Тектонічна будова Львівської області

Складність і багатоманітність природних умов Львівської області у значній мірі пов'язана з тектонічною будовою її території, яка не проста.

В межах Львівської області (а також в Івано-Франківській та Чернівецькій областях України) проходить контакт двох крупних частин тектонічного фундаменту планетарного рангу, а саме — Східно-Європейської платформи і Карпатської складчастої системи. Крім цього, з північного заходу в межі області «вклинюється» невеликий масив Західно-Європейської платформи (в районі м. Немирів).

Отже, у Львівській області маємо частини трьох крупних ділянок земної кори, різних за своєю природою, походженням та історією розвитку, а також зони їх стикування, що також мають свою специфіку прояву.

Карта тектонічної будови і корисних копалин Львівської області

Східно-Європейська (Руська) платформа

Східно-Європейська платформа (Руська) — величезна за своїми розмірами тектонічна структура, яка займає усю Східну Європу: від Північного Льодовитого океану, Уральських гір до передгір'їв Кавказу, Криму та Карпат. Це одна з найдавніших платформ Землі (докембрійського віку), яка була основою для формування Європи (а разом з азійськими платформами і Євразії). Ця платформа на всьому своєму протязі також не одноманітна (хоч і називається платформою через відносну монолітність) бо розбита тектонічними тріщинами на окремі блоки чи зони, що піднімаються або опускаються і творять ділянки земної кори з близьким або глибоким заляганням древніх порід. Підняті ділянки мають назву антеклізи, а опущені — синеклізи. Якщо ж підняття платформи настільки виражене, що геологічні породи фундаменту виходять на поверхню, то такі антеклізи називають щитами чи кристалічними щитами. Складаються вони з кристалічних порід (базальти, гнейси та ін.), що «кристалізувалися» з глибинних магматичних розплавів.

Таким є Український кристалічний щит, що простягається з північного заходу на південний схід через усю Україну — від Житомирського Полісся до Приазов'я. В центральній смузі цього щита кристалічні породи виходять на земну поверхню. Їх видно у порожистому руслі та обривистих стінках річки Південний Буг, з них складені знамениті Дніпровські пороги біля Запоріжжя (тепер затоплені водосховищем).

У межі Львівської області входить південно-східна окраїна Східно-Європейської платформи саме на тій ділянці, де розташовані західні схили Українського кристалічного щита. Під словом «схили» слід розуміти гігантських розмірів форми. Якщо врахувати, що в Передкарпатті кристалічний фундамент лежить на глибині 5-6 км, то з поверхні Українського кристалічного щита цей спуск можна порівняти хіба що з перевищенням Ельбрусу, що на Кавказі над рівниною Передкавказзя в долині р. Кубань. Саме таким вражаючим і треба уявляти собі рельєф похованого під геологічними напластуваннями кристалічного фундаменту.

Отже, північно-східна половина Львівщини у тектонічному відношенні — це відносно крутий схил Українського Кристалічного щита (Східно-Європейської платформи), що залягає на глибині 2 км на сході області, а з наближенням до долини Дністра опускається аж до 6-7 км. Зауважимо при цьому, що цей схил не є рівномірним, а ступінчастим, бо розбитий розломами на окремі блоки. Густота і виразність тектонічних тріщин зростають з наближенням до Карпатської складчастої області. Напрями простягання більшості тріщин співпадають з простяганням Карпат (Східних), хоч поширені і виразно проявляються також тріщини широтного (по паралелях) та довготного (вздовж меридіанів) простягання. Вважається, що тріщини Карпатського простягання є молодими, бо виникли в період утворення сучасних Карпат, а всі інші — старшими.

Принагідно підкреслимо роль і силу впливу кристалічного фундаменту: його тріщини, що утворилися давно і покриті кількакілометровими товщами пізніших відкладів, проявляються навіть у сучасному рельєфі. На це вказують паралельність долин річок, що є лівими притоками Дністра: Верещиця, Щирка, Зубра, Луга, Гнила Липа, Золота Липа та інші, окремі ділянки долини Західного Бугу — всі вони мають меридіональне простягання.

Карпатська складчаста система

Карпатська складчаста система або Геосинклінальна область Карпат — друга за розміром і значенням тектонічна структура, що частково входить в межі Львівської області. Це досить молода система, бо сформувалась в останньому у історії Землі горотворенні — альпійському. (Нагадаємо, що перед цим було байкальське, каледонське, герцинське та ін. горотворення). У зв'язку з цим Карпати відносяться до молодих гір.

Наскільки могутнім було це горотворення можна судити з того, які регіони воно охопило: Карпати є лише невеличкою частиною величезного, так званого, Альпійсько-Гімалайського складчатого поясу, що починається від гір Атлас на північному заході Африки, протягується через гори Середземномор'я, Альпи, Карпати, Стару Планину, Крим, Кавказ, Копет-Даг, Памір, Гіндукуш, Гімалаї і далі на інші континенти («Тихоокеанське кільце»).

Альпійське гороутворення супроводжувалося потужними горизонтальними і вертикальними рухами, що змушували горизонтальні відклади колись глибокого прогину, зминатись у складки, підніматись, формуючи гірські хребти. У зв'язку з тим, що масив Центрально-Європейської платформи мав інтенсивний рух на північний схід, а величезна Східно-Європейська платформа залишалася малорухомою, відбулось зміщення карпатських складок на північний схід, їх перекидання (подібно до скиб ораного поля) у цьому ж напрямі і насування на Передкарпатський прогин. Зрештою, Карпати мають форму дуги, звернутої випуклістю до північного сходу. «Крила» цієї дуги (північне і південне) мають широтне простягання. Це й зумовило поділ Карпат на Західні (північне крило), Східні (субмеридіальні) та Південні (південне широтне крило). Як і в більшості вище перечислених гір Альпійської складчастості, Карпати мають передгірні (з обох боків) рівнинні прогини і кілька внутрішніх гірських зон різної твердості.

До Львівської області відноситься невеличка частина Карпатської складчастої системи в північній частині Східних Карпат, в якій представлені наступні тектонічні зони: Передкарпатський прогин (зовнішня і внутрішня смуги), Скибова зона і Кросненська зона — до межі з Закарпатською областю.

Завдання і запитання:

Які тектонічні структури залягають в межах області?
Складіть схему тектонічного поділу області.
Опишіть одну із тектонічних структур Львівщини.