Річки Південної Америки: Амазонка, Парана, Оріноко. Озера Тітікака і Маракайбо

§ 39. Води суходолу

1. Як впливають рельєф і клімат на формування вод суходолу?

Річки Південної Америки

На території Південної Америки сформувалися великі річкові системи Амазонки, Парани, Ориноко. Утворенню їх сприяли як кліматичні умови, так і особливості рельєфу.

Розташування велетенської гірської системи на заході зумовило нерівномірність розподілу стоку між океанами. В Атлантичний океан впадає 90% усіх річок материка. Тільки 5% площі континенту займає басейн внутрішнього стоку.

Більшість річок Південної Америки мають винятково дощове живлення. Тому вони постійно повноводні в екваторіальних областях, де впродовж року бувають зливи. В річках субекваторіального та тропічного поясів, де опади випадають нерівномірно, рівень води значно змінюється за сезонами.

Амазонка — найбагатоводніша річка планети (мал. 116). Вона має найбільший у світі басейн (близько 7,2 млн км кв.), в якому може розміститися майже вся Австралія. Витоки Амазонки — в Андах, після їх злиття річка кілька тисяч кілометрів тече рівниною. Живиться Амазонка дощовими водами. В неї впадає більш як 500 приток. Ліві та праві притоки розливаються влітку, але оскільки вони розташовані у субекваторіальних поясах Північної та Південної півкуль, то Амазонка повноводна протягом року.

Мал. 116. Амазонка

Уявлення про величезну масу води, що несе Амазонка, дає її глибина. У нижній течії вона становить понад 100 м. Щосекунди річка скидає в Атлантичний океан у 130 разів більше води, ніж Дніпро. Під час повені вона розливається на 80-100 км.

Парана — друга за величиною річка Південної Америки, яку корінне населення називає "матір'ю моря". Каламутний слід річки помітний в Атлантиці на відстані 100-150 км від берега. За водністю Парана посідає шосте місце з-поміж найбільших річок планети. Парана прокладає свій шлях крізь міцні породи фундаменту платформи, тому для неї звичайними є пороги і водоспади. Мальовничий водоспад Ігуасу на притоці з тією самою назвою спадає з висоти 72 м, розбиваючись на кілька сотень струменів і потоків (мал. 117).

Мал. 117. Водоспад Ігуасу

Ориноко бере початок на Гвіанському плоскогір'ї, тому в її долині дуже багато стрімких схилів та уступів, де утворюються водоспади. На одному з притоків Оріноко розташований найвищий водоспад світу — Анхель. Його води спадають з висоти 1 054 м (мал. 118). Ориноко також живиться дощовими водами і найповноводнішою буває з червня до серпня. (З чим це пов'язано?).

Мал. 118. Водоспад Анхель

За картою атласу "Водний режим річок" встановіть залежність між характером живлення і стоку річок.

Озера Південної Америки

Озера Південної Америки зосереджені переважно на півдні Анд і мають льодовикове походження. В Центральних Андах на висоті 3 812 м розташоване найбільше високогірне озеро світу Тітікака, що має тектонічне походження. Найбільше озеро Південної Америки — Маракайбо виникло у западині земної кори на півночі материка, воно є найбільшим лагунним озером світу.

Незважаючи на значну висоту Анд, сучасне зледеніння не набуло тут великого поширення. Це пояснюється розташуванням гір переважно в екваторіальних та тропічних широтах. Снігова лінія проходить тут дуже високо — пересічно на висоті 4 500 м, а подекуди й на висоті 6 500 м (мал. 119).

Мал. 119. Гора Котопахі, вкрита вічними снігами

Територія Південної Америки добре забезпечена підземними водами. Вони зосереджені в прогинах давньої платформи на низовинах.

ВИСНОВКИ

1. Більшість великих річок материка належить до басейну Атлантичного океану і живиться дощовими водами. Найбагатоводніша на земній кулі і найбільша за площею басейну — Амазонка.
2. На материку розташовані найбільші високогірне і лагунне озера світу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. З чим пов'язана повноводність Амазонки протягом року?
2. Чому більшість великих річок несе свої води в Атлантичний океан?
3. Чому в Андах порівняно невелика площа зледеніння?
4. Визначіть спільні риси у поширенні підземних вод в Африці, Австралії та Південній Америці.
5. Якими є головні особливості вод суходолу Південної Америки?