Курганевич Л.П.
Водний кадастр

Моніторинг підземних вод для потреб ведення ДВК

4.3. Моніторинг підземних вод для потреб ведення ДВК

Поняття єдиного державного водного фонду встановлено водним законодавством України. Згідно з ним, водний фонд країни налічує об'єкти поверхневих і підземних вод, загальну класифікацію яких закріплене державним стандартом.
Поняття водного фонду країни має водогосподарське та юридичне тлумачення.
Підземні водні об'єкти — це вивчені та оцінені гідрогеологічні структури, які використовують (або перспективні для використання) у водогосподарських та інших потребах.
Підземні водні об'єкти класифікують за типами та видами (табл. 4.2).

Таблиця 4.2. Класифікація підземних водних об'єктів

Виявлення, вивчення та оцінку підземних водних об'єктів здійснюють у два етапи.
На першому етапі, в результаті гідрогеологічного знімання заданого природного регіону або території, водний об'єкт виявляють, вивчають його межі і внутрішню структуру, оцінюють просторові характеристики.
Вивчення режиму підземних вод на цьому етапі та оцінка тимчасових характеристик є власне попередніми. Пошукові і розвідувальні роботи першого етапу завершуються разовими характеристиками та оцінками водного об'єкта.
Вивченість водних об'єктів на першому етапі дає змогу здійснювати їхнє подальше вивчення на другому етапі — етапі ведення ДВК як системи моніторингу підземних вод.

Обов'язковою умовою включення водного об'єкта в єдиний державний водний фонд країни і постановки моніторингу підземних вод є загальна вивченість цього водного об'єкта та наявність відомостей, що характеризують:
- площу, яку він займає, та його межі;
- глибину залягання і потужність (для водоносних горизонтів);
- фільтраційні властивості гірських порід;
- умови водообміну;
- рівні і п'єзометричні поверхні підземних вод;
- використання підземних вод.

На етапі моніторингу поряд з просторовими характеристиками
вивчаються й оцінюються зміни стану водних об'єктів в часі. Щодо цього враховуються кількісні та якісні показники підземних вод, що дає змогу оцінити стан експлуатаційних запасів і водовідбору, їхній режим, забруднення.
Під час провадження моніторингу обов'язково виокремлюють групу показників і характеристик, які мають контрольні величини (глибина динамічного рівня, продуктивність водозабірних споруд або задані межі концентрації компонентів хімічного складу).

Розрізняють три стадії моніторингу підземних вод:
1. Оцінювання вивченості об'єкта, розробки програми спостережень і створення мережі спостереження.
2. Регулярні роботи зі спостереження за станом об'єкта.
3. Обробка даних, оцінка стану водного об'єкта за попередній період та останній рік спостережень і складання прогнозу його змін. Стадія обробки даних та оцінювання стану водного об'єкта циклічно повторюється і щорічно її результати використовують для нового циклу моніторингу.

При розміщенні пунктів спостережень за підземними водами необхідно враховувати такі ознаки і критерії:
- зовнішній вигляд ландшафту, що відображає єдність природних вод і вплив кліматичних, геоморфологічних, соціально-економічних і загальних фізико-географічних чинників та умов на динаміку стану підземних вод;
- структурно-геологічні і тектонічні особливості літогенної основи, які зумовлюють формування, розподіл і динаміку підземних вод в геологічному просторі;
- гідрогеологічні ознаки організації оточуючого середовища, ієрархічну структуру і зв'язки різнорангових підземних водних об'єктів.

Оцінка динаміки стану водного об'єкта дає змогу отримати відомості, що характеризують:
- загальний баланс підземних вод, режим рівня, фізичні і хімічні показники;
- експлуатаційні запаси підземних вод, їхню якість, вплив існуючого водовідбору і забезпеченість відновлення запасів (джерела формування експлуатаційних запасів, їхню динаміку);
- умови і динаміку зв'язку підземних і поверхневих вод;
- показники і ступінь забруднення підземних вод.

Оцінювання стану використання водного об'єкта здійснюють за даними власних спостережень на гідрогеологічній мережі, дослідження водозабірних споруд, а також за даними звіту Водгоспу (форма 2).
Виявлення перенавантажених ділянок, ознак виснаження і характеру змін якості підземних вод та розробка рекомендацій щодо експлуатації водного об'єкта в майбутньому слугують основним змістом заключної фази регулярного циклу ведення ДВК.