Розселення населення України

§ 3. Розселення населення

Питання для повторення

1. Що таке густота населення?
2. Які є види населених пунктів?
3. Які напрямки внутрішніх міграцій характерні для нашої країни?

Поняття розселення

Під розселенням розуміють процес розподілу населення на території. Характеризується воно відмінностями у густоті населення, сукупністю населених пунктів (міст, селищ, сіл) різної величини та співвідношенням чисельності міських та сільських жителів. Густоту населення визначають поділом кількості жителів країни чи адміністративної території на їх площу. Залежить вона переважно від природних умов, історичного розвитку, особливостей природного приросту населення, розміщення господарства. На середню густоту населення сильно впливає розміщення на території великого одного чи декількох міст. Тому на картах часто показують середню густоту не всього, а тільки сільського населення.

Первинною ланкою розселення є населені пункти, тобто місця зосередження людей з необхідними для життя будівлями та спорудами. Населені пункти бувають двох типів: міські і сільські. До міських належать міста і селища міського типу.

Містами в Україні називають населені пункти, які мають не менше 10 тис. жителів, причому більшість з яких становлять робітники й службовці. Міські поселення, що налічують не менше 2 тис. осіб, а понад половина зайнятих працює не в сільському чи лісовому господарстві, називаються селищами міського типу. Залежно від кількості жителів міста поділяють на малі (до 50 тисяч), середні (50-100 тисяч), великі (понад 100 тисяч жителів). Серед великих виділяється група міст-мільйонерів, тобто тих, чисельність населення яких перевищує 1 млн. осіб.

Сільський населений пункт характеризується тим, що переважна кількість жителів його зайнята у сільському господарстві. Іншими ознаками сіл є малоповерхова житлова забудова з присадибними ділянками, невелика чисельність населення. Серед них бувають великі сільські поселення (від 2 тисяч до 5 тисяч і більше), середні (від 1 до 2 тисяч) та малі (до 1 тисячі жителів).

З розвитком суспільства, особливо промисловості, зростає кількість міст і частка міського населення, поширюється міський спосіб життя. Цей процес називається урбанізацією.

Рівень урбанізації в основному оцінюється за часткою міських жителів у загальній кількості населення.

Густота населення

Середня густота населення в Україні становила на початок 2000 року 82,4 осіб на 1 км кв, що більше, ніж; середня у світі, але менше, ніж у більшості європейських країн. Зумовлена вона переважно демографічними процесами. На території України населення розміщене нерівномірно. Найбільша середня його густота у східних (Донецька — 202, Луганська — 108 осіб на км кв) та західних областях (Львівська — 127, Чернівецька —116 осіб на км кв). Високу густоту мають Київська (з містом Києвом) та Дніпропетровська області. Причини, що зумовили її у цих регіонах різні. На Донбасі, у Дніпропетровській області висока середня густота населення пов'язана з великою кількістю міст, зокрема дуже великих, що утворилися у процесі швидкої індустріалізації цих регіонів. У західних областях висока густота пов'язана з високою середньою густотою сільського населення, що склалося історично.

Найнижча середня густота населення в поліських (Чернігівська, Житомирська, Рівненська, Волинська) та степових (Херсонська, Кіровоградська) областях. У них низька і густота сільського населення. Зумовлена така ситуація природними умовами (заболоченістю на Поліссі, дефіцитом вологи у Степу), а також тим, що активне нове освоєння степових районів почалося тільки наприкінці XVIII ст. Позначилися і великі втрати населення в результаті депортацій та голодоморів (особливо в Лісостепу).

Міське і сільське розселення

На початок 2000 року 68% населення в Україні проживало в містах. Тобто рівень урбанізації порівняно з 1940 роком (34%) зріс удвічі (рис. 5). Збільшення міського населення супроводжувалося як зростанням його чисельності у вже існуючих містах, так і виникненням нових міст, перетворенням у міські сільських населених пунктів, включенням останніх до території швидко зростаючих міст. Загальна чисельність міст в Україні на сьогодні становить 447 (у 1940 році їх було 255), а селищ міського типу — 904.

Зростання рівня урбанізації відбувається в основному за рахунок міграції жителів з сільської місцевості, а також вищого, ніж у селах, природного приросту. Останнє пов'язане з тим, що мігрує із сіл у міста населення переважно молодого й зокрема дітородного віку.

Рис. 5. Зміна частки міського і сільського населення

Рівень урбанізації має значні територіальні відмінності в нашій країні. Найвищий він у Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях, де становить відповідно 90%, 86% та 83% всього населення області. На дві області Донбасу припадає близько 25% міських жителів країни (88 міст та 244 смт.). Високий міських жителів країни (88 міст та 244 смт.). Високий рівень концентрації промисловості й населення призвів до створення у цьому регіоні декількох агломерацій (скупчень міст навколо одного, основного, рідше двох): Донецько-Макіївської, Горлівсько-Єнакіївської та ін.

Місто Київ

Характерними рисами сучасного процесу урбанізації є зосередження більшості міського населення у великих містах. Зараз їх 39, серед них — міста-мільйонери: Київ (2,6 млн. осіб), Харків (1,5 млн. осіб), Дніпропетровськ (1,1 млн. осіб), Донецьк і Одеса — понад 1 млн. осіб. Близькі до них за чисельністю жителів Запоріжжя (понад 900 тис. жителів), Львів (понад 800 тис. жителів), Кривий Ріг (понад 700 тис. жителів). Навколо них сформувалися агломерації переважно з малих і середніх міст.

Ще однією рисою, що проявилася в урбанізаційних процесах у 90-х роках, є скорочення темпів приросту міського населення, особливо у малих містах та селищах міського типу. Це свідчить і про зменшення відтоку населення з сільської місцевості. Однак кількість сільського населення в Україні продовжує невпинно зменшуватись, як і кількість сіл (зараз їх близько 29 тисяч). Це зумовлено складною демографічною ситуацією, що виникла в результаті спрямованої проти сільських жителів політики комуністичного керівництва, яка полягала у недооцінці праці селянина, загнаного в колгоспи, віднесенні багатьох сіл до так званих «неперспективних». На сьогодні тільки в західних областях країни збереглася значна кількість сільського населення, де частка його становить понад 50% (крім Львівської області).

Класифікуються населені пункти й за функціями, які виконують у суспільстві. Зокрема, міста бувають адміністративними, промисловими, науковими, культурними центрами і т. ін. Частіше вони виконують декілька функцій, тобто є поліфункціональними. Серед сільських поселень виділяють сільськогосподарські, несільськогосподарські та змішані.

Питання для закріплення знань

1. Що таке розселення населення і чим воно характеризується?
2. Які є типи населених пунктів і як вони класифікуються за людністю?
3. Які особливості розміщення населення в Україні і чим вони зумовлені?
4. Що таке урбанізація і які її риси у нашій країні?

Практичні завдання

1. Випишіть у зошит, використовуючи дані з атласу, п'ять областей з найбільшою й п'ять з найменшою густотою населення.
2. Позначте на контурній карті області з різною середньою густотою населення, об'єднавши їх за цим показником у декілька груп.
3. Позначте на контурній карті міста України чисельністю мешканців понад 100 тис. осіб.
4. Згрупуйте області за рівнем урбанізації і позначте на контурній карті, використавши спосіб картограм.
5. Визначіть, користуючись даними атласу, середню густоту населення:
   1. Харківської, Сумської та Полтавської областей;
   2. Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.