Тваринний світ Львівської області (фауна)

Видовий склад представників тваринного світу у межах Львівської області поки-що досить різноманітний, бо для цього існують природні передумови і господарське сприяння. Разом з цим зберігається загальна тенденція до скорочення популяцій, їх вимушеної міграції або зникнення через надмірні природоперетворювальні діяння: масове осушення заболочених територій, інтенсивні лісорозробки, будівництво гребель та ставів, хімізацію сільського господарства, застосування швидкохідної техніки для сінокосіння, оранки, вприскування і т.д.

Тваринний світ Львівської області

Хоч живі організми тваринного світу дуже мобільні і на відміну від рослин не прикріплені до певного місця, просторове поширення їх має обмеження, що виявляється через зміну загальної чисельності представників виду (популяції), скупченість проживання і зустрічність.

Біологічні особливості представників фауни заставляють їх проживати у тих умовах, до яких вони еволюційно пристосовані. Через це тварини (наземні, підземні, землерийні, земноводні, літаючі, плаваючі, ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби, черви, молюски, членистоногі (раки, павуки, багатоніжки, комахи) разом з рослинами, грунтами, підґрунтям і іншими компонентами утворюють своєрідні, пристосовані між собою поєднання (зооценози). Кожен з складових цих поєднань виконує в комплексі певну роль, діючи на інші і відчуваючи їх дію на собі.

Тваринний світ рівнинних територій

На рівнинних територіях зоологічні угрупування формуються у відповідності з їх грунтовим та рослинним покривом, умовами рельєфу. Легко розрізняються зооценози горбогірних лесових рівнин з листяними лісами, суглинкових межиріч з сільськогосподарськими угіддями, перезволожених та заболочених понижень з вологими луками, суходільними луками, ставків, стариць, русел річок, каналів.

Найбагатшими на фауну є грабово-дубово-букові ліси, на горбогірних лесових височинах Розточчя і Поділля. Вони займають великі площі, порівняно менше відвідуються людьми, деревостан їх відносно густий з підростом і чагарниками, рельєф розчленований, що забезпечує для тварин можливість безпечного життя і достатнє харчування протягом усього року. Тут частіше (порівняно з іншими лісами) можна зустріти козуль, диких свиней, зайців, білок, мишей. Рідше можна бачити оленя, вовка, борсука (через їх малу чисельність), лисицю, куницю, тхора (через їх обережність). Багатою у цих лісах є літаюча фауна (голуби лісові, сови, зозулі, дрімлюги, дятли строкаті і зелені, сойки, іволги, синиці, повзики, славки, дрозди чорні і сірі). У багатій лісовій підстилці листяних і мішаних лісів і у верхніх горизонтах грунтів живуть членистоногі (павуки, кліщі, жужелиці, багатоніжки), що є поживою для землерийних (кротів), птахів (дроздів і ін.). Разом з тим вони забезпечують рихлення субстрату своєю діяльністю і наявністю, бо у пошуку поживи підстилку і землю риють кроти, миші, перегортають птахи.

До рівня фауністичного багатства подільських лісів наближаються мішані (дубово-соснові і вільхові) ліси Малого Полісся, що заселяють середньовисотні і низькі рівні. Тут більше плазунів (вужі, мідянки, гадюки).

Біднішими є соснові ліси Розточчя (на західній супіщаній частині), особливо Малого Полісся на дюнах. Це пояснюється їх одноманітністю, бідністю, на підріст, чагарники, чагарнички, травостій, поганими кормовими і захисними умовами. Тут переважають птахи певних видів — шишкарі та деякі інші, що живляться шишками сосни, а також тих птахів, що використовують високі і розлогі крони сосен для гніздування (чорний лелека, крук, чапля, різні яструби, ворони і галки).

На луках (сінокосах та пасовищах) селяться і живляться багато птахів, травоїдних (зайців, косуль), гризунів (мишей), землерийних (кротів), земноводних (жаб), плазунів (ящірки, мідянки). Особливо багатим є тут світ комах і метеликів.

Подібними за складом але набагато біднішими за чисельністю є зооценози орних угідь. Тут поселяються зайці, їжаки, миші, кроти, тхорі, хом'яки, багато різних птахів (куріпка, перепелиця, жайворонок, вівсянка), комах. Склад тваринного світу орних угідь може змінюватись залежно від пір року та від агротехнічних заходів (посіви, збирання урожаю, оранка), що виконуються на полях, про що свідчать раптові появи великої кількості ворони сірої і чорної, лелек, яструбів, горобців.

Русла річок, каналів, заплавні стариці, стави мають особливе різномаїття фауни. На їх берегах крім крупних та дрібних птахів, безлічі комах, поселяються земноводні, а у воді — риби, раки, що творять своєрідний динамічний зооценоз.

Тут особливо часто зустрічаються чаплі сіра і біла, лелеки білий і чорний, бугай, кулики, крячки, а також сороки, ворони, шпаки, синиці, щиглики, солов'ї, очеретянки, ластівки берегові та інші. Багато також водоплавних птахів — качки (лисухи, крижні, норці, чирки), зустрічаються лебеді. Світ земноводних представлений жабами зеленими, звичайними, ропухами, трав'яними жабами, тритонами. Трапляються вуж водяний, черепаха болотна.

На берегах водойм, каналів багато мишей, бурозубок, зустрічаються видри, ондатри, полівка водяна. У лісових каналах іноді можна зустріти гніздування бобрів.

У водах річок, ставів та каналів сформувався досить різноманітний світ іхтіофауни (риб) — представників місцевих та заселених штучно видів. Найбільш поширеними є підуст, рибець, марена, плотва, щука, верховодка, в'юн. У ставах і старицях більше окуня, краснопірки, карася, коропа, сомика, товстолобика.

Тваринний світ гірських територій

Гірські території Львівської області мають свої особливості тваринного світу, бо крім вимушеної диференціації за рельєфом, грунтами, рослинним покривом, активним чинником виступають кліматичні (мезо- і мікро-) особливості, що виникають за рахунок сонячної експозиції, висоти абсолютної та відносної, вітрового впливу та інших факторів. Додатковий вплив має також лісо- та сільськогосподарська діяльність.

Нижній лісовий пояс гір з мішаними буково-смерековими лісами є найбільш багатим за різноманітністю і чисельністю тваринного світу, особливо на контакті з передгірними рівнинами. Специфічними представниками цього поясу є олень карпатський, косулі, кабани, кіт лісовий, лелека чорний, беркут, пугач, сови, дятли, дрозди, вужі, гадюки і саламандри.

Середній пояс з ялицево-смерековими і смерековими лісами має бідніші зооценози. Згадані вище представники фауни тут зустрічаються але менш чисельно. Характерними видами птахів цього поясу є шишкарі смерекові, синиця чорна, глухарі, дятли, корольки. З крупних ссавців можуть зустрічатися ведмідь бурий та рись. Поширена білка карпатська.

Верхній пояс гір — у середньогірних частинах Карпат, де наявні полонини, мають ще бідніші зооценози. Типовими їх представниками є миші (особливо помітна їх діяльність після танення снігового покриву по густому мереживу підсніжних ходів-трубок).

Літом тут зустрічаються кілька видів птахів (переважно дрібних), багато комах. У зимовий період, коли встановлюється сніговий покрив, дмуть холодні вітри, життя на полонинах, здається, завмирає.

Гірські річки та потоки, днища їх долин з заплавами, конусами виносів, фрагментами нижніх терас мають різноманітний і багатий тваринний світ, представлений рибами, земноводними, ссавцями, птахами.

Серед риб типовими для гірських річок є марена, харіус, форель річкова (райдужна) і ставкова, хоч чисельність їх невелика. Часто зустрічаються тритони, саламандри, кумка гірська. На берегах багато жуків. Гніздяться лише дрібні птахи, а більші прилітають сюди для кормлення.

На заселених територіях рівнин та гір зооценози ускладнюються скупченням деяких видів тваринного світу. Найвиразніше помітна пристосованість до поселень лелеки білого, ластівок міської і сільської, горобців, горлиць, синичок, сорок, шпаків, а останніми роками дрозда сірого, яструба. Дуже поширеними є миші, кроти, тхорі, ласки, куниці.

Запитання і завдання:

1. Чому в межах області значна різноманітність тваринного світу?
2. Який видовий склад тваринного світу області?
3. Складіть список тварин свого району, занесених до Червоної книги України.

Рекомендуємо також ознайомитись із довідковою інформацією: Тварини Львівської області, занесені до Червоної книги України.