Індія

Індія (Столиця — Делі, населення — 1020 млн. осіб, 2001 р.). ЕГП країни доволі вигідне. Поблизу її південних кордонів проходить морський шлях із Середземного моря у Тихий океан. Індійський океан зв'язує Індію з країнами, що розміщуються на його берегах, Австралією та іншими країнами. Сухопутні кордони проходять, в основному, через гірські системи Гімалаїв та Гіндукушу. У 1947 р. після поділу за релігійним принципом утворилися Індія та сусідній Пакистан. Між ними досі залишилася низка нерозв'язаних територіальних питань, що ускладнює відносини між країнами.

Держава добре забезпечена природними ресурсами. Тут сприятливий клімат, родючі ґрунти, колосальні агрокліматичні ресурси. Запаси деяких корисних копалин (залізної та марганцевої руд, хромітів, титану, цирконію, мусковіту) мають світове значення. Великі запаси вугілля, руд кольорових металів, золота. Є нафта. Численні річки — джерело зрошення та гідроенергії (див. рис. 85).

За чисельністю населення Індія займає друге місце у світі. Країна характеризується високим природним приростом, тому тут здійснюється програма, спрямована на скорочення народжуваності. Але, за прогнозами вчених, стабілізація кількості населення очікується тільки в середині XXI ст. Індія — найбільш багатонаціональна країна у світі (хіндустанці, пенджабці, бенгальці, біхарці тощо). Релігійний склад населення неоднорідний, хоча більше 80% жителів — послідовники індуїзму. Різноманітність етнічного й релігійного складу часто є підґрунтям для сепаратизму та екстремізму.

Рис. 88. Основні промислові центри країн Південної Азії

Населення розміщене нерівномірно. Якщо у передгір'ях Гімалаїв його густота всього 2-4 особи/км кв., то на Індо-Гангській низовині вона становить близько 500 осіб/км кв. Рівень урбанізації низький, міське населення становить менше 30%. Найкрупніші міста розташовані на морському узбережжі — Колката, Ченнай, Мумбай.

Сьогодні Індія — один з лідерів серед країн, що розвиваються. Вона займає перше місце за видобутком вугілля, виробництвом мінеральних добрив, бавовняних тканин, тваринних і рослинних жирів; друге місце — за видобутком залізної руди, виробництвом електроенергії та цукру; третє — за виплавкою сталі та видобутком марганцевої руди. Країна виробляє обладнання для АЕС, космічні супутники тощо. За обсягом ВНП Індія посідає 15 місце у світі, проте за цим показником в розрахунку на одного жителя — 137 місце, що характеризує її як країну, що розвивається.

Домінуючою галуззю індійської економіки залишається сільське господарство. За обсягом сільськогосподарського виробництва держава займає четверте місце у світі. Вона — один з найкрупніших у світі виробників чаю, арахісу, цукрової тростини, зернобобових, джуту, ряду спецій, займає друге місце у світі за виробництвом рису (після КНР), третє — за виробництвом тютюну, четверте — за виробництвом пшениці та бавовни.

В Індії нараховується близько 200 млн. голів великої рогатої худоби — більше ніж у будь-якій іншій країні світу. Однак корова тут — священна тварина, тому використовувати в їжу її м'ясо категорично заборонено релігією. Частина поголів'я давно зістарилася і не використовується навіть як тяглова сила. Тому державні органи бачать вихід у різкому скороченні числа великої рогатої худоби, що дало б можливість інтенсифікувати сільське господарство (див. рис. 86).

Індустріалізація Індії розпочалася з розвитку легкої промисловості, проте зараз у структурі промисловості переважає важка промисловість. За роки незалежності створені чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість. Найбільш потужний промисловий комплекс у країні сформувався на сході — від Колкати вздовж долини ріки Дамодар. Саме тут розташовані найкрупніші центри металургії (Бокаро, Дургапур, Роуркела та ін.), важкого машинобудування (Читтаранджан, Ранчі тощо), хімічної промисловості (Сіндрі). Важливими промисловими центрами є також Мумбай, Ченнай, Ахмадабад, Бенгалуру тощо. Однак до цього часу 40% промислової продукції виробляється на кустарних і дрібних підприємствах (див. рис. 88).

Основою ПЕК є вугілля, проте останнім часом структура паливно-енергетичного комплексу змінюється за рахунок збільшення частки нафти, як власної так і привізної. У країні 71% електроенергії виробляється на ТЕС, 27% — на ГЕС. Працює чотири АЕС.

Індія належить до країн з доволі високим рівнем розвитку транспорту. За протяжністю залізниць вона входить до першої п'ятірки держав світу. Проте більшість залізниць — вузькоколійки. Автомобільні шляхи часто не мають твердого покриття. Збільшується тоннаж морського флоту, який відіграє велике значення у зовнішніх перевезеннях.

До недавнього часу основним зовнішньоторговельним партнером Індії залишалася Великобританія, проте останнім часом її відтіснили США та Японія.

Запитання і завдання

На контурній карті позначте країни регіону та їхні столиці.
Які проблеми у країнах Південної Азії викликані високим природним приростом населення?
Чому більшість країн регіону належать до найбідніших країн світу?
Чому Індію у колоніальному минулому називали «перлиною британської корони»?
Чому, незважаючи на доволі високі абсолютні масштаби виробництва промислової та сільськогосподарської продукції, Індія залишається країною, що розвивається?
На контурній карті позначте основні промислові центри Індії та галузі промисловості, що у них розвинуті.

Це цікаво

У 3 1962 р. в Індії здійснюються космічні дослідження, а з 1980 р. почалися запуски космічних ракет індійського виробництва.

Між північним узбережжям Шрі-Ланки (на півострові Джафна) та Індією через Полкську протоку простяглась низка коралових рифів завдовжки 30 км — Адамів міст. За легендою, Адам, вигнаний із раю на Землю (а опинився він саме на Шрі-Ланці), зміг по цьому природному мосту потрапити на материк.

Маленька держава з казковою назвою Друк-Юл — Країна Дракона (друга неофіційна назва Бутану) — одна з найзагадковіших країн світу. Про історію цієї держави майже не збереглося відомостей. До недавнього часу тут не було ні доріг, ні транспорту. Зараз Тхімпху — столиця Бутану — зв'язана з іншими містами автомагістралями. Проте ця країна все ще мало відома світові.

Непал вважають туристичним раєм, адже саме в цій країні розташована найвища вершина світу — Джомолунгма. Але ця країна — одна з найбідніших на земній кулі. За рівнем добробуту населення, порівняно з іншими країнами, вона перебуває у «хвості». У 1995 р. Непал посідав 151 місце. Річний дохід на душу населення еквівалентний 140 дол. США.

Чай — найпопулярніший напій у світі не тільки тому, що він прекрасно тонізує. У світі вживають більше ніж 800 млн. склянок чаю щодня. В Індії існує легенда про його походження. Кажуть, Бодхиддарма, будистський аскет, відрізав собі повіки, щоб сон не заважав йому споглядати світ. Із його повік виріс чайний кущ. Найбільші виробники чаю у світі — Індія, Китай, Шрі-Ланка, Кенія, Індонезія та Туреччина.