Розміщення населення Львівської області. Демогеографічне районування
Розміщення населення
Кількість і людність населених пунктів
Станом на 1.1.1997 р. на Львівщині налічувався 1931 населений пункт, них міських — 77 (43 міста і 34 селища міського типу (смт.), сільських — 1854. Все населення області проживає у населених пунктах різної величини (людності). За людністю міста поділяються на такі групи:
- до 10 тис. осіб (дуже малі міста);
- 10-50 тис. осіб (малі міста);
- 50-100 тис. осіб (середні міста);
- 100-500 тис. осіб (великі міста);
- 500-1000 тис. осіб (надвеликі міста).
У групі дуже малих є 5 міст. Серед них м. Угнів (1,3 тис. осіб), яке найменше не лише у Львівській області, а й в Україні. У групі малих — 19 міст. Середніх міст є три: Дрогобич (80,7 тис. осіб), Червоноград (75,7 тис. осіб) і Стрий (70,0 тис. осіб). До групи надвеликих міст входить Львів з населенням 796,9 тис. осіб. Великих міст в області нема.
Смт. за людністю входять до двох груп: 1-5 тис. та 5-10 тис. осіб. У першій групі є 27, у другій — 7 смт. Найбільшими за людністю є смт. Великий Любінь (Городоцький р-н) і Добротвір (Кам'янко-Бузький р-н) по 6,7 тис. осіб у кожному; найменше — смт. Бориня (Турківський район) — 1,9 тис. осіб.
Сільські населені пункти за людністю належать до таких груп:
- менше 100 осіб (всього 204 села);
- 100-500 осіб (935 сіл);
- 500-1000 осіб (508 сіл);
- 1-5 тис. осіб (305 сіл).
Найбільшими селами є Зимна Вода (9,4 тис. осіб) та Сокільники (5,7 тис. осіб), які знаходяться у Пустомитівському районі.
Отже, найбільш поширеними у Львівській області, як і в Україні, є малі села (від 0,1 до 0,5 тис. осіб), які відповідно становлять: 45% та 57,7% від усієї кількості сіл.
Щільність населення
Важливе значення для характеристики розміщення населення має його щільність. Щільність населення в Україні становить 86 осіб/кв. км. Львівська область за щільністю населення (126 осіб/кв. км) знаходиться на третьому місці в Україні після Донецької (202,0 осіб/кв. км) та Київської (158,8 осіб/кв. км) областей і на першому місці серед областей Західного регіону України. Щільність сільського населення області (51 осіб/кв. км) значно перевищує цей показник у цілому по Україні (28 осіб/кв. км). Диференціація щільності сільського населення показана на мал. 2 стор. 65. Найбільшою вона є у Пустомитівському районі (100 осіб/кв. км). Висока (60-80 осіб/кв. км) у придністровських районах: Стрийському, Городоцькому, Самбірському і Миколаївському. Найнижча (до 40 осіб/кв. км) у гірських Сколівському і Турківському та північно-східних Сокальському, Радехівському, Бродівському районах.
Рівень урбанізації
Рівень урбанізації у Львівській області складає 61% (у 1996 р.), це на 22% більше, порівняно з 1959 р., що пояснюється значним зменшенням сільського населення. Рівень урбанізації Львівщини є меншим, ніж по Україні (67,9%) і найбільшим у Західному регіоні України. Серед областей ЗРУ лише у Львівській рівень урбанізації є вищий від 50%.
Найвища питома вага міського населення (50-75%) у прикарпатських: районах: Дрогобицькому, Стрийському і Миколаївському та північному Сокальському. Найнижчий рівень урбанізації (менше 25%) у південно-західних (Мостиський, Старосамбірський, Турківський) та східних (Перемишлянський і Радехівський) районах. Специфічним у цьому плані є Пустомитівський район, у ньому рівень урбанізації найнижчий — 14%.
На території Львівщини сформувалася моноцентрична Львівська агломерація та формується поліцентрична Дрогобицька агломерація.
Запитання і завдання:
- Як впливають фізико-географічні умови на розміщення населення Львівщини?
- Які функції виконують міста: Львів, Стрий, Моршин, Новояворівськ, Радехів, Угнів? В чому відмінність між ними?
- Чи може щільність населення впливати на розвиток господарства? Наведіть приклади по Львівській області.
Демогеографічне районування
Аналіз демогеографічної ситуації дає змогу виділити в Львіській області 6 демогеографічних районів.
- Центрально-західний (м. Львів, Яворівський, Пустомитівський, Миколаївський райони) — високо демогеографічно розвинутий;
- Північний (Сокальський і Жовківський) — середньо демогеографічно розвинутий;
- Південно-східний (Дрогобицький і Стрийський — середньо демогеографічно розвинутий;
- Східний (Радехівський, Кам'янко-Бузький, Буський, Бродівський, Золочівський, Жидачівський, Перемишлянський) — низько демогеографічно розвинутий;
- Південно-західний (Мостиський, Тородоцький, Старосамбірський, Самбірський) — низько демогеографічно розвинутий;
- Південно-гірський (Сколівський, Турківський) — специфічно демогеографічно розвинутий регіон.
У перспективі на території Львівської області у 2010 р. при існуючих темпах зростання (спадання) чисельності населення і при перемінних показниках народжуваності і смертності, кількість населення буде приблизно 2668,3 тис. осіб (1639,0 тис. осіб — у міських і 1029,3 тис осіб у сільських поселеннях). Якщо відбудеться таке зменшення чисельності населення, то область у 2010 р. за цим показником буде знаходитись на рівні 1986 року.
Отже, основними демографічними проблемами будуть:
- зменшення чисельності населення, викликане зменшенням народжуваності та збільшенням смертності;
- деформація віково-статевого складу населення;
- збереження сучасної поселенської мережі та вдосконалення обласної системи розселення.
Запитання і завдання:
- Які демографічні райони виділяють на території Львівської області? Яка відмінність між ними?
- Дайте власний прогноз зростання (спадання) чисельності населення Львівщини. Аргументуйте свою думку.
