Сільське господарство Австралії та країн Океанії. Науру
Сільське господарство
У сільському господарстві Австралії та Нової Зеландії переважає велике землеволодіння. Сільське господарство відрізняється високою інтенсивністю та механізацією і має експортне значення.
У структурі цієї галузі господарства провідна роль належить тваринництву. Австралія та Нова Зеландія займають відповідно перше та третє місця у світі за поголів'ям овець, розвинуте скотарство та свинарство.
Землеробство в Новій Зеландії має споживчий напрям, вирощують пшеницю, ячмінь, овес, займаються плодівництвом та овочівництвом. Головна експортна культура Австралії — пшениця, вирощують також ячмінь, овес, цукрову тростину, тютюн. У країні розвинуте плодівництво (ананаси, банани, цитрусові) і виноградарство (див. рис. 115).
Сільське господарство споживчого напряму є головною галуззю господарства країн Океанії. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, таро, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину, овочі й фрукти. Розводять велику рогату худобу, кіз і свиней.
Транспорт
Транспортна система Австралії добре розвинута. Основне значення мають трансконтинентальні залізниці і шосейні дороги, а також внутрішній і зовнішній повітряний транспорт. У зовнішніх перевезеннях велику роль відіграє морський транспорт. У Новій Зеландії переважає автомобільний транспорт, важливе місце належить повітряному та морському транспорту.
Зовнішні економічні зв'язки
Основа експорту Австралії та Нової Зеландії — продукція гірничодобувної промисловості та сільського господарства. Австралія вивозить за кордон 50% продукції сільського господарства (вовна, м'ясо, молочні продукти, пшениця) та 75% продукції гірничодобувної промисловості (боксити, свинець, цинк, мідь, марганець, нікель, уран, алмази), що разом складає 75% вартості експорту країни. Нова Зеландія відома у світі як виробник вовни, м'яса, масла і сиру, експортер деревини та продукції її переробки.
Основні торгові партнери обох країн — Великобританія, США, Японія. Дедалі більшого значення набуває торгівля з країнами Східної та Південно-Східної Азії.
Країни, що розвиваються, вивозять корисні копалини, деревину, копру, кокосову олію, какао-боби, тропічні фрукти, морепродукти. Імпортують продукти харчування, промислові вироби. Головні торговельні партнери — Австралія, Нова Зеландія, Японія, європейські країни.
Запитання і завдання
- Як змінилося ЕГП країн регіону з розвитком сучасного транспорту?
- Що спільного і відмінного у формуванні населення Австралії, Нової Зеландії та Канади?
- Чи відчувається у сучасному економічному розвиткові Австралії та Нової Зеландії вплив колоніального минулого? У чому він проявляється?
- Чому обробна промисловість Австралії не повністю задовольняє потреби господарства та населення?
- Як ЕГП країн Океанії впливає на розвиток господарства?
- За картами підручника визначте особливості розміщення виробництва в Австралії та Новій Зеландії.
- Дайте порівняльну економіко-географічну характеристику Канади та Австралії.
Це цікаво
Острів Науру в Океанії — член ООН та «особливий член» Британської Співдружності — одна з найменших держав у світі, площа якої всього 21 км, а населення — 10 тис. осіб. Це єдина країна у світі, яка не має ні столиці, ні міст, ні вулиць. Адресою вважається номер будинку або поштової скриньки.
Кожна людина земної кулі, заплативши певну суму, може зареєструвати в Науру підприємство, яке повністю звільняється від податків за умови, що воно не проводитиме на острові жодних комерційних операцій. Достатньо заплатити уряду 5600 дол., а потім щороку платити 4980 дол. за продовження реєстрації. Причому все можна здійснювати через мережу Інтернет. Зовсім не обов'язково, щоб гроші дійсно були в Науру. Вони користуються науруанською юрисдикцією, а реально містяться на рахунках інших офшорних банків (американських, прибалтійських тощо). Усе це вигідно людям, які не хочуть, щоб хтось цікавився їхніми фінансовими справами. У міжнародній організації «Сили з фінансової протидії відмиванню грошей» (РАТР) Науру очолює «чорний» список із 15 країн, де ситуація із відмиванням грошей є неблагополучною.
На острові Увеа (Нова Каледонія) немає нафти, але там використовують кокосову олію для виробництва електроенергії. Французький інженер Алан Лієнар 18 років створював двигун, який працює на кокосовій олії. Ця 165-кіловатна система за своєю потужністю і кількістю споживання пального рівносильна дизельним двигунам.
Сіднейське олімпійське містечко в Австралії, збудоване для проживання спортсменів та обслуговуючого персоналу, є найбільшим у світі містечком, що використовує сонячну енергію. Там також є «Супердоум» — найбільший у південній півкулі критий центр культури та спорту. У ньому є найпотужніша в Австралії приватна електроенергетична система, що працює на сонячній енергії і майже не продукує речовин, які спричиняють парниковий ефект.
У Австралії нараховується 35 тис. наших співвітчизників.