Кадастр використання водних ресурсів
Розділ 6. ДЕРЖАВНИЙ ВОДНИЙ КАДАСТР: ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
6.1. Загальні положення.
6.2. Склад даних кадастру використання водних ресурсів.
6.3. Особливості ведення кадастру водокористування.
6.4. Використання кадастрових даних.
6.5. Складання каталогів водокористування.
6.1. Загальні положення
Кадастр водокористування налічує дані обліку вод за кількісними та якісними показниками, реєстрації водокористувань, а також дані щодо водокористувачів. Державному обліку і зачисленню до державного водного кадастру підлягають водогосподарські об'єкти:
- гідровузли і водосховища;
- споруди для забору води з водних об'єктів (канали, насосні установки, експлуатаційні свердловини тощо);
- канали, що слугують для воднотранспортного з'єднання систем і територіального перерозподілу стоку;
- споруди для скидання у водні об'єкти використаних і шахтних вод (колектори, дренажні і водозбірні канали, трубчасті випуски тощо);
- споруди для очищення використаних вод.
У Водному кодексі України зазначено, що державний облік водокористування здійснюється з метою систематизації даних про забір та використання вод, скидання зворотних вод та забруднюючих речовин, наявність систем оборотного водопостачання та їхню потужність, а також діючих систем очищення стічних вод та їхню ефективність.
Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування до державних органів водного господарства за встановленою формою.
Форму звітів про водокористування, порядок їхнього заповнення та періодичність подання затверджено Міністерством статистики України за поданням Державного комітету з водного господарства України та за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Державний водний кадастр за розділом використання водних ресурсів здійснює Державний комітет з водного господарства України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Термін "державний" стосовно до водного кадастру означає, що ці матеріали є єдиними офіційними даними, обов'язковими для використання під час вирішення усіх питань, що стосуються планування, проектуванням та оперативного управління водним господарством країни.
Кадастр використання водних ресурсів — це систематизований, постійно поповнюваний і за необхідності уточнюваний звід відомостей щодо фактичного і планованого використання води.
Він налічує:
- Умовно-постійні (періодично поповнюючі) паспортні дані каталогів водокористування.
- Щорічні дані про використання водних ресурсів.
- Багаторічні характеристики використання водних ресурсів.
6.2. Склад даних кадастру використання водних ресурсів
Каталоги водокористування. Містять в собі дані про сучасне і заплановане використання водних ресурсів, а також про існуючі, ті, що будуються і планові об'єкти (водозабори, випуски стічних, дренажно-стічних та інших вод, ставки, водосховища, очисні споруди і так далі, усе що впливає на стан природних вод).
Найбільші водогосподарські об'єкти нанесено на картосхему річкового басейну. За необхідності, карту-схему доповнюють лінійною схемою, на якій позначають:
- основні гідровузли;
- водозабори;
- скиди;
- колектори зрошувальних систем;
- пункти гідрометричних і гідрохімічних вимірювань тощо.
Під час складання каталогів здійснюють прив'язку цих об'єктів до гідропостів річок.
Для кожного з водогосподарських об'єктів, зареєстрованих у каталогах водокористування, наведено такі дані:
1. Місцезнаходження об'єкта:
- адміністративно-територіальна одиниця;
- відстань від гирла річки до створу забору або греблі водосховища;
- міністерство і підприємство, якому належить водогосподарський об'єкт.
2. Рік вводу в експлуатацію.
3. Тип вимірювальних пристроїв.
4. Мета водокористування:
- комунальне;
- промислове;
- сільськогосподарське водопостачання;
- зрошення і т. д.
5. Проектна і фактична продуктивність або пропускна здатність. Для великих водозаборів, каналів, очисних споруд і водосховищ наводять доДаткові техніко-економічні показники:
а) корисний об'єм;
б) площа водної поверхні;
в) тип регулювання стоку;
г) вартість водосховищ і каналів;
д) собівартість очищення стічних вод;
е) довжина каналів;
є) площа зрошення водою і т. д.
Каталоги водокористування містять також характеристики використання води для інших потреб без її забирання з джерела:
- вилов риби;
- обсяг пасажирських і вантажних перевезень;
- потужність і виробіток енергії на гідроелектростанціях;
- обсяг лісосплаву;
- ступінь рекреаційного використання водних об'єктів.
Окрім того, наводять дані щодо меліорованих площ (зрошення, обводнення, осушення) по річкових басейнах і їхніх частинах.
Каталоги водокористування складаються за уніфікованими формами, які придатні до автоматизованої обробки інформації.
Дані узагальнюються в різних розрізах:
- адміністративному;
- басейновому;
- галузевому та ін.
Однією з важливих форм узагальнення слугують водогосподарські баланси. Їх складають за річковими басейнами та їхніми водогосподарськими ділянками в результаті зіставлення розрахункових водних ресурсів з фактичними за рік реєстрації або максимальними потребами у воді за минулий період.
Основні узагальнені дані щодо використання водних ресурсів підлягають опублікуванню у міжвідомчому виданні Державного водного кадастру, в якому також характеризуються найбільші водогосподарські об'єкти.
Складання каталогів водокористування є разовим заходом. Їхнє щорічне корегування відбувається за введення в експлуатацію нових, реконструкції або ліквідації існуючих водогосподарських об'єктів.
За складеними каталогами водокористування визначають водогосподарські об'єкти, для яких необхідно представляти щорічну інформацію про обсяги води, що забирається та скидається, а також показники її якості.
Щорічні дані. Щорічні дані про використання водних ресурсів ґрунтуються на звітних даних і налічують:
1. Показники державної статистичної звітності водокористувачів за єдиною для країни формою:
• обсяги води, яку забирають, використовують і скидають;
• кількість забруднень, що міститься в стічних водах за різнимиінгредієнтами;
• витрати води в системах оборотного і послідовного водопостачання.
2. Звіти служб експлуатації великих водосховищ і гідровузлів, що містять дані про:
• щомісячні обсяги води у водосховищах;
• пропускання води у нижній б'єф для задоволення потреб гідроенергетики, водного транспорту, рибного господарства;
• щомісячні і квартальні витрати води, яку забирають головні споруди великих каналів;
• обсяги води, яка надходить у річки, озера, безстічні області та западини колекторно-дренажних і зрошувальних систем.
3. Звітні дані управлінь меліоративних систем щодо фактично зрошуючих і обводнюючих площ за річковими басейнами та їхніми ділянками.
Щорічні дані щодо водних об'єктів і водогосподарських ділянок публікують у щорічниках водокористування державного водного кадастру разом із даними про поверхневі і підземні ресурси, а також видають в автоматизованому режимі за запитами користувачів.
За основними річковими басейнами і найважливішими розрахунковими створами складаються звітні водогосподарські баланси в результаті зіставлення розрахункового і фактичного річкового стоку із фактичним водоспоживанням.
Складаються також баланси для найбільших каналів іригаційного призначення.
Багаторічні характеристики. Багаторічні характеристики використання водних ресурсів розробляють за даними каталогів і щорічних зведень, що зберігаються в інформаційних фондах державного водного кадастру.
Вони містять узагальнені за останні п'ять років і весь період спостереження розрахункові водогосподарські характеристики і показники, які безпосередньо використовуються у проектній та експлуатаційній практиці.
Також вони необхідні для гідрологічних розрахунків з визначення природних (відновлених) величин річкового стоку і прогнозуванню водних ресурсів з урахуванням впливу на них господарської діяльності.
За багаторічними характеристиками встановлюють дефіцитні за забезпеченням водою регіони і відшукують резерви для покриття можливих дефіцитів води.
Багаторічні узагальнення використовуються для техніко-економічного обґрунтування таких водогосподарських заходів, як перекидання стоку в маловодні райони, створення водосховищ комплексного призначення тощо.
Кадастрові відомості необхідно базувати на єдиній методичній основі, що забезпечує сумісність, однозначність кодування, узгоджені одиниці вимірювання показників та організацію даних як у первинних документах, так і на технічних носіях інформації.