Територіальна організація промисловості України. План вивчення галузі промисловості

Територіальна організація промисловості

На території України виділяють чотири багатогалузеві промислові райони. Найбільші серед них Донецький або Донбас. Основними галузями у ньому є вугільна промисловість, електроенергетика, металургія, хімічна індустрія та машинобудування. До складу промислового району входять Донецы Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська, Стахановсько-Алчевська та Луганська пром) лові агломерації, а також 9 промислових вузлів, найбільші з яких Лисичансько-Рубі нянський та Краматорсько-Слов'янський.

У Придніпровському промисловому районі розвинуті електроенергетика, ме' лургія, хімічна промисловість, машинобудування. Він охоплює Дніпропетровсьі Дніпродзержинську, Криворізьку та Запорізьку промислові агломерації, Нікопольський і Білозерський промислові вузли.

Провідними у Передкарпатському промисловому районі є нафтогазовий, лісовиробничий, хіміко-індустріальний, машинобудівний міжгалузеві комплекси. На його території сформувалися Львівська промислова алгомерація та п'ять промислов вузлів (Дрогобицький, Стрийський, Калусько-Долинський, Івано-Франківський, Надвірнянський).

Найменший промисловий район в Україні Прибузький, який спеціалізується вугільній промисловості, електроенергетиці, хімічній індустрії. Його утворюють тільки два промислові вузли: Нововолинський і Червоноградський.

Серед промислових агломерацій, що не входять до складу промислових районів найбільшими є Київська, Харківська, Одеська, а серед промислових вузлів — Вінницький, Рівненський, Житомирсько-Бердичівський, Полтавський, Кременчуцький, Кіровоградський, Миколаївський, Херсонський, Сімферопольський та інші.

Усі ці елементи територіальної організації промислового виробництва пов'язані між собою різного виду зв'язками, формуючи загальнодержавний промисловий комплекс України.

План вивчення галузі промисловості

Для того, щоб скласти чітке уявлення про окремі галузі промисловості, їх розміщення, важливо визначити коло питань, які потребують висвітлення, а також послідовність їх розкриття, тобто орієнтовний план вивчення галузі індустрії. Для учнів він може мати такий вигляд:

1. Галузевий склад і продукція, що виробляється.
2. Значення галузі.
3. Історичні передумови розвитку.
4. Виробничі особливості галузі:
   1. види сировини та енергії;
   2. типи підприємств, форми організації виробництва, технологічні особливості виробничого процесу.
5. Розміщення галузі:
   1. фактори розміщення;
   2.  географія галузі.
6. Проблеми й перспективи розвитку.

Отже, на початку характеристики галузі чи міжгалузевого комплексу необхідно з'ясувати, з яких галузей другого порядку вони складаються і яку конкретну продукцію виробляють. Розкривши перше питання, можна оцінити значення галузі індустрії, тобто, які потреби суспільства і в якій мірі вона задовольняє їх, яка частка її в загальному обсязі промислової продукції, серед зайнятих у промисловості тощо.

Оскільки сучасний стан галузі значною мірою залежить від історичних передумов розвитку, то варто пригадати, коли виникли перші підприємства, які темпи приросту обсягів випуску продукції, зміни галузевої і територіальної структури виробництва були характерні для неї на різних етапах історії.

Дуже важливе питання про виробничі особливості галузі. Адже від особливостей сировини та енергії (палива), типів підприємств (фабрик, заводів, комбінатів), характерних форм організації виробництва (спеціалізації, кооперування, комбінування, концентрації) та певних технологічних особливостей (затрат води, енергії, сировини, палива і т. ін.) буде залежати розміщення підприємств галузі на території країни, області тощо.

Територіальна організація є основним питанням географії як науки. Однак тут важливо знати не тільки найбільші центри чи райони розміщення підприємств (географію галузі), але усвідомити закономірності їх розміщення. Вони в свою чергу зумовлені певними для кожної з галузей факторами (причинами) розміщення, що випливають з виробничих особливостей. Наприклад, підприємства хлібопекарської промисловості розміщують у великих населених пунктах, де є велика кількість споживачів, оскільки при перевезенні на далеку відстань хліб втратить свою якість (свіжість) тощо. Теплові електростанції частіше розміщують поблизу родовищ паливних ресурсів, для зменшення затрат на перевезення палива, оскільки на передачу електроенергії затрати помітно менші. Таким чином, у першому випадку основним фактором розміщення був споживач, а в другому — паливо.
Розвиток кожної з галузей має як власні проблеми, так і створює їх для суспільства. Тому на завершення ознайомлення з галуззю (МГК) промисловості необхідно визначити основні з них, з'ясувати шляхи їх вирішення, ознайомитись із заходами держави у зв'язку з цим.

Вивчаючи кожну конкретну галузь, не всі питання плану можуть бути розкриті, можливі деякі зміни послідовності, але, маючи їх на увазі, Ваша відповідь буде чіткою і грамотною.

Питання для закріплення знань

1. Як групуються галузі промисловості, міжгалузеві комплекси?
2. Що таке промисловий пункт, центр, вузол, агломерація, район?
3. Що таке промисловий комплекс?
4. Які особливості становлення промисловості на території України?
5. Які характерні риси сучасної галузевої структури промисловості нашої держави?
6. Які основні проблеми розвитку промисловості країни?
7. Які промислові райони сформувалися на території України?
8. За яким планом треба вивчати галузі промисловості?

Практичні завдання

1. Наведіть приклади й запишіть у зошит види промислової продукції, які є:
   1. тільки засобами виробництва;
   2. тільки предметами споживання;
   3. змішаного призначення.
2. Накресліть секторну діаграму, використовуючи таблицю 5, частки зайнятих і п ваги продукції окремих галузей у промисловості України.
3. Проаналізуйте, використовуючи карту атласу, яку частку продукції дають окремі у найбільших містах держави.
4. Наведіть приклади великих промислових агломерацій та вузлів в Україні.
5. Складіть характеристику одного з промислових вузлів або агломерацій України за планом:
   1. розміщення на території країни, у промисловому районі;
   2. елементи територіальної структури промислового вузла (агломерації);
   3. галузева спеціалізація промислового вузла (агломерації);
   4. передумови формування;
   5. проблеми та перспективи розвитку.