Віково-статевий, національний і релігійний склад населення Львівської області. Трудові ресурси і зайнятість населення

Віково-статевий склад

Великий вплив на відтворення населення має його віково-статевий склад, який показує співвідношення між особами певних вікових груп за статями. Віково-статевий склад населення представляють у вигляді пірамід, за допомогою яких визначають їх спільні та відмінні риси. Для аналізу віково-статевого складу населення важливим є виділення трьох вікових груп:

1. до 15 р. — покоління дітей, або доробочого віку;
2. 15-54 (59) р. — покоління батьків, або робочого віку;
3. 55 (60) р. і більше — покоління прабатьків, або пенсійного віку.

З аналізу пірамід за 1989 і 1996 р. бачимо (малюнок 1), що є поступове зменшення їх основи, з 24,1% до 23,1% серед чоловіків і з 21,0% до 20,0% серед жінок, що є результатом скорочення народжуваності.

Найбільшою за величиною є група робочого віку. Але й вона у 1996 р. порівняно з 1989 р., скоротилась серед чоловіків на 0,8% і серед жінок на 0,5% та становить відповідно 63,2%, 52,2%. У піраміді виділяються заглиблення 50-54 роки і 40-44, 45-49 років, що свідчить про зменшення чисельності населення, яке народилось у роки війни та післявоєнний час.

На відміну від двох перших вікових груп, які зменшуються, третя група (особи пенсійного віку) інтенсивно зростає. На 1,8% збільшилась кількість чоловіків і на 1,5% жінок у цій групі і дорівнює, відповідно 13,7% і 27,8%. Як бачимо, відбувається процес «старіння» населення, про що свідчить і його середній вік, який становить 35,1 років (у мужчин — 32,7, у жінок — 37,3 роки).

Малюнок 1. Віково-статева піраміда населення Львівської області станом на 1989 рік

Малюнок 2. Віково-статева піраміда населення Львівської області станом на 1996 рік

У статевому складі населення переважають жінки. Їх частка становить 52,4%, чоловіків — 47,6%.

Територіально по районах найсприятливішими, в плані відтворення населення, віково-статевий склад є у Яворівському, Миколаївському, Турківському районах і на території Львівської міської ради. Складна ситуація склалася у Жидачівському і Перемишлянському районах.

Запитання і завдання:

1. Чому діаграму віково-статевого складу Львівської області не можна назвати пірамідою? Що на це вплинуло?
2. Поясніть чому зростає частка осіб пенсійного віку у складі населення Львівської області, не зважаючи на зростання смертності?
3. Чи характерний для Львівщини процес «старіння нації»?

Національний та релігійний склад

Львівщина відноситься до районів України з високим ступенем національної однорідності населення, де переважають українці (90,4%). Найбільша їх питома вага (97,5% і більше) зосереджена у східних: Радехівському, Буському, Перемишлянському, Жидачівському та південних: Сколівському і Турківському районах. Найменша питома вага українців (менше 90,0%) у центрі (Пустомитівський район) та південно-східних Дрогобицький і Стрийський районах області.

Етногеографічна карта Львівської області

Представники етнічних меншин проживають, здебільшого, у Львові. У 1989 р. росіян тут мешкало 124,3 тис. (15,8% від загальної кількості населення міста, 63,7% від їх загальної кількості у Львівській області), євреїв — 13 тис. (відповідно 0,5% і 90%), поляків 10 тис. (відповідно 0,4% і 37,2%). Поза Львовом росіяни зосереджені: у Червонограді — 10,7 тис. (12% від загальної кількості населення міста), Стрию — 10,2 тис. (14%), Дрогобичі — 8,3 тис. (10%), Трускавці — 3,9 тис. (16%), Самборі — 3,8 тис. (9%), Бродах — 3,0 тис. (13%); поляки — у Самборі — 1,5 тис (4%). Поляки є єдиною із основних етнічних меншин, значна частина якої проживає у сільській місцевості. На південному-заході області виділяється ареал їх сільського розселення. Це Мостиський район — 5,0 тис. (8% від загальної чисельності населення регіону), Самбірський — 1,9 тис. (3%) та Старосамбірський — 1,3 тис. (1,5%). Польське населення області, на відміну від російського, є давнім.

Населення Львівської області належить до різних релігійних конфесій. Найбільша кількість релігійних громад належить до Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) — 57,3%. Другим за чисельністю є Українське національне православ'я (УНП) — 28,3%, що представлене Українською Православною Церквою Київського патріархату — УПУ (КП) і Автокефальною Православною Церквою (УАПУ). Існують також громади Української Православної Церкви Московського патріархату — УПУ (МП) — 2,3%, Римо-Католицької Церкви (РКУ) — 4,7%, протестантських Церков — 6,3%, іудеїв — 0,1% та інші — 10%.

Запитання і завдання:

1. Як вплинуло історичне минуле Львівщини на її національний склад?
2. Складіть кругову діаграму національного складу населення області.
3. Чи забезпечує Українська держава свободу віросповідання, закладену в Конституції України, для своїх громадян? Проілюструйте це на прикладі Львівської області.

Трудові ресурси і зайнятість населення

В період помітного зниження рівня життя велике значення має зайнятість населення. На 1.01.1997 р. в області у робочому віці було 1573,6 тис. осіб. Проте, працездатне населення у робочому віці лише 1482,3 тис. Серед населення, старше робочого віку (578,0 тис. осіб), працює 39,1 тис. осіб. Працездатне населення у робочому віці разом із працюючими старше робочого віку, утворює трудові ресурси. Їх кількість дорівнює 1521,4 тис. осіб. Чисельністі зайнятих у Львівській області скоротилась, порівняно з 1989 р., на 130,7 тис. осіб. Територіально по районах найбільше зайнятих є у Львові (401,6 тис. осіб, 1996 р.). Високий рівень зайнятості (60-120 тис. осіб) є у Дрогобицькому, Сокальському і Стрийському районах. Відбулося зростання чисельності безробітних. На 1.1.1997 р. їх кількість сягнула 36,5 тис. осіб, або 2,44% від чисельності працездатного населення, а по Україні рівень зареєстрованого безробіття становить 0,46%. Найвищий рівень безробіття у Яворівському, Городоцькому, Миколаївському і Буському районах (4,0% і більше), що зв'язано, зокрема із кризою у гірничовидобувній промисловості. Тому, в умовах економічної кризи, щоб забезпечити відносно вищий рівень життя населення в області, потрібно сформувати такий ринок праці, який відповідав би існуючому працересурсному потенціалу та забезпечував високу зайнятість населення.

Запитання і завдання:

1. Що таке трудові ресурси?
2. Які зміни в структурі зайнятості населення Львівщини відбулись в 90-х роках XX ст. З чим це пов'язано?
3. Яка динаміка кількості безробітних в нашій області? Що може зупинити таку тенденцію?