Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Клімат і води Індійського океану. Органічний світ і природні ресурси

§ 22. Клімат і води. Органічний світ і природні ресурси

  1. Що таке мусони?

Клімат і води

У розподілі температури вод Індійського океану також чітко простежується зональність. З віддаленням від екватора і тропіків до високих широт води стають дедалі холоднішими. Прибережні тропічні води Індійського океану найтепліші у Світовому океані. Так, температура вод у Червоному морі та Перській затоці становить +34°С — +35°С, а біля берегів Антарктиди — -1,8°С.

Від температури води залежить і температура повітря. Найкраще повітря прогрівається в екваторіальних і тропічних широтах, де його температура впродовж року становить +27°С — +32°С, а на півночі Аравійського моря і Бенгальської затоки влітку досягає +40°С.

Широтна зональність добре помітна також і в розподілі атмосферних опадів над океаном. В екваторіальних широтах тут випадає за рік близько 3 000 мм опадів. У районі тропіків — у Червоному морі, Перській затоці, на півночі Аравійського моря — їх кількість не перевищує 100 мм за рік.

Співвідношення опадів і випаровування впливає на солоність вод Індійського океану. Якщо на екваторі вона становить 34‰, то у тропічному поясі — 37‰. У Червоному морі, де сухі гарячі вітри з материка зумовлюють надзвичайно високу випаровуваність, спостерігається найвища солоність океанічних вод у світі — близько 42‰.

На клімат Індійського океану активно впливає величезний материк Євразія, з яким пов'язана мусонна циркуляція. Під її впливом перебувають також поверхневі води океану, які періодично змінюють свій напрям руху.

Взимку материк значно охолоджується, тут формується область високого атмосферного тиску. Звідси потужний потік повітря рухається на південь, де над теплим океаном тиск знижений. Так утворюються зимові мусони, які переносять в океан сухе і прохолодне повітря. Влітку суходіл швидко прогрівається, і атмосферний тиск над ним відповідно знижується. Виникає літній мусон, який переносить з океану на материк дуже тепле вологе морське повітря.

Така атмосферна циркуляція змушує водні маси на півночі Індійського океану також змінювати напрями свого руху двічі за рік. Морські течії утворюють тут так званий мусонний кругообіг: Південна Пасатна течія, біля берегів Африки — Сомалійська течія і Мусонна течія, що прямує вздовж узбережжя Євразії.

Знайдіть ці течії на картах атласу

Півроку води в такому кругообігу рухаються за годинниковою стрілкою, а наступні півроку — проти неї.

Літні мусони настільки потужні, що зганяють біля берегів Африки поверхневі теплі води. Їхнє місце займають порівняно холодні води, які піднімаються з глибин океану. Ось чому Сомалійська течія улітку холодна.

У південній частині Індійського океану циркуляція повітряних і водних мас приблизно така сама, як і на півдні Атлантичного та Тихого океанів. Морські течії тут рухаються проти годинникової стрілки, утворюючи величезний кругообіг.

За картою атласу порівняйте кругообіги морських течій у південних частинах Індійського, Атлантичного і Тихого океанів.

Органічний світ і природні ресурси

Рослинність і тваринний світ Індійського океану мають багато спільного з органічним світом західної частини Тихого океану. Це пояснюється вільним обміном між ними водних мас.

Найбагатший органічний світ — на півночі Індійського океану, де відомі численні види риб — сардинела, нототенія, тунець, скумбрія, летючі риби, багато акул, скатів (мал.52). Разом з річковими водами в океан потрапляє велика кількість поживних речовин, з якими пов'язаний розвиток планктону. Внаслідок його бурхливого розмноження вода іноді починає "цвісти", змінюючи при цьому свій колір (звідси, наприклад, назва Червоного моря). У прибережних водах багато коралів (мал. 53), зустрічаються морські зірки (мал.54), черепахи (мал.55).

Скат
Мал. 52. Скат
Корали Червоного моря
Мал. 53. Корали Червоного моря
Морська зірка
Мал. 54. Морська зірка
Морська черепаха
Мал. 55. Морська черепаха

Південні тропічні райони Індійського океану значно бідніші на органічний світ. Виняток становлять прибережні води Африки і Мадагаскару, де на поверхню піднімаються глибинні води, багаті на органічні рештки. Тут знаходиться головний промисловий район океану.

У помірних і полярних широтах Індійського океану водяться численні ссавці: кити, ластоногі, дельфіни, живе багато кальмарів. Серед птахів трапляються альбатроси, фрегати, пінгвіни.

Індійський океан відомий значними запасами нафти і газу, які розробляються на його шельфі. Найбільшим у світі постачальником нафти є район Перської затоки. У Червоному морі виявлені поклади залізних і мідних руд.

У зв'язку з інтенсивним видобутком нафти й газу на півночі Індійського океану його води часто забруднюються нафтопродуктами. Це створює серйозну загрозу для всього живого в океані, а також для населення узбережних районів.

ВИСНОВКИ

  1. Клімат Індійського океану своєрідний завдяки мусонній циркуляції.
  2. Морські течії в океані змінюють свій напрям і властивості за сезонами.
  3. В Індійському океані найтепліші та найсолоніші води.
  4. На дні Індійського океану є величезні поклади нафти й газу, його води багаті на біологічні ресурси.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  1. Що спільного та відмінного в циркуляції атмосфери над Індійським, Атлантичним і Тихим океанами?
  2. Де і чому в Індійському океані спостерігаються найвищі температури повітря і води?
  3. Назвіть течії Індійського океану, що змінюють свій напрям двічі за рік. Поясніть причини такого явища.
  4. Де і чому найбагатше життя у водах Індійського океану?

Червоне море

Червоне море — найтепліше море планети. Середня температура його води в лютому +18°С на півночі і до +27°С на півдні. Цікаво, що у Червоному морі виявлені й найтепліші глибинні води Світового океану. Температура їх сягає +21°С — +22°С. Це пов'язано з високим підводним порогом Баб-Ель-Мандебської протоки, яка з'єднує Червоне море з відкритим океаном. Поріг заважає проникненню в море глибинних холодних вод з Індійського океану. Червоне море утримує перше місце в світі й за солоністю вод, яка дорівнює 42‰.

У зонах розколин Червоного моря було виявлено потужні виходи гарячих вод з температурою до +70°С. Солоність їх досягає 300-350‰. Хімічний склад відрізняється від вод Світового океану. Вони вміщують великі запаси срібла, заліза, міді, олова тощо. Такі води є, по суті, розсолами. Розсоли Червоного моря безпосередньо вивчалися під час дослідження морського дна за допомогою глибоководних апаратів. Спроби пройти крізь розсоли виявилися невдалими, оскільки щільність їх надзвичайно висока. При цьому люди стали свідками унікального явища — підводного солоного "озера", на якому можна було бачити хвилі. Уздовж краю "озера" помітно було сміття, яке затонуло в морі і яке його хвилі викинули на "берег".

Аравійське море і Бенгальська затока

Аравійське море і Бенгальська затока, розташовані на півночі Індійського океану, знаходяться в одних широтах. Сильне випаровування мало б зумовити однаково високу солоність вод як у морі, так і в затоці. Проте води цих водойм помітно відрізняються за вмістом солей. Причиною є літні мусони. Проходячи осторонь Аравійського моря, вони приносять у Бенгальську затоку велику кількість атмосферних опадів. Разом з річковими водами опади й утворюють поверхневий шар опрісненої води. Завдяки цьому влітку солоність вод Бенгальської затоки падає до 30‰ і навіть до 20‰. Ще менша вона в місцях впадіння річок у затоку.

Целакант

Свого часу неподалік тропічних берегів Африки було спіймано рибу, яка викликала справжню сенсацію в науковому світі. Йдеться про доісторичну рибу целакант (мал. 56), що, як вважалося, вимерла ще 70 млн років тому. Проте 1938 р. в африканських водах целакант був уперше виловлений живим. З часом учені одержали ще кілька десятків екземплярів. Проте всі вони, опинившись на поверхні, швидко гинули з невідомих причин.

Целакант
Мал. 56. Целакант

Мозамбіцька протока 

Найбільша за довжиною протока Світового океану — Мозамбіцька. Довжина її близько 1760 км, ширина — від 422 до 925 км.