Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння. Рельєф і корисні копалини

Тема 3. Південна Америка

Південна Америка — материк тропічних широт, у природі якого багато спільних рис із Африкою та Австралією. Проте він має свої особливості. Це — найвологіший на Землі материк. Тут поряд з найбільшою низовиною світу простягся велетенський гірський ланцюг. Найвищі на Землі вулкан і водоспад, найповноводніша річка, найсухіша пустеля, найменший птах та найкровожерливіша риба — все це також у Південній Америці.

§ 37. Географічне положення. Дослідження та освоєння. Рельєф і корисні копалини

Як географічне положення впливає на природні особливості материка?
Що спільного в рельєфі Африки та Австралії?

Географічне положення Південної Америки

Площа Південної Америки разом із прилеглими островами становить 18,3 млн км кв.

За планом (див. Додаток 1) та мал. 110 порівняйте географічне положення Південної Америки з іншими материками тропічних широт.

Мал. 110. Порівняння географічного положення Африки і Південної Америки

Південна Америка своїми контурами нагадує трикутник. Крайньою північною точкою його є мис Гальїнас, а південною — Фроуерд. Найбільшої ширини Південна Америка досягає в приекваторіальних широтах між крайньою східною точкою (мис Кабу-Бранку) та крайньою західною (мис Париньяс).

Вплив океанів на природу внутрішніх областей Південної Америки обмежений, оскільки берегова лінія континенту слабо розчленована. Тільки на сході трапляються невеликі півострови і затоки, найбільша з яких Ла-Плата. Єдиний великий острів — Вогняна Земля, розміщений на крайньому півдні, відділяється від материка Магеллановою протокою. Крайня південна острівна точка Південної Америки — мис Горн — розташована на березі найширшої у світі протоки Дрейка, якою материк відокремлюється від Антарктиди. Північні береги континенту омивають води Карибського моря.

Як і інші материки тропічних широт, Південна Америка відчуває вплив морських течій.

За картою атласу визначіть, чи є подібність у характері морських течій, які омивають береги Південної Америки, Африки й Австралії.

Панамський перешийок сполучає Південну Америку з Північною, які разом утворюють частину світу — Америку.

Дослідження та освоєння

Першими європейцями, які 1498 р. підійшли до берегів Південної Америки, були учасники третьої експедиції Христофора Колумба. Та сам Колумб не підозрював, що відкрив новий материк. Здогадався про це флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, який брав участь у кількох іспанських і португальських експедиціях (1499-1504 рр.) до берегів Південної Америки. У своїх щоденниках він уперше описав природу й населення відвіданих ним земель і дав їм назву Новий Світ. З 1507 р. ці землі стали називати "країна Амеріго". Пізніше на честь Амеріго вся частина світу дістала назву Америка.

Починаючи з XVI ст. у нововідкриті землі за золотом і сріблом ринули тисячі іспанських і португальських завойовників. Вогнем і мечем було знищено цивілізацію інків, що існувала на території сучасної країни Перу. Південну Америку було перетворено в колоніальні володіння. Переселенці з Європи заселяли прибережні та придатні для землеробства райони, а місцеве населення відтісняли у внутрішні та гірські райони материка.

Водночас із завоюванням Південної Америки відбувалось її вивчення й провадились наукові дослідження. Найбільше в пізнанні континенту зробили Александр Гумбольдт і Чарльз Дарвін (мал.111, 112).

Мал. 111. Александр Гумбольдт

Мал. 112. Чарльз Дарвін

Александр Гумбольдт — німецький учений, один із головних дослідників природи Південної Америки. Він уперше комплексно описав окремі області материка, перетнувши його від саван у басейні річки Ориноко до пустель західного узбережжя. Вчений відкрив багато невідомих раніше видів рослин і тварин. Піднявшись на вершину Чимборасо (6310м), склав опис висотної поясності Анд, а також пояснив причини утворення берегових пустель.

Чарльз Дарвін — один із перших натуралістів, який здійснив навколосвітню подорож на судні "Бігль" він пройшов уздовж усього узбережжя Південної Америки. Ним були зібрані численні колекції тварин і рослин. Саме дослідження Південноамериканського континенту наштовхнуло вченого на розроблення еволюційної теорії розвитку органічного світу Землі.

Рельєф Південної Америки

За особливостями рельєфу материк можна умовно поділити на дві частини. На сході та в центрі розташовані великі рівнини різної висоти. На півночі та заході, повторюючи обриси узбережжя, тягнеться найдовша (9 000 км) гірська система Землі — Анди (мовою інків — "мідні гори").

Великі низовини — Амазонська, Оринокська і Ла-Платська — розміщені в прогинах давньої Південноамериканської платформи. Вони займають майже половину материка. Амазонська низовина — найбільша рівнина земної кулі. її площа — понад 5 млн км кв., що майже у вісім разів перевищує територію України. Переважно плоска низовина складена різноманітними осадовими відкладами потужністю в кілька тисяч метрів.

На сході материка виступи фундаменту платформи утворюють Бразильське та Гвіанське плоскогір'я, що подекуди досягають висоти близько 3 000 м. У минулі епохи тут по розколинах виливалися на поверхню розплавлені породи, утворюючи покриви із застиглої лави. Плоскогір'я материка помережені густою сіткою численних річкових долин.

Гірська система Анд простяглася вздовж узбережжя Тихого океану кількома паралельними хребтами, розділеними високими нагір'ями. Середні висоти Анд становлять 3 000-5 000 м. Найвищою вершиною є гора Аконкагуа, висота якої 6 960 м (мал.113).

Мал. 113. Гора Аконкагуа

Анди — переважно молоді гори, що утворилися під час зіткнення літосферних плит на заході материка. Тут, де океанічна плита занурюється під континентальну, і нині відбуваються горотворчі процеси, що супроводжуються сильними землетрусами і вулканізмом.

Льодовики Анд надають рельєфу гір різноманітних, часто примхливих, форм. Тут багато гребенів і піків, кріслоподібних заглиблень на схилах гір.

Корисні копалини

На Бразильському та Гвіанському плоскогір'ях є руди майже всіх металів. Тут добувають залізну руду, руди марганцю, алюмінію, урану, золото тощо (мал. 114). В Андах зосереджені значні родовища мідних, свинцевих і цинкових руд, коштовного каміння. Приблизно на 1 000 км тягнеться так званий олов'яний пояс Центральних Анд, де в рудах міститься багато рідкісних металів. З вулканізмом Анд пов'язані значні поклади сірки і будівельних матеріалів.

Мал. 114. Бразильське плоскогір'я. Кар'єр

В осадових відкладах у прогинах платформи і передгір'ях є поклади кам'яного вугілля, нафти, газу. Найбільші родовища нафти зосереджені в передгір'ях Анд і на узбережжі Карибського моря. На західному пустельному узбережжі материка є майже невичерпні запаси селітри, з якої виробляють азотне добриво.

ВИСНОВКИ

Материк простягається від екваторіального до помірного поясу Південної півкулі.
Освоєння Південної Америки іспанцями та португальцями супроводжувалося загарбницькими війнами. Перші наукові дослідження континенту здійснені вченими-натуралістами Александром Гумбольдтом і Чарльзом Дарвіном тільки в XIX ст.
В основі більшої частини материка лежить давня платформа, що спричиняє переважання рівнинного рельєфу Південної Америки.
На півночі та заході Південної Америки простяглася молода потужна гірська система Анд.
Південна Америка — материк, надзвичайно багатий на різноманітні корисні копалини.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Що спільного і відмінного в географічному положенні Південної Америки та інших материків тропічних широт?
Розкажіть про відкриття і дослідження материка.
Що спільного і відмінного у рельєфі Африки, Австралії та Південної Америки?
Що стало причиною виникнення гірської системи Анд на заході материка?
Уявіть, що ви геолог і працюєте в Південній Америці. В яких районах материка ви розпочали б пошуки нових родовищ нафти і газу? Чому?