Транспортний комплекс України

Розділ VI. ТРАНСПОРТ І СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

Транспорт є сектором національного господарства, який забезпечує переміщення вантажів і населення, а тому він належить до виробничої сфери і сфери послуг. Урізноманітнення видів транспорту, ускладнення його структури і взаємозв'язків між окремими галузями зумовили формування транспортного комплексу. У даному короткому розділі йдеться про його виробничі особливості, територіальну організацію та проблеми розвитку. Вивчення транспортного комплексу буде своєрідним містком до ознайомлення з галузями сфери послуг.

Важливе значення для життя людей має сфера послуг. Вона разом з деякими галузями виробничої сфери (торгівлею і громадським харчуванням) задовольняє соціальні і духовні потреби населення. Оскільки функція цих галузей полягає у наданні послуг, то їх відносять до інфраструктури. На відміну від виробничої інфраструктури, що обслуговує виробництво, підприємства і установи сфери послуг, торгівлі і громадського харчування надають послуги безпосередньо населенню, а тому формують соціальну інфраструктуру.

§ 29. Транспортний комплекс

Питання для повторення

1. Що таке транспорт?
2. Яке значення його в народногосподарському комплексі?
3. До якої сфери народного господарства належить транспорт?

Проблеми і перспективи розвитку

Транспорт — специфічна галузь господарства. Він не створює, як інші виробничі сектори, нових матеріальних цінностей. Результатом роботи транспорту є переміщення вантажів і людей. Вантажний транспорт належить до виробничої сфери. Пасажирський, здійснюючи перевезення людей, належить до обслуговуючих галузей. Важливість транспорту полягає в тому, що він забезпечує зв'язки між галузями, підприємствами, регіонами країни, зарубіжними державами. Без транспорту був би неможливий сам процес сучасного виробництва, для якого необхідні зв'язки щодо постачання сировини й продукції. Велика роль галузі у підвищенні рівня життя населення. Зайнято у транспорті близько 6,8% працюючих у господарському комплексі країни.

Для сучасного транспорту властива велика різноманітність видів, кожен з яких має свої специфічні виробничі особливості. Тому можна вважати його комплексом взаємопов'язаних галузей. Поділяють його на складові частини, передусім, за середовищем, в якому здійснюється переміщення вантажу чи людей (рис. 38). За цим підходом транспортний комплекс складається із сухопутного, водного та повітряного видів. У сухопутному виділяється автомобільний, залізничний і трубопровідний; у водному — морський і річковий. Специфічною галуззю транспортного комплексу є міський пасажирський транспорт.

Рис. 38. Галузевий склад транспортного комплексу

Особливості і розвиток транспорту

Виробничим процесом у транспорті є переміщення вантажів і людей. Тому для визначення ролі транспортного комплексу у національному господарстві (частки кожної з його галузей) необхідно скористатися характерними показниками. Одним з них є обсяг перевезень, тобто кількість перевезених вантажів (пасажирів) за певний проміжок часу (рік, місяць, добу). Для обчислення роботи транспорту береться до уваги й відстань перевезень. Добуток обсягу перевезень на відстань їх транспортування називається вантажо- або пасажирообігом й визначається відповідно у тонно-кілометрах і пасажиро-кілометрах.

Одним з важливих показників у географії транспорту є середня відстань перевезень, що визначається відношенням вантажообігу до обсягу перевезених вантажів (пасажирообігу до обсягу перевезених пасажирів) і виражається у кілометрах. Ця величина має значні відмінності для різних видів транспорту. Так, для вантажних перевезень середня відстань у залізничному транспорті України становить близько 500 км, трубопровідного і авіаційного — понад 700 км, річкового — близько 200 км, морського — понад 5000 км, автомобільного — понад 15 км. Використовується на транспорті і поняття собівартості перевезень, що розраховується як витрати на одиницю транспортованої продукції. За допомогою цієї величини можна оцінити доцільність використання транспорту при перевезенні різних вантажів. Так, транспортування нафти водою у 3 рази, а лісу — у 5 разів дешевше, ніж залізницею.

Пропускна спроможність транспортних шляхів визначається максимальною кількістю транспортних одиниць (поїздів, суден, автомобілів, літаків), яку можна пропустити за певний період при даному рівні технічної оснащеності та найефективнішій роботі транспорту. Наприклад, двоколійна залізниця, обладнана автоматичним блокуванням, має пропускну спроможність 144 пари поїздів за добу і може забезпечити за рік перевезення понад 75 млн. т вантажів у кожному з напрямків. Пропускна спроможність одноколійних магістралей — 22-26 пар поїздів за добу, що становить близько 17 млн. т вантажів за рік.

В Україні розвинуті всі види сучасного транспорту. Однак загальний вантажообіг їх з 1990 по 1999 роки знизився більш як у чотири рази. Показники роботи видів транспорту, частка окремих з них у вантажо- та пасажирообігу відображена у таблицях 8 і 9.

Впродовж історичного періоду ці величини зазнали значних змін. Зокрема, ще до середини XIX ст. в Україні розвивалися тільки водні види транспорту та гужовий (кінний), який певною мірою є попередником автомобільного. У другій половині XIX ст. почав використовуватися залізничний транспорт, а у XX столітті найбільша частка у вантажообігу України припадала на залізничний транспорт. Поступово частка його скоротилася, що було зумовлено більшими темпами розвитку автомобільного та трубопровідного видів транспорту. У пасажирообігу значно зросла питома вага автомобільного та повітряного видів транспорту, помітно знизилася роль водних видів транспорту.

Такі зміни зумовлені, значною мірою, виробничими особливостями окремих галузей транспортного комплексу. Переваги залізничного транспорту полягають в тому, що залізниці можна прокладати у будь-якому напрямку. Він забезпечує швидкий і регулярний рух незалежно від пори року. Для залізничного транспорту характерна масовість і порівняно низька собівартість перевезень. До недоліків його необхідно віднести низьку маневреність, необхідність додаткових робіт при довезенні вантажів іншими видами транспорту, а також досить високу вартість прокладання залізниць.

Для автомобільного транспорту характерна висока маневреність, що робить вигідним його використання на коротких відстанях. Трубопровідний, забезпечує транспортування рідких і газоподібних вантажів, має найнижчу собівартість перевезень.

Морський транспорт теж характеризується малою собівартістю транспортування. Негативним для його використання є порівняно невелика швидкість переміщення та залежність від погодних умов. Розрізняють перевезення каботажні і закордонні. Каботаж — це плавання між портами однієї країни. Річковий транспорт вимагає незначних затрат на впорядкування природних шляхів, проте працює сезонно, а напрямки шляхів не завжди співпадають з потребами.

Перевагою повітряного транспорту є велика швидкість перевезень, недоліком — висока вартість, а тому він є переважно пасажирським.