Країни Центральної Європи. Промисловість, сільське господарство
Промисловість країн Центральної Європи
ПЕК країн Центральної Європи орієнтується як на власні ресурси, так і на імпортні енергоносії (газ і нафту з Росії). Кам'яне вугілля є головним джерелом енергії у Польщі, нафтова і газова промисловість є основою ПЕК у Румунії та Албанії, широко використовується буре вугілля. Тому в електроенергетиці переважають ТЕС. У Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Литві працюють АЕС. На Дунаї та його притоках діє система ГЕС і ГАЕС (Румунія, країни Балканського півострова). Альтернативні джерела енергії найбільше використовуються в Угорщині.
Чорна металургія не належить до галузей спеціалізації. Проте великі металургійні райони склалися на півдні Польщі, які орієнтуються на власне вугілля та імпортну залізну руду, та в Румунії (Галац), що використовують довізну сировину та паливо. Кольорова металургія, навпаки, є галуззю спеціалізації в більшості країн регіону, тут виплавляють алюміній (Угорщина, Хорватія, Боснія і Герцеговина), мідь (Польща, Сербія, Болгарія, Албанія), цинк і свинець (Сербія, Македонія, Словенія, Болгарія, Румунія).
Машинобудування займає чільне місце у промисловості країн регіону. Воно спеціалізується на виробництві машин і устаткування, технологічного обладнання, верстатобудуванні (Польща, Чехія, Словаччина). Серед галузей транспортного машинобудування особливо розвинуті автомобілебудування (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Латвія), суднобудування (Польща, Хорватія), виробництво вагонів та локомотивів (Польща, Румунія, Чехія, Латвія).
Точне машинобудування (електротехніка та електроніка) найбільше розвинуті в Угорщині, Чехії, Польщі та країнах Балтії (див. рис. 56.).
У структурі хімічної промисловості переважають галузі нафто-, газо- та вуглехімії, виробництво мінеральних добрив, полімерів, хімічних волокон (Польща, Чехія, Словаччина, Румунія). Зростає значення фармацевтичної промисловості в Угорщині та Латвії.
Легка промисловість є традиційною галуззю в країнах Центральної Європи. Провідними є бавовняна та трикотажна промисловість, виробництво взуття, виробів зі шкіри, скла, кераміки (див. рис. 57).
Сільське господарство країн Центральної Європи
Через різноманітність природних умов у сільському господарстві виділяють середньоєвропейський, балканський і середземноморський типи. У районах середньоєвропейського типу переважає інтенсивне тваринництво молочно-м'ясного напряму, а в рослинництві — вирощування зернових (пшениці, жита, кукурудзи) та цукрових буряків, кормових культур й картоплі (Польща, країни Балтії, Угорщина, Чехія, Словаччина). Для районів балканського типу характерне переважання рослинництва: зернові (пшениця, жито) та технічні культури (цукрові буряки); розвинуті садівництво, овочівництво, виноградарство. На узбережжі Адріатичного моря із середземноморським кліматом вирощують цитрусові, інжир, маслини (див. рис. 58).
Спеціалізація переробної сфери АПК залежить від типу сільського господарства та національних особливостей. Галузями регіональної спеціалізації є м'ясна, олійно-жирова — в Угорщині, рибна — у Польщі, Естонії, олійна — у Болгарії, цукрова — у Словаччині, Чехії, Польщі, плодоовочеконсервна — в Угорщині, Болгарії, пивоварна — у Чехії тощо.
Транспорт
Густа мережа транспортних магістралей перетинає регіон у широтному і меридіональному напрямках, що разом з водною системою утворює сприятливі умови як для внутрішніх, так і для зовнішніх зв'язків. У країнах, які не мають виходу до моря, у зовнішніх перевезеннях переважає залізничний транспорт, у решті країн — морський. Постійно зростає роль автомобільного та повітряного транспорту, розвинута мережа трубопроводів.
Зовнішні економічні зв'язки
Особливістю зовнішніх економічних зв'язків на сучасному етапі є зменшення ролі та значення взаємної торгівлі та істотне збільшення обміну із розвинутими країнами Заходу.
В експорті країн Центральної Європи переважають сировина і паливо через низьку конкурентоспроможність промислової продукції. Поступово зростає питома вага продукції машинобудування та сільськогосподарських товарів.
В останні роки почався процес встановлення на новій основі зв'язків із країнами Східної Європи, у тому числі з Україною. У регіоні відбуваються інтеграційні процеси. Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина та Словенія беруть участь у роботі Центрально-Європейського об'єднання вільної торгівлі, а Румунія, Болгарія та Албанія — у Чорноморському районі економічного співробітництва. Більшість країн Центральної Європи до 2005 р. стануть членами ЄС згідно з рішенням цієї організації.
Світове значення має туризм.
Запитання і завдання
- За картою атласу дайте характеристику географічного положення країн Центральної Європи.
- Користуючись рис. 55 і текстом параграфа, виявіть «вузькі» місця в забезпеченості регіону мінеральними ресурсами.
- Які зміни в розвитку економіки відбуваються у країнах регіону на сучасному етапі?
- Порівняйте структуру промисловості північних і південних країн Центральної Європи.
- У чому полягають головні відмінності між країнами у спеціалізації сільського господарства? Чому вони виникли?
- Які зміни відбулися в зовнішньоекономічних зв'язках країн регіону?
Це цікаво
У межах Центральної Європи ще в середні віки стикалися між собою різні мовні групи і сім'ї, релігії: католицизм і православ'я, християнство та іслам. Згодом регіон перетворився на арену жорстокої боротьби між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Османською імперією та Росією. У другій половині XX ст. країни Центральної Європи опинилися на межі двох світових систем — капіталістичної та соціалістичної. Лише у XX ст. політична карта Центральної Європи змінювалася 7 разів.
Румунія першою серед країн Центральної Європи ще з 60-х років XX ст. почала розвивати торгівлю із західноєвропейськими країнами. Зараз вони є її головними партнерами.
Найменш розвинутими щодо економіки серед центральноєвропейських країн є Боснія і Герцеговина та Албанія. В обох країнах 2/3 населення живуть у сільській місцевості, але свого продовольства їм не вистачає.
Албанія — єдина країна Європи, в якій 70% населення є мусульманами.
У Словаччині проживає 30 тис. українців, а 25 тис. — у країнах колишньої Югославії, 60 тис. українців проживає в Румунії.
Серед країн, розташованих у басейні Дунаю, Румунія — «найбільш дунайська». Протяжність великої ріки Європи на її території становить 1089 км.