним роком миру. При ядерному вибуху на поверхні виникає розпечена вогняна куля, температура всередині якої сягає декількох мільйонів градусів. Поверхневий шар грунту в радіусі кількасот метрів випаровується і перемішується з радіоактивними продуктами вибуху. Через велику різницю температур з оточуючим повітрям куля через деякий час відривається від землі та піднімається вгору. Вирівнювання температур відбувається на висоті 10-20 км залежно від потужності вибуху.

У повітря викидається від 10 до 100 млн. т пилу, який переміщується на величезні відстані та може випадати над іншими континентами. Помутніння атмосфери аналогічне тому, що виникає після потужних вулканічних вивержень.

Якби не циркуляція атмосфери, багатьом великим містам загрожувало б перегрівання. Але навіть постійні повітряні потоки не можуть розмити «острови тепла», породжені великими містами. Середньорічна температура у цих «островах» на 1-2 градуси вища, ніж на оточуючій місцевості. Вони відрізняються тривалішим безморозним періодом.

Наявність розпилених частинок у міській атмосфері (до 90% має техногенне походження) істотно послаблює інтенсивність прямої сонячної радіації, стимулює утворення хмарності й туманів. Річна сума опадів у містах на 10-15% перевищує норму.

Дорожній рух є причиною зростаючого забруднення в Європі. У деяких країнах більше людей помирає внаслідок забруднення довкілля, ніж у дорожньо-транспортних аваріях — повідомляє інформаційне агентство «Рейтер». Згідно з даними досліджень, проведених Всесвітньою організацією охорони здоров'я, 21 тисяча осіб в Австрії, Франції та Швейцарії щороку передчасно помирає від респіраторних або серцевих хвороб, викликаних забрудненням повітря. У 36 містах Індії через забруднення повітря щодня помирає 110 чоловік.

На початку XXI ст. у зв'язку із глобальною зміною кліматичних умов і забрудненням навколишнього середовища окислами сірки та азоту виникла необхідність високоефективного використання паливних ресурсів.

Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми стало використання так званих паливних елементів. У них продукти газифікованого вугілля, переробки мазуту та природного газу використовуються при прямому перетворенні хімічної енергії палива в електричну. При такому перетворенні повністю виключається процес спалювання й такий вид енергії, як механічна. Це дає змогу досягти високих значень ККД за відсутності шкідливих викидів окислів сірки та азоту.
Найефективніше впроваджуються енергетичні технології на паливних елементах в енергетику та транспорт США. Працюють такі установки в Японії та Італії. На сьогодні у світі встановлено 144 таких установок.

З точки зору охорони навколишнього середовища, а також капітальних та експлуатаційних затрат, найефективнішими є електростанції з газовими турбінами комбінованого циклу. Капітальні затрати на їх виробництво майже втричі менші порівняно з вугільними станціями такої ж потужності. Підвищенню частки природного газу в електроенергетиці сприяло підписання в 1997 р. Кіотського протоколу, згідно з яким розвинуті країни взяли зобов'язання до 2008-2012 рр. скоротити викид парникових газів у середньому на 5,2% проти рівня 1990 р.

Нафта розтікається по акваторії у вигляді плівок, які через декілька днів починають збиратися у смоляні плями. Для того щоб вся поверхня Світового океану теоретично покрилася нафтовою плівкою, потрібно близько одного року, якщо виходити з того, що 1 т нафти забруднює 12 км кв. акваторії, а за рік втрачається 20 млн. т нафти.