Автоматизована інформаційна система ДВК "Підземні води"
4.4. Автоматизована інформаційна система ДВК "Підземні води"
Формування автоматизованої інформаційної системи ДВК. Введення в дію автоматизованої інформаційної системи (АІС) ДВК "Підземні води" забезпечувало формування мережі взаємозв'язаних банків даних територіального і загальнодержавного рівнів ведення системи для задоволення інтересів народного господарства.
АІС володіла інформацією про води, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, зрошення земель і промислового водопостачання.
Пусковий комплекс першої чергиАІС ДВК за розділом "Підземних вод" забезпечував отримання інформації по двох найбільших артезіанських басейнах Європейської частини СРСР: Московському і Дніпровському.
Об'єктом першої черги АІС ДВК було створення автоматизованого банку даних, яке передбачало збір, обробку і передавання даних про водні об'єкти, режим і якість підземних вод за кількісними та якісними показниками.
До відомостей, які надавалися користувачам, входили дані про:
1) родовища підземних вод;
2) результати спостережень за їхнім режимом і хімічним складом.
3) потенційні ресурси і розвідані експлуатаційні запаси підземних вод тощо.
На цьому етапі (для території України) база даних містила облікові і паспортні дані:
- первинну облікову інформацію;
- паспортні дані родовищ;
- паспортні дані водопунктів.
Графік складу, обсягів і термінів поповнення бази даних АІС ДВК територіального рівня для "Західукргеологія" затверджено центром ДВК.
Щодо формування АІС ДВК було виконано такі види та обсяги робіт:
1. Паспортизація свердловин (джерел), у тім числі:
а) паспортизація спостережних пунктів за вивченням режиму підземних вод із тривалістю спостереження 12 років і більше;
б) паспортизація пунктів спостережень з вивчення режиму підземних вод з тривалістю спостережень від 7-ми до 12-ти років;
в) паспортизація водопунктів інщих видів (МПВ) тощо.
2. Облік даних режиму підземних вод за пунктами спостережень з вивчення режиму підземних вод.
3. Облік даних про якість підземних вод:
а) за пунктами спостережень з вивчення режиму підземних вод;
б) за водопунктами інших видів.
4. Паспортизація родовищ підземних вод за всіма розвіданими МПВ.
5. Облік водозабірних споруд підземних вод: складання облікових карток на водозабірні споруди.
6. Складання журналу обліку водовідбору на діючих водозабірних спорудах підземних вод.
7. Складання журналу обліку водовідбору підземних вод за об'єктами адміністративно-територіального поділу.
Порядок використання кадастрової інформації. Нормальне функціонування будь-якої системи, передусім автоматизованої, передбачає зворотній зв'язок.
В автоматизованій інформаційній системі Державного водного кадастру зворотній зв'язок здійснюється через систему запитів від користувачів до інформації, яка міститься в банку даних цієї системи.
Залежно від завдань, що вирішуються в автоматизованій системі Державного водного кадастру (наприклад, розділ "Підземні води") запити можна класифікувати за видом обслуговування абонентів та за часовим режимом.
Серед користувачів інформацією розрізняють два види обслуговування запитів користувачів:
1. Користувачі, поставлені на постійне обслуговування.
2. Користувачі, яких обслуговують в режимі разових запитів.
До регламентованих запитів, здебільшого, належать:
- заявки на дані із періодичної інформації (щорічні дані для міжвідомчого видання "Ресурси поверхневих і підземних вод, їх використання та якість";
- каталожні дані, які публікуються в роки, кратні п'яти, для міжвідомчого видання "Водні ресурси і їх використання".
Щодо вирішення окремих видів завдань публікацію вважають достатнім видом інформаційного обслуговування. Та до регламентованих запитів можна зачислити не тільки заявки на періодичну інформацію.
Нерегламентовані запити — це звернення користувачів інформацією у відповідні підрозділи гідрогеологічної служби Держкомгеології за інформацією щодо конкретних водних об'єктів, а саме:
1. Запити на довідкові дані про те, де і яка інформація зберігається і в якій формі.
2. Запити на дані спостереження, які не опубліковані і зберігаються у фондах або опубліковані, та за певних причин не доступні для запитуючих.
Запити даних спостережень налічують:
- запити на гідрогеологічні дані (про метод і результати проведених гідрогеологічних, розвідувальних, дослідних робіт, про підрахунок експлуатаційних запасів підземних вод);
- запити на дані режимних спостережень (дані поточних спостережень та архівні дані.
3. Запити на розрахункові гідрогеологічні характеристики, тобто на ту інформацію, яку можна було б безпосередньо використовувати в проектних розробках. Залежно від призначення їх поділяють на:
- запити щодо проектування водозабірних споруд або штучного відновлення підземних вод;
- запити щодо гідрогеологічних даних для прогнозу;
- запити щодо розрахунку окремих характеристик балансу та інших цілей. До нерегламентованих можуть іноді також зачислити запити щодо даних публікацій.
Важливим щодо обслуговування користувачів є також класифікація перелічених типів запитів за видами гідрогеологічних об'єктів:
- басейн підземних вод;
- родовище підземних вод;
- водоносний горизонт;
- пункт спостережень за підземними водами.
Запитання для самоконтролю
1. Як оцінюють прогнозні ресурси підземних вод?
2. Що містять документи обліку підземних вод?
3. Які матеріали покладено в основу класифікаційної схеми (класифікатора) водоносних і водонапірних горизонтів України?
4. Які видання ДВК за розділом "Підземні води" Ви знаєте?
5. Хто здійснює державний облік підземних вод?
6. Охарактеризувати функції Держкомгеології з ведення державного водного кадастру.
7. Охарактеризувати стадії моніторингу підземних вод.
8. Яку інформацію містить база даних АІС ДВК "Підземні води"?