Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Річки та озера Європи

  1. Що таке водний режим річки?

Річки Європи

Сітка, утворена блакитними артеріями Європи, надзвичайно густа. Річки Європи несуть свої води переважно в Атлантичний океан. Тільки незначна їх кількість впадає у Північний Льодовитий океан. Безстічний басейн Каспійського моря приймає води найбільшої річки Європи — Волги (3530 км).

За фізичною картою атласу визначіть найбільші річки, що належать до різних басейнів.

Будова річкових долин, живлення та водний режим європейських річок неоднаковий у різних районах. У Північній Європі і на півночі Східної Європи річкова сітка молода. Вона почала формуватися і набула сучасного вигляду тільки після звільнення поверхні від льодовика. Тому річища тут неглибокі, на річках є водоспади. Взимку річки маловодні і можуть замерзати. Під час весняної повені вони розливаються. Найбільшими з річок є Північна Двіна і Печора, які відіграють важливу роль транспортних шляхів сполучення. На рівнинах Середньої Європи річки течуть у долинах з широкими заплавами та численними терасами. Часті рясні дощі зумовлюють повноводність більшості цих річок впродовж року. Вони ніколи не замерзають. Саме такими є Сена, Темза, Рейн (мал. 177), Ельба, Одра. Великі річки з'єднані між собою судноплавними каналами і утворюють густу транспортну мережу.

Річка Рейн
Мал. 177. Річка Рейн

У центральних і східних районах Східної Європи у живленні річок велику роль відіграють талі снігові води. Повінь буває навесні, влітку рівень води помітно спадає. В зимовий період більшість річок замерзає. До таких річок належать Волга, Дунай, Дніпро.

Басейн Волги нагадує розгалужене могутнє дерево, яке охоплює 1/3 площі Східноєвропейської рівнини. Річка бере початок на Валдайській височині і живиться переважно талими сніговими водами. Її стік зарегульований низкою водосховищ. Найбільшими притоками Волги є Кама і Ока.

Дунай — друга за довжиною (2850 км) і площею басейну європейська річка. Води Дунаю, що впадають трьома головними рукавами (гирлами) в Чорне море, починають свій шлях у льодовиках.

Ліві та праві притоки Дунаю беруть свій початок у різних кліматичних поясах, що ускладнює його водний режим.

Дніпро — третя за розмірами річка Європи (2201 км) і найбільша в Україні. Вона бере початок на Валдайській височині і впадає у Дніпровський лиман Чорного моря. Тут Дніпро утворює плавні — заболочену заплаву, що густо поросла очеретом. Живиться річка переважно сніговими талими водами, з якими пов'язані весняні повені. Найнижчий рівень води на Дніпрі — взимку, коли морози сковують його кригою, та влітку. На річці споруджено багато водосховищ.

Річки Південної Європи дуже своєрідні. Для них характерні паводки, коли зливи або швидке танення альпійських снігів раптово підвищують рівень води. Водночас улітку річки подекуди і зовсім пересихають. Найбільші з них — По, Тахо.

Великою проблемою для усіх річок Європи є забруднення їх стічними водами. Значна густота населення, великі потреби у воді призвели до справжнього водного голоду в Європі.

Озера Європи

Озера на території Європи розміщені нерівномірно. Особливо багато озер в областях, які колись були вкриті льодовиком. Країною тисячі озер називають Фінляндію, де мілководні водойми сполучаються між собою короткими протоками або бурхливими річками (мал. 178). Переважна більшість улоговин озер мають тектонічне походження, які згодом були поглиблені льодовиком. Це так звані льодовиково-тектонічні озера. Найбільші з них Ладозьке та Онезьке в Росії, Венерн і Веттерн у Швеції. В горах Середньої Європи зосереджені тектонічні озера: Боденське, Женевське, Балатон. Їхні улоговини розташовані в розломах земної кори.

Озера Фінляндії
Мал. 178. Озера Фінляндії

Озерним районом Європи є також південний схід. Тут на приморських низовинах розкидано чимало залишкових озер. До них належать і відомі озера-"солонки" Ельтон і Баскунчак. У гирлах багатьох річок утворилися лиманні озера, зокрема найбільше в Україні озеро Ялпуг. Є в Європі і карстові озера, серед яких — українська перлина — Світязь.

Значними в Європі також є запаси підземних вод. Вони зосереджені в пластах осадових порід у надрах рівнин — артезіанських басейнах.

Унікальним районом є острів Ісландія, де гарячі джерела, гейзери, б'ють серед льодовиків. Тут найбільше в Європі покривне зледеніння, площа якого становить майже 12 тис. км кв. Льодовики вкривають арктичні острови, а також гірські масиви: Альпи, Скандинавські гори, Урал.

ВИСНОВКИ

  1. Європа має густу річкову сітку. Більшість річок належить до басейнів Атлантичного і Північного Льодовитого океанів; басейн Волги відносять до басейну внутрішнього стоку.
  2. На півночі та сході Європи річки мають переважно снігове живлення, в інших районах — дощове.
  3. На півночі Європи зосереджені озера льодовиково-тектонічного походження, в гірських районах — тектонічні, на південному сході — залишкові, на півдні — лиманні та карстові.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  1. Де і чому річкова сітка Європи найгустіша?
  2. Поясніть, чому європейські річки мають різний водний режим. Наведіть приклади.
  3. Користуючись тематичними картами атласу і планом (див. Додаток 1), складіть порівняльну характеристику двох річок Європи (на вибір).
  4. Чому Великі озера Північної Америки, а також Ладозьке і Онезьке озера називають "близнюками"?