Пестушко В.Ю., Сасихов В.О., Уварова Г.Є.
Географія материків і океанів

Міжнародне співробітництво у справі вивчення та охорони природного середовища

Міжнародне співробітництво

Протягом останніх десятиріч у світі склалася досить розгалужена система міжнародного співробітництва, спрямована на розв'язання проблем взаємодії людини і природи.

Основу системи становлять різні організації ООН, передусім — Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) — міжнародна урядова організація.

У світовій практиці співробітництва значне місце посідають міжурядові регіональні програми, міждержавні багатосторонні та двосторонні програми (наприклад, з охорони від забруднення вод Рейну, Дунаю, Чорного моря, з транскордонного забруднення атмосфери в Європі тощо). Існують і глобальні природоохоронні проекти, пов'язані, наприклад, з вивченням стану озонового шару Землі, який останнім часом значно порушений.

Крім того, зараз функціонує велика кількість різних міжнародних неурядових організацій. Вони більшою чи меншою мірою займаються окремими аспектами глобальних проблем навколишнього середовища. Наприклад, така організація, як Міжнародний Союз охорони природи (МСОП) дає значний внесок не тільки в розробку наукових основ охорони так званої "дикої" природи, а й впроваджує широкі практичні програми з метою її збереження. Так, останнім часом було засновано багато нових природоохоронних територій.

Назвіть їх головні типи. Пригадайте, що таке "Червона книга".

У справі врятування нашої оселі — планети Земля, беруть активну участь і громадські рухи та організації. Яскравим представником їх є екологічна організація "Зелений Світ", осередки якої створені в Україні.

Роль географічної науки у розв'язанні проблем взаємодії суспільства і природи

Географічна наука має ключове значення для розв'язання проблем взаємодії суспільства і природи, оскільки вона об'єднує в собі як природні, так і суспільні галузі знання. Це також пояснюється її комплексним підходом до вивчення складної географічної оболонки.

Тому саме географи беруть активну участь у національних і міжнародних проектах, спрямованих на вивчення та збереження навколишнього середовища, нашої Землі.

Усвідомлення людиною складності екологічної проблеми зумовило виникнення такого методу географічних досліджень природних явищ, як моніторинг. Моніторинг (з латинської "той, що нагадує, попереджає") — складна інформаційна система, основне завдання якої полягає у спостереженні й оцінці стану природи, що зазнає впливу людини. Кінцева мета моніторингу — розробка раціонального використання природних ресурсів, попередження забруднення природного середовища, збереження природної рівноваги.

Моніторинг — основа для наукового географічного прогнозу, який дає змогу передбачати негативні явища, що можуть розвиватись у природних комплексах. Значний обсяг інформації, яку при цьому одержують, дає змогу не тільки реєструвати, а й прогнозувати (передбачати) певні зміни, що виникають у природі в результаті господарської діяльності людини. Географічні прогнози бувають метеорологічними (наприклад, прогнози погоди), гідрологічними (попередження повеней, селей) тощо.

Однак найефективнішими є комплексні прогнози, тобто ті, які передбачають майбутні зміни загалом у природному комплексі.

ВИСНОВКИ

  1. Потужний вплив людини призводить до порушення природних зв'язків у природних комплексах. Основним шляхом збереження природи Землі є раціональне природокористування та створення природоохоронних територій.
  2. У світі склалася розгалужена система міжнародного співробітництва у справі вивчення та охорони природного середовища.
  3. Географічна наука відіграє провідну роль у вивченні та збереженні природи Землі.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  1. Які головні шляхи розв'язання проблеми порушення рівноваги в природі?
  2. Наведіть приклади порушення рівноваги у природних комплексах вашої місцевості. На конкретних прикладах доведіть необхідність міжнародного співробітництва для розв'язання взаємодії людини і природи.
  3. Назвіть головні організації, які займаються питаннями охорони природи.
  4. Що таке моніторинг, яка його мета?
  5. Навіщо необхідний географічний прогноз?