Природні зони Європи. Висотна поясність
- Наведіть приклади зональних природних комплексів.
- Які характерні риси природної зональності та висотної поясності Північної Америки?
Природні зони Європи
Значне простягання європейського суходолу з півночі на південь та наявність великих рівнинних просторів зумовили чіткий прояв тут широтної зональності.
За картою атласу перелічіть усі природні зони Європи, які змінюють одна одну з півночі на південь.
Зона арктичних пустель
Зона арктичних пустель охоплює арктичні острови, більшість з яких майже повністю вкрита льодовиками. Характерними тваринами природної зони є песець і господар Арктики — білий ведмідь. Тут водяться також голубі песці, тюлені, морські зайці. Західна частина Шпіцбергену відчуває подих теплої Північно-атлантичної течії. Клімат тут менш суворий, ніж на сході архіпелагу, тому на узбережжі виникла найпівнічніша у світі ділянка тундри.
Зона тундри і лісотундри
Зона тундри і лісотундри на заході Європи формується в умовах м'якого морського клімату. Тут не буває суворих зим, тому подекуди можна натрапити на рідколісся та криволісся. На сході європейської тундри в умовах більш континентального клімату на тундрово-глейових ґрунтах ростуть мохи і лишайники, зрідка трапляються різнотрав'я і чагарниковий стелюх. У тваринному світі тундри мало видів, але кількість тварин — значна.
Назвіть їх
У полярний день тундра вкривається мальовничими рослинними килимами. Першими з'являються з-під снігу мохи, лишайники, а пізніше зацвітають і полярні квіти: незабудки, маки, гвоздики. Потім розпускається листя на карликовій березі та полярній вербі. Висота їх настільки мала, що про них кажуть: "Ходимо лісом, а лісу не бачимо".
Тайга
Тайга характеризується більш теплим і вологим кліматом, ніж тундра. Тут лід хвойними лісами сформувалися підзолисті ґрунти, які в пониззях часто заболочені. Найпоширенішими деревними породами європейської тайги є ялина та сосна. Тваринний світ тут надзвичайно різноманітний. Лосі, зайці, білки живуть поряд з такими хижаками, як бурі ведмеді, рисі, вовки, лисиці (мал. 179-182). Багато в тайзі також птахів — глухарів, тетеруків, куріпок тощо.
Мал. 179. Білка
Мал. 180. Рись
Мал. 181. Вовк
Мал. 182. Лисиця
Зона мішаних та широколистих лісів
Зона мішаних та широколистих лісів характеризується кліматом, який сприяє поширенню як хвойних, так і широколистих порід дерев — дуба, граба, бука. У більш зволоженій західній частині природної зони переважають ялиново-дубові, а на сході — сосново-дубові ліси на дерново-підзолистих ґрунтах (мал. 183).
Мал. 183. Широколистий ліс
Під впливом господарської діяльності людини ліси майже втратили своє первісне "обличчя". Нині це найбільш заселені й освоєні райони.
За картою атласу визначіть, як використовуються землі зони мішаних лісів.
Лісостеп і степ
Лісостеп і степ поширені переважно в східній частині Європи. Теплий континентальний клімат з недостатнім зволоженням сприяє формуванню тут родючих чорноземних ґрунтів. Зрідка трапляються ділянки лісу, де на сірих лісових грунтах ростуть дубові гаї з домішками берези, липи та клена. У рослинному покриві степів колись панували ковила, типчак, тонконіг. Нині трав'яні луки і злакові степи Європи в природному стані майже не збереглися. Вони повністю розорані і замінені на сільськогосподарські угіддя.
Зона напівпустель
Крайній південний схід Європи охоплює природна зона напівпустель. Тут розташована одна з найбільших у світі низовин — Прикаспійська, де на засолених, украй бідних пустельних грунтах де-не-де можна натрапити на окремі чагарники, злаки та солянки.
Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників
Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників займає європейське Середземномор'я. Тепла і волога зима та жарке і сухе літо створюють умови для розвитку в рослин твердого, невеликих розмірів листя з воскоподібним нальотом, що зменшує випаровування. Водночас тепла й волога зима дає змогу деревам і чагарникам зберігати зелене листя протягом усього року.
Найтиповішими для середземноморських лісів є вічнозелені дуби (корковий і кам'яний), лаврове та суничне дерева, різні види сосен.
Але природні комплекси Південної Європи зазнали дуже істотних змін. Вирубування лісів і пожежі, випасання худоби, особливо кіз, є головними причинами зникнення первинного рослинного покриву. Нині його місце зайняли зарості низькорослих дерев і твердолистих чагарників. Замість середземноморських лісів часто можна побачити гаї маслинових дерев, виноградники, лани пшениці. Великі простори зайняті плантаціями цитрусових (мал. 184).
Мал. 184. Плантації цитрусових на Балканах
Висотна поясність
Висотна поясність особливо чітко простежується в Альпах. Тут є великий набір висотних поясів, які закономірно змінюють один одного. Приблизно до 800 м над рівнем моря піднімаються букові та дубові ліси, що утворюють нижній пояс. Далі, до висоти майже 2000 м, переважають ялина, бук, сосна тощо. Це пояс мішаних лісів, багатий на тваринний світ. Вище мішаного лісу поширені субальпійські луки, де переважають високогірні чагарники — рододендрон, кедровий стелюх, ялівець. Луки в Альпах є цінними пасовищними угіддями. Далі вгору, майже до снігової лінії, розкинувся альпійський пояс, де в умовах холодного клімату панують низькотравні луки. Найвищі гребені хребтів зайняті поясом вічних снігів (мал. 185). В Альпах є кілька національних парків, в яких одночасно охороняють природу та розвивають туризм. Тут багато гірських зимових курортів.
Мал. 185. Висотна поясність Альп
ВИСНОВКИ
- Природні зони Європи змінюють одна одну з півночі на південь, від арктичних пустель до зони вічнозелених твердолистих лісів і чагарників.
- Найбільша кількість висотних поясів спостерігається на схилах Альп.
- Усі природні комплекси Європи значно змінені людиною.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
- Чому лісові природні зони охоплюють у Європі найбільші площі? Назвіть головні типи лісів.
- Порівняйте північноамериканську та європейську тайгу. Знайдіть спільні та відмінні риси. Які з природних зон Європи змінені найбільше і чому?
- Які основні екологічні проблеми природної зони, в якій ви живете?