Види руху Землі та їх наслідки

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ГЕОГРАФІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ

Земля — одна з дев'яти планет Сонячної системи. Вона розміщена так, що не відчуває надмірної кількості або нестачі сонячної енергії. Внаслідок дії сили тяжіння земна куля надійно утримує навколо себе необхідну для життя на планеті повітряну оболонку — атмосферу. А потужне магнітне поле оберігає живі істоти від небезпечної дії сонячної радіації.

Відповідно до сучасних уявлень Земля утворилася шляхом згущення холодної пилової хмари. Під дією внутрішніх сил земна куля поступово розігрілася і почала обертатися навколо своєї осі та навколо Сонця, що привело до утворення кулястої форми планети. Форма та рухи Землі зумовлюють прояв географічних закономірностей у розподілі на земній кулі сонячної радіації, температури і опадів, вод суходолу і Світового океану, ґрунтів, рослин і тварин.

Географічні закономірності — це тривалі стійкі взаємозв'язки між географічними об'єктами і явищами,що повторюються в часі та просторі.

Тема 1. Земля — планета Сонячної системи

Земля бере участь у кількох видах руху. Найголовнішими з них є обертання навколо своєї осі та навколо Сонця. Знання про закономірності руху Землі люди використовують для визначення географічних координат і часу, тривалості дня й ночі на різних широтах тощо. Знання про закономірності руху нашої планети дають можливість зрозуміти також усі інші природні закономірності. Так, обертання Землі навколо своєї осі зумовило, зокрема, сучасний розподіл материків і океанів на земній кулі, їхні обриси.

§ 2. Види руху Землі та їх наслідки

Що таке земна вісь? У якому напрямі і за який час Земля обертається навколо своєї осі?
За який час Земля робить повний оберт навколо Сонця?

Земля рухається одночасно навколо своєї осі (добовий рух) і навколо Сонця (річний рух). Завдяки руху Землі навколо своєї осі відбувається зміна дня і ночі. Повний оберт навколо своєї осі земна куля здійснює приблизно за 24 години, тобто за добу. Доба є головною одиницею відліку часу на нашій планеті. На кожному меридіані час доби в один момент не однаковий, що пов'язано з нерівномірним освітленням земної кулі сонячними променями. Тому час на конкретному меридіані визначається як сонячний, або місцевий.

Якщо територія країни дуже видовжена із заходу на схід, місцевий час у різних її частинах неоднаковий. Це незручно у практичній діяльності. Тому за міжнародною домовленістю Землю поділили на 24 годинних пояси (від нульового до 23-го) і запровадили поясний час. Протяжність кожного годинного поясу (із заходу на схід) становить 15°. Межі годинних поясів проводять іноді з урахуванням державних кордонів (мал.5). Годинний пояс розділено навпіл центральним меридіаном. Сонячний час центрального меридіана кожного поясу є поясним. Місцевий час Гринвіцького (початкового) меридіана називається всесвітнім.

Розгляньте карту годинних поясів (мал. 5). У скількох поясах розміщена Африка? Визначіть, котра година за місцевим і поясним часом у містах Буенос-Айрес та Канберра, якщо в Києві полудень.

Мал. 5. Часові пояси Землі

Якщо рухатися зі сходу на захід навколо земної кулі, то в кожному наступному годинному поясі доведеться стрілки годинника переводити на одну годину назад. Наприкінці такої подорожі (після проходження 24 годинних поясів) виявиться, що одна доба "загублена".

Після завершення кругосвітньої експедиції супутники Магеллана дізналися, що повернулися у п'ятницю. Але за їхніми розрахунками мав бути четвер. Мандрівники втратили одну добу, оскільки рухалися зі сходу на захід. Отже, вони зробили навколо осі на один оберт менше, ніж ті, хто нікуди не їздили.

Під час руху навколо світу "проти сонця", тобто із заходу на схід, стрілки годинника переводять у кожному наступному годинному поясі на одну годину вперед, і тоді наприкінці такого руху одна доба виявиться "зайвою".

За міжнародною угодою для того, щоб не було непорозумінь з календарем, по 180-му меридіану проведено лінію зміни дат.

Знайдіть її на карті

Вона проходить по найменш заселеній території Землі. Від цієї лінії відраховується нова доба, яка "рухається" зі сходу на захід. Тому під час перетину в цьому напрямі лінії зміни дат додається одна доба. Наприклад, замість 1 травня одразу настає 2 травня. Якщо переміщуватися в зворотному напрямі, то одну й ту саму добу доведеться відлічувати двічі: після 15 грудня знову буде 15 грудня.
Зміна дня і ночі зумовлює добові ритми в природі, тобто регулярне повторення протягом доби різних природних процесів. До них належать закономірні зміни в освітленні поверхні Землі, в температурі повітря, в напрямі бризів тощо. Не менш яскраво добові ритми проявляються й у живій природі. Наприклад, багато квітів розкриваються, а потім закриваються у певний час доби. Більшість видів тварин сплять уночі, окремі, навпаки, стають активними саме у цей час. Життя людини також підпорядковане добовим ритмам.

З обертанням Землі навколо своєї осі пов'язана й форма планети. Важливим наслідком такого обертання є відхилення будь-яких тіл на поверхні Землі, що рухаються горизонтально, — річок, морських течій, повітряних мас та ін. У Північній півкулі вони відхиляються праворуч, у Південній — ліворуч. Від екватора до обох полюсів це відхилення поступово збільшується.

Головні географічні наслідки обертання Землі навколо своєї осі:

зміна дня і ночі та добова ритмічність природних явищ;
форма планети — сплющена біля полюсів і дещо розширена біля екватора;
виникнення природної сили, під дією якої всі рухомі тіла на поверхні землі відхиляються в Північній півкулі праворуч, а у Південній — ліворуч.

Земля рухається навколо Сонця за орбітою, яка має форму еліпса (мал.6). Вісь Землі нахилена до площини орбіти під кутом 66°33' який не змінюється внаслідок руху Тому на орбіті виникають чотири характерних положення Землі відносно Сонця: літнє і зимове сонцестояння та весняне і осіннє рівнодення.

Мал.6. Річний рух Землі навколо Сонця

Користуючись мал. 6, з'ясуйте, коли настають дні рівнодення та сонцестояння в різних півкулях. На яких паралелях у ці дні Сонце перебуває в зеніті?

На екваторі, який поділяє земну кулю на дві півкулі — Північну та Південну, кут падіння сонячних променів (і кількість тепла) мало змінюються протягом року. Тому тут немає відомих нам пір року: зими, літа, осені, весни.

Паралелі, між якими сонце опівдні може займати найвище, так зване зенітальне, положення, коли кут падіння сонячних променів дорівнює 90°, називають тропіками. Розрізняють Північний та Південний тропіки.

Знайдіть їх на карті та визначіть широту кожного.

На них Сонце перебуває в зеніті один раз за рік.

З поступовим віддаленням від тропіків до полюсів полуденна висота Сонця закономірно зменшується, і кут падіння сонячних променів ніколи не досягає 90°. Це приводить до зміни пір року.

Характерною ознакою високих широт є полярні день та ніч. Межами їх поширення є паралелі, які називають полярними колами. Розрізняють Північне та Південне полярні кола.

Відшукайте їх на карті та визначіть широту кожного.

Тривалість полярного дня або ночі закономірно збільшується з наближенням до обох полюсів. На полярних колах вона становить одну добу, а на полюсах — близько півроку.

Головні географічні наслідки руху Землі навколо Сонця:

зміна пір року;
сезонна ритмічність природних явищ.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Що таке місцевий і поясний час?
Що таке екватор, тропіки, полярні кола?
Назвіть географічні наслідки руху Землі навколо своєї осі і навколо Сонця?
Чи може Сонце бути в зеніті у вашій місцевості? В який день року Сонце перебуватиме найвище над горизонтом?