Рельєф Львівської області. Львівське плато. Передкарпатська рівнина

Такий же тип рельєфу (опільський) характерний і для інших частин Львівської області, зокрема, для так званого Львівського плато (межиріччя Верещиці, Щирки і Зубри), а також для межиріччя Вишні і Дністра.

Львівське плато

Львівське плато починається у південній частині Львова (по ньому проходить вул. Стрийська від Стрийського парку до кільцевої дороги, далі шосе на с. Солонку) і простягається на південь до лінії через місто Пустомити, села Липники, Давидів.

Свою назву (Львівське плато) ця територія одержала через відносну плавність рельєфу, наявність широких привододільних поверхонь і, особливо, через загальну припіднятість над навколишніми просторами. Абсолютна висота вододілів досягає 340-345 м. На широких привододільних поверхнях іноді розвиваються блюдцеподібні зниження через промивні і просадочні процеси. Долини потоків глибоко врізані, добре вироблені. Днища долин заболочені, іноді зайняті ставами.

Межиріччя Верещиці і Щирки

Межиріччя Верещиці і Щирки (між м. Городок і Щирець) в цілому понижене. Абсолютні висоти вододілів досягають 305-315 м, а в долинах основних рік — 290-295 м. Невеликі перевищення (15-20 м) і пологі схили — характерна риса межиріч. Специфікою цієї території є добре вироблені долини рік. Їх широкі днища часто використовують під будівництво ставів (Ставчанські, Любінські, Городоцькі і ін.).

Межиріччя Вишні і Дністра

Територія басейнів Вишні і Дністра за абсолютними висотами розташована ще нижче, бо абсолютні висоти вододілів розташовані в межах 290-320 м, а долини рік опущені до рівня 200-230 м. Межиріччя дуже розчленовані потоками з різною орієнтацією долин, через що вони мають характер розгалужених увалів. В цілому, межиріччя асиметричне, бо вододіл між басейнами р. Вишні і Дністра зміщений максимально до півдня і проходить поблизу долин Дністра і його правої притоки Болозівки: практично усі долини річок цієї території виходять до р. Вишні і Сяну.

Передкарпатська рівнина

Передкарпатська рівнина в межах Львівської області може бути поділена на дві частини: низьку і високу, що майже співпадає з зовнішньою та внутрішньою частинами Передкарпатського тектонічного прогину. Низька частина представлена долиною р. Дністер та долинами його приток у пригирловій частині, де вони мають разом з Дністром спільні тераси. В цілому, це пониззя досягає ширини 8-10 км. Сучасна заплава Дністра на відрізку між с. Гординя і с. Пісочне плоска з малим падінням, ускладнена сіткою каналів і береговими (насипними) валами річок. В багатьох випадках днища русел рік, що протікають між валами, виявляються піднятими над власними долинами, бо заповнюють свої штучні руслові корита наносами.

Рівні першої та другої надзаплавних терас також дуже широкі, особливо в межиріччі Стрия і Колодниці-Нежухівки. Поверхня терас ідеально плоска, а нахил до Дністра помітний лише по повільній течії води в річках і каналах. Широкі і плоскі долини мають також Тисмениця та Бистриця.

Висока частина Передкарпаття розташована ближче до Карпат — у внутрішній частині Передкарпатського тектонічного прогину. Центральне розташування в цій частині має Дрогобицька височина: найбільша за площею і наймасивніша. Абсолютні висоти наростають у напрямі до гір і досягають тут 380-400 м (417 м біля Борислава). З височини стікає багато дрібних річок, ще більше долин з тимчасовими потоками. Деякі річки, що беруть початок у Карпатах (Бистриця, Тисмениця, Колодниця) прорізають височину, виділяючи окремі блоки, а тому поверхня височини дуже нерівна, розчленована долинами, через що територія виглядає дуже розчленованою.

Подібну характеристику мають межиріччя Дністра і Стрв'яжу, Стрв'яжу і Болозівки. Зазначимо, що в останньому межиріччі є Добромильське підняття з горою Радич (519 м), що є найвищою у Львівській частині Передкарпаття.

Височинна частина межиріччя Стрия і Свічі вузька і коротка, але досягає 350-360 м висоти. Воно також розчленоване ярами і балками.

На границі з Івано-Франківською областю характер Передкарпаття змінюється: нижні рівні долин (заплава І-III тераси) звужуються, а високі тераси (з висотами 340-360 м) починаються близько від русла Дністра, що надає долині р. Дністер каньйоноподібного характеру (уріз води тут на висоті приблизно 230 м).