Гілецький Й.P.
Географія України

Зовнішні зв'язки України

§ 33. Зовнішні зв'язки

Питання для повторення

  1. Коли Україна була визнана світовим співтовариством як суверенна держава?
  2. З якими державами межує наша країна?
  3. Які галузі НГК набули в Україні найбільшого розвитку, яка частка окремих з них у світовому виробництві?
  4. Які проблеми стоять перед національним комплексом країни на сучасному етапі?
  5. Яку роль можуть відігравати країни світу у виході з кризи та розвитку нашої держави?

Економіко- і політико-географічне положення України

Для зовнішніх зв'язків держави важливе значення має її економіко- і політико-географічне положення, яке передбачає оцінку розміщення у певному регіоні світу, рівня економічного розвитку й політичну орієнтацію сусідніх країн, віддаленості від осередків конфліктів, які постійно спостерігаються у світі тощо. Україна географічно розміщена у центральній частині Європи, помірному поясі, де найбільшого розвитку досягла сучасна людська цивілізація, де перетинаються транспортні артерії, що простягаються із Західної Європи у Східну та Азію. У політичному плані нашу країну відносять до Східної Європи, як таку, що в складі колишнього СРСР будувала так званий соціалізм. Сьогодні Україна належить до постсоціалістичних (післясоціалістичних) держав, оскільки вона зробила значні кроки у напрямку демократизації політичної системи та становленні ринкової економіки.

Усі сім країн, що мають безпосередній сухопутний кордон з Україною, теж належать до постсоціалістичних, а тому мають значні проблеми у реформуванні економіки та інших сфер життя суспільства. Такі сусідні держави, як Польща, Словаччина, Угорщина — зробили багато у цьому напрямку, а тому їх господарські комплекси нарощують випуск конкурентоздатної продукції, зростає загальний рівень життя їхніх громадян. Ці країни та Румунія впевнено рухаються до вступу у європейські економічні, політичні та військові організації. Інші держави, які утворилися внаслідок розвалу СРСР, а тепер разом з Україною входять у Співдружність незалежних держав (СНД), перебувають у стані затяжної соціально-економічної кризи.
З півдня Україна має вихід до внутрішніх Чорного та Азовського морів, де через море її сусідами є Болгарія, Грузія та Туреччина. Перші дві також належать до пост-соціалістичних, а Туреччина — до країн з ринковою економікою, що за рівнем розвитку наближається до західноєвропейських держав.

Негативний вплив на політико-географічне положення України мали військові конфлікти в 90-х роках у Боснії й Герцоговині, Чечні, Грузії, Молдові.

Місце України в світовому господарстві

Наша країна відстає від багатьох розвинутих країн світу за технологічним рівнем виробництва, якістю продукції тощо. Однак за загальним обсягом випуску деяких товарів, в тому числі промислових, вона займала на початку 90-х років чільні місця у світі. Так Україна виділялася в світовому господарстві чорною металургією. Вона видобувала 13% залізної і 40% марганцевої руди світу. За виробництвом сталі вона займала п'яте місце в світі (52,6 млн. т) після США, Китаю, Японії та Росії. Цим трьом країнам (крім Японії) і Німеччині вона поступалася за обсягом випуску мінеральних добрив (4,8 млн. т). За видобутком вугілля наша країна поступалася у Європі тільки Великій Британії.

Виділялася Україна в світі й деякою продукцією машинобудування, особливо ракето-космічної техніки, судно- та літакобудування. Вироби інших галузей машинобудівного комплексу хоч випускалися у великій кількості (за випуском телевізорів на душу населення 6 місце в світі і т. ін.), але їх якість значно поступалася світовим стандартам. Україна посідала помітне місце у світовому виробництві сільськогосподарської продукції. Так вона займає сьоме місце у світі (після Китаю, США, Індії, Росії, Франції та Канади) за вирощуванням пшениці, п'яте місце — (після Росії, Польщі, Німеччини, Білорусі) за обсягом валового збору жита, шосте — за вирощуванням вівса, п'яте — ячменю, друге (після Франції) — цукрового буряка, шосте — за виробництвом молока. З більшістю із перелічених видів продукції Україна намагається вийти на світовий ринок. Зокрема, товари від нас вивозяться в 107 країн світу. Однак, близько 80% серед них становить сировина.

Види й форми зовнішніх зв'язків

Зв'язки держави з іншими країнами світу називають зовнішніми. За змістом серед них виділяють політичні, економічні, культурні, гуманітарні, наукові та інші.

Політичні зв'язки виникають у результаті зустрічей керівників держав, парламентів, урядів, а також представників владних структур, громадських організацій. Важливу роль відіграють стосунки з міжнародними організаціями, членом яких на сьогоднішній момент Україна уже є (ООН, Європарламент та ін.), або прагне вступити чи співпрацювати на певних умовах. Налагодження і зміцнення політичних стосунків створюють сприятливі умови для розвитку всіх інших видів співробітництва між країнами.

Особливо велике значення мають економічні зв'язки, які здійснюються у формі зовнішьої торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів, обміну робочою силою, науково-технічною інформацією, послугами.

Зовнішня торгівля — одна з найдавніших форм економічних зв'язків між країнами, яка полягає у вивозі одних товарів за межі держави (експорт) та ввезенні інших із закордону (імпорт). Обсяги її, як правило, визначають зовнішньоторговим обігом, тобто сумою експорту та імпорту, виражених у грошовій формі.

Міжнародна спеціалізація і кооперування здійснюється між підприємствами різних країн. Найхарактерніші вони для машинобудівного комплексу при спільному виробництві деталей, вузлів, готової продукції.

Вкладення капіталів полягав у наданні коштів чи матеріальних ресурсів підприємцями однієї країни для будівництва, переобладнання господарських об'єктів іншої, створення спільних підприємств (СП).

Обмін робочою силою відбувається у результаті виїзду громадян на роботу в інші країни.
Все більшої ваги у наш час набирає обмін науково-технічною інформацією, тобто найновішими досягненнями у науці, техніці, технології.

Важливу роль в економіці країн відіграють міжнародні послуги, серед яких найпоширеніші такі: транспортні, надання фінансових кредитів, обмін туристськими групами і т. ін.

З моменту проголошення незалежності України, при сприянні української діаспори та деяких міжнародних організацій, нашій держави надавалася значна гуманітарна допомога. Наприклад, безкоштовне надання лікарських препаратів, новітнього медичного обладнання, стажування викладачів та студентів у зарубіжних вузах, учнів у школах США, сприяння розвитку видавничої справи, виданню шкільних та вузівських підручників тощо. Найбільшу роль у здійсненні гуманітарної допомоги в Україні відіграють Канада, США, ФРН.

За тривалістю зовнішні зв'язки бувають епізодичні та постійні. Налагодження різноманітних за змістом і формою взаємовигідних, довготривалих зв'язків є важливою передумовою для виходу України з економічної кризи й повноцінного входження у світове співтовариство.