Агропромисловий комплекс України

Розділ V. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС ТА КОМПЛЕКС ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Агропромисловий комплекс (АПК), ядром якого є сільське господарство, покликаний забезпечувати потреби населення у продуктах харчування, а комплекс легкої промисловості — сировиною, з якої виробляється товари народного споживання. Тобто, обидва комплекси працюють для забезпечення потреб населення, а тому їх доцільно розглядати разом. Щоб зрозуміти закономірності розміщення підприємств легкої й харчової промисловості, необхідно знати територіальну організацію сільського господарства, продукція якого є сировиною для обох галузей.

Працюючи над цим розділом, Ви зможете детальніше ознайомитися з галузевою структурою АПК та комплексу легкої промисловості, їх виробничими особливостями, розміщенням та проблемами розвитку.

§ 23. Агропромисловий комплекс

Питання для повторення

Яка галузь є ядром агропромислового комплексу?
Яке значення має комплекс у народному господарстві України?
Що таке земельні ресурси?

Структура агропромислового комплексу

Агропромисловий комплекс — це поєднання ланок господарства, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою та збутом сільськогосподарської продукції. Він охоплює сільськогосподарські, промислові та транспортні підприємства, підприємства торгівлі й громадського харчування, наукові і навчальні заклади. За функціями, які виконують дані підприємства і установи в АПК, їх групують у чотири основні сфери (рис. 27).

Рис. 27. Внутрігалузева структура агропромислового комплексу

Першою і основною сферою комплексу, його ядром є сільське господарство, яке в свою чергу складається з рослинництва і тваринництва. Це сировинна сфера АПК. Виробництво засобів виробництва для агропромислового комплексу є другою його сферою. До неї належать: машинобудування, що випускає сільськогосподарську техніку та устаткування для харчової і легкої промисловості, торгівлі; хімічна промисловість, яка виробляє мінеральні добрива, отрутохімікати, засоби захисту рослин.
Третьою є переробна сфера, утворена харчовою і частково легкою промисловістю, яка використовує сільськогосподарську сировину.

Виробнича і невиробнича інфраструктури (четверта сфера АПК) здійснює заготівлю, транспортування, зберігання та реалізацію продукції сільського господарства, а також підготовку кадрів і розробку наукових проектів для підвищення ефективності роботи комплексу. До неї належать спеціалізовані засоби транспорту, бази, склади, елеватори, торгові, освітні та наукові заклади.
Підприємства й служби всіх чотирьох сфер взаємопов'язані між собою економічно та технологічно і утворюють складну виробничо-територіальну систему.

АПК виробляє продовольчі товари і непродовольчі, які отримують при переробці сільськогосподарської сировини. Частини агропромислового комплексу, які переробляють певну продукцію рослинництва чи тваринництва, називають галузевими АПК. Найважливішими серед них на базі рослинництва є в нашій країні зернопродуктовий, бурякоцукровий, плодоовочевий, льонопромисловий та інші, а на базі тваринництва — молочнопромисловий, м'ясопромисловий, птахопромисловий тощо.

Значення й розвиток комплексу

Агропромисловий комплекс, виробляючи продукти харчування і непродовольчі товари з сільськогосподарської сировини, працює на забезпечення безпосередніх потреб населення. Йому належало на початку 90-х понад 37% валової продукції національного господарського комплексу країни, зайнято в АПК було близько 43% працюючих. Сільським господарством наші предки займалися за давніх часів. Поступово вдосконалювалися знаряддя праці, сорти культурних рослин, змінювалася структура посівних площ. У 80-х роках XIX століття в Україні почали формуватися райони торгового землеробства, які виробляли велику частку продукції, що експортувалася.

Із переробних галузей АПК, а саме харчової промисловості, найдавнішими є цукрове (початок XIX ст.) та борошномельне (кінець XIX ст.) виробництва.

Однак ліквідація приватної власності на землю, насильне створення колгоспів на землях селян і землевласників призвели до поступової деградації і застійних явищ в сільськогосподарському виробництві. Як наслідок, АПК і на нинішній час не забезпечує достатньою мірою потреби країни у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування.

Сільське господарство протягом 20-90-х років розвивалося в основному екстенсивним шляхом. Тобто, збільшення продукції досягалося через розширення посівних площ, збільшення поголів'я свійських тварин.У сучасних умовах розв'язання проблем забезпечення населення України продукцією АПК може відбуватися тільки через інтенсифікацію виробництва.

Це означає, що зростання продукції має здійснюватися за рахунок підвищення урожайності сільськогосподарських культур, тобто збільшення обсягу зібраного урожаю з одиниці площі в рослинництві. Інтенсивне ведення тваринництва полягає у зростанні продуктивності свійських тварин. Наприклад, у США, де високо інтенсивне тваринництво, середньорічні надої молока від однієї корови перевищують 5100 кг, а в Україні вони за 1999 рік становили 1717 кг.

Через низьку продуктивність праці в основній галузі АПК — сільському господарстві зайнято 66% працюючих у комплексі нашої країни. У США і Німеччині ця величина становить 10 і 31% відповідно. Однак якраз ці країни є найбільшими експортерами сільськогосподарської продукції у світі.

Виробничі особливості АПК

Основою комплексу є сільське господарство — одна з найважливіших галузей виробничої сфери, яке займається вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною'. Головним засобом виробництва у сільському господарстві є земля. Одночасно вона є і предметом праці, який завдяки родючості дає можливість вирощувати культурні рослини. Тобто земля є природним ресурсом, на якому базується сільськогосподарське виробництво.

З усієї земельної площі (60,4 млн. га) на сільськогосподарські угіддя припадало у 1999 році 40,3 млн. га, або 67,8%. У тому числі орні землі становили майже 54,3%, сіножаті — 4%, пасовища — 9%, сади і виноградники — понад 1% (рис. 28). У структурі сільськогосподарських угідь є істотні територіальні відмінності. Найбільша частка орних земель у Степу і Лісостепу (понад 70%), сіножатей і пасовищ — на Поліссі та в Українських Карпатах (орних земель тут відповідно 36 і 21%).

Рис. 28. Структура сільськогосподарських угідь

Сільськогосподарські угіддя потребують систематичного поліпшення: зрошення на Півдні, осушення на Поліссі, захисту грунтів від ерозії в Лісостепу. Комплекс заходів, спрямованих на збереження та поліпшення земельних угідь, називається меліорацією. В Україні площа зрошуваних земель становить понад 2 млн. га, осушених — близько 3 млн. га. На меліоративні роботи витрачено величезні кошти, але через недостатню наукову обгрунтованість, нераціональне використання зрошуваних та осушуваних земель продуктивність залишилася малою, а в деяких місцях знизилася. Крім того, екстенсивний шлях розвитку АПК призвів до надмірного освоєння загальної земельної площі (у Франції частка сільськогосподарських угідь становить 42%, у ФРН — 33%), а також розораності території, порушення пропорцій між ріллею, луками, водою. У нашій країні розорані навіть захисні смуги вздовж річок та озер, схили значної крутизни. Таке збільшення орних земель, використання важкої ґрунтообробної техніки, зменшення площ лісосмуг призвели до посилення ерозії грунтового покриву.

Крім земельних ресурсів, важливе значення для сільськогосподарського виробництва мають водні та агрокліматичні ресурси. Особливо залежним від кліматичних умов є рослинництво.

Основними типами підприємств у сільському господарстві донедавна були колгоспи і радгоспи, що базувалися відповідно на колгоспній та державній формах власності. В їх розпорядженні знаходилося понад 98% сільськогосподарських угідь. Поступово почала зростати частка земель у особистих підсобних господарствах, Володіючи трьома відсотками земельних угідь, вони давали близько 1/4 тваринницької продукції країни. Збільшується кількість фермерських господарств, колгоспи були в основному реорганізовані у селянські спілки, що будуть базуватися на приватній формі власності. Значна частка виробництва (особливо картоплі, плодів, ягід, овочів, м'яса, молока, яєць) зараз належить присадибним і дачним господарствам.

Питання для закріплення знань

Яка галузева структура АПК?
Яка продукція виробляється в агропромисловому комплексі?
Яке місце займає АПК у національно-господарському комплексі країни?
Що таке екстенсивний і інтенсивний способи ведення сільського господарства?
Які загальні особливості розвитку АПК?
Яка структура сільськогосподарських угідь країни?
Що таке меліорація?
Які проблеми, пов'язані з використанням земельних угідь, виникають в Україні?
Які типи підприємств характерні для сільськогосподарського виробництва?

Практичні завдання

Накресліть схему структури АПК.
Побудуйте секторну діаграму структури сільськогосподарських угідь України.