Західний соціально-економічний район України

§ 37. Західний район (СЕР)

Питання для повторення

Яке місто є ядром Західного СЕР?
Які особливості економіко-географічного положення району?
Яка з областей межує з найбільшою кількістю країн?
Які території увійшли до складу України в середині XX століття?

Загальні відомості і ЕГП

До складу Західного соціально-економічного району входять вісім областей (Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська та Хмельницька) загальною площею 131,3 тис. км кв; чисельністю жителів 11,3 млн. осіб. Територія району в минулому була осередком формування могутнього Галицько-Волинського князівства, яке продовжило українську державність до середини XIV століття. Окремі землі входили до складу різних держав і тільки в середині XX століття об'єднані з основною частиною української території. Знаходячись у західній частині України, район займає центральні терени Європи і виходить до кордонів України з Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Ці країни з перехідною економікою мають власні проблеми, але за рівнем розвитку окремих галузей помітно випереджають нашу державу, а тому є вигідними економічними партнерами. Західний регіон перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких сприяє його економічному зростанню.

Населення і трудові ресурси

Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. Так, за підрахунками 1996 року, у трьох областях району (Івано-Франківській, Закарпатській та Рівненській) ще спостерігався незначний приріст населення. У Закарпатській області, впродовж усього післявоєнного періоду, спостерігалася найбільша народжуваність в Україні. Тільки за підсумками 1999 року на Рівненщині та Закарпатті також почався процес депопуляції (11,9 - 12,7 = -0,8 та 10,8 - 11,2 = -0,4 на 1000 осіб населення). Середня густота сільського населення значно вища, ніж у всіх соціально-економічніх районах. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (86 осіб на км кв) перевищує пересічну для країни. Частка сільських жителів становить у регіоні 50,5%. Львівська область, де в містах проживає 61% мешканців, займає четверте місце за щільністю населення (125 осіб на км кв) в Україні. Перевищує цей показник 100 осіб на км кв і в інших передкарпатських областях. 25% міських жителів живе в обласних центрах, населення яких (за винятком Львова) не досягло 300 тис. осіб.

Своєрідний район і тим, що зараз у ньому найвища частка (близько 80%) українського населення, добре виражені етнографічні групи корінних жителів краю зі своєрідним побутом і культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають переважно у великих і середніх містах всього регіону, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани — в основному у прикордонних районах. Незважаючи на те, що територія цього району у минулому входила до складу різних країн, які проводили політику денаціоналізації корінного населення, народ зберіг почуття патріотизму, любові до рідної мови, поваги до української церкви, традицій батьків і прадідів.

Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався деякий надлишок їх, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд мешканців на сезонні роботи на східні терени України, в інші держави. Останнім часом став від'ємним і механічний приріст населення Західного соціально-економічного району.

Природні умови і ресурси

У межах Західного соціально-економічного району знаходиться Передкарпатська паливно-сировинна база країни. Отже, він багатий на мінеральні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну, де переважає газове вугілля (придатне для газифікації й коксування) з домішками сірки. У Закарпатті, Передкарпатті та Придністров'ї є буре вугілля, яке залягає малопотужними пластами. Поклади нафти та газу зосереджені в основному у Передкарпатському нафтогазоносному басейні. Найбільші нафтові родовища: Долинське, Битківське, Лопушнянське; газові: Угерське, Рудківське, Більче-Волицьке та ін. Газові родовища виявлені також на Волині. У районі є значні запаси торфу (Полісся) та менілітових сланців (Передкарпаття).

Рудних корисних копалин тут є небагато. Зосереджені вони в основному у Закарпатській області (поліметалеві, ртутні руди, золото). У Волинській області виявлені перспективні поклади мідних руд.

За запасами мінеральної хімічної та будівельної сировини район один з найбагатших у країні. Найважливіші серед родовищ: Калусько-Голинське і Стебницьке калійних солей, Яворівське, Немирівське, Подорожнянське сірки (Львівська область), кам'яної солі (Солотвинське), озокериту (Бориславське), а також соляних розсолів у Передкарпатті. Будівельні викопні ресурси характеризуються великою різноманітністю. Тут зосереджені великі поклади цементної сировини (Львівська, Рівненська, Хмельницька, Івано-Франківська області), а також гранітів, лабрадоритів, крейди, гіпсу, мармуру, глини, кварцових пісків тощо.

Найбагатший район на водні, гідро- та лісові ресурси. Густа річкова сітка, багато штучних водойм, великі запаси підземних вод. Гірські річки хоч невеликі, але завдяки швидкій течії мають значні запаси гідроенергії. Основні масиви лісів зосереджені у Карпатах та на Поліссі.

Поверхня району охоплює рівнинні простори Поліської низовини, Подільської й Волинської височин, рівнин Передкарпаття і Закарпаття, а також частину Карпатської гірської системи з висотами до 2000 метрів.

Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах надмірним (Карпати, Полісся) зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново-підзолистими, іноді заболоченими грунтами та лісостепу — з сірими лісовими та чорноземними грунтами. У горах добре виражена висотна поясність. У Закарпатті склалися сприятливі природні умови для вирощування теплолюбних культур завдяки тому, що гірськими хребтами вони захищені від холодних повітряних мас з півночі.

Західний соціально-економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це мінеральні води Трускавця, Сваляви, Східниці, Сатанова, лікувальні болота, мальовничі ландшафти Карпат, поліських озер, Поділля тощо.

Господарський комплекс

Провідними міжгалузевими комплексами у соціально-економічному районі є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, лісовиробничий, агропромисловий, легкої промисловості, транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс базується на видобутку палива, переробці нафти (Надвірна, Дрогобич) та виробництві електроенергії на теплових (Бурштинська ТЕС, Добротвірська ДРЕС) та атомних (Рівненська та Хмельницька) електростанціях. Крім того, важливу роль відіграють газосховища, компресорні станції, розподільчі електропідстанції, які забезпечують транспортування газу й передачу електроенергії у країни Європи.

Основними галузями машинобудівного комплексу району є автомобілебудування (виробництво автобусів, вантажо-пасажирських автомобілів, автонавантажувачів, автомобільних кранів), сільськогосподарське машинобудування (бурякозбиральні комбайни, оприскувачі), радіотехнічна, радіоелектронна (телевізори, кінескопи, магнітофони) промисловість, приладо- та верстатобудування.

Хіміко-індустріальний комплекс району базується в основному на місцевій хімічній сировині та паливно-енергетичних ресурсах. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Калуш, Стебник, Новий Розділ, Рівне, Сокаль, Дашава, Івано-Франківськ, Львів, Борислав.

Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами будівельно-індустріального комплексу. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу, залізобетонних конструкцій, цегли, черепиці тощо. Найбільші цементні заводи розміщені у Здолбунові, Миколаєві, Кам'янці-Подільському.

Лісовиробничий комплекс Західного соціально-економічного району складається з усіх виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії. Основними регіонами розвитку комплексу є Карпатський (Жидачів, Івано-Франківськ, Чернівці, Свалява та ін.) і Поліський (Костопіль, Ківерці, Славута, Понінка, Рівне).

Сільськогосподарське виробництво АПК району має значні відмінності на території. Терени Полісся й Передкарпаття спеціалізуються в основному на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. На більшій частині лісостепу провідними є зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. У Карпатах поряд з льонарством розвивається молочно-м'ясне тваринництво, у тому числі вівчарство, на Закарпатті розвивається виноградарство, садівництво, молочно-м'ясне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку місцевої сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, виноробна, тютюнова, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набув значного розвитку комплекс легкої індустрії. Основними центрами комплексу є Тернопіль, Рівне, Львів, Чернівці, Хмельницький, Червоноград, Дунаївці, Ужгород, Мукачеве, Івано-Франківськ, Тисмениця.

Серед галузей транспортного комплексу найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Чоп, Ковель, Здолбунів, Шепетівка.

Найважливіші центри рекреації та туризму: Трускавець, Моршин, Яремча, Ясиня, Львів, Кам'янець-Подільський, Володимир-Волинський, Ужгород, Чернівці, Луцьк, Шацьк та ін.

Міста

Найбільшим містом Західного соціально-економічного району є Львів (близько 790 тис. мешканців). У промисловому комплексі міста провідне місце займають машинобудування (транспортне, сільськогосподарське, радіоелектронне, верстатобудування), хімічна і нафтохімічна промисловість, а також галузі легкої та харчової індустрії, виробництво будівельних матеріалів. У Львові знаходиться Західний науковий центр НАН України, більше 10 вузів різного профілю, в тому числі Національний університет ім. І. Франка, університет «Львівська політехніка», 5 театрів, серед них театр опери й балету, 9 музеїв, картинна галерея та ін.

Івано-Франківськ (237 тис. жителів) є значним економічним і культурно-освітнім центром області та СЕР. Провідними у місті є машинобудування, хімічна, лісова, легка та харчова галузі промисловості, будівельно-індустріальний комплекс. До наукових та культурно-освітніх комплексів входять науково-дослідні інститути, чотири вузи, серед яких Прикарпатський університет, медична академія, технічний університет нафти й газу, теологічний інститут, а також драматичний театр, філармонія, музеї.

Другим за величиною економічним і культурним центром у Західному соціально-економічному районі є Чернівці (258 тис. жителів). Місто відоме з часів Київської Русі. Зараз воно є центром промислового вузла і спеціалізується на легкій і харчовій промисловості, а також машинобудуванні та деревообробній індустрії. Серед установ соціальної інфраструктури важливу роль відіграють Чернівецький університет, медичний інститут, цілий ряд НДІ, середніх спеціальних закладів, 2 театри, музеї, серед яких літературно-меморіальні О. Кобилянської, Ю. Федьковича.

Ужгород (127 тис. жителів) — найменший серед обласних центрів України. Виник населений пункт у IX столітті. Зараз це промисловий центр з розвинутими машинобудуванням, лісовою, легкою та харчовою галузями промисловості. У місті працює університет, два театри, музеї.

Місто Рівне (245 тис. жителів) є адміністративним, економічним та культурним центром однойменної області. Спеціалізується воно на машинобудуванні (радіоелектронному, електротехнічному, сільськогосподарському), хімічній, легкій, лісовій, будівельній і харчовій галузях промисловості. Вузи міста готують інженерів водного господарства, педагогів, культурно-освітніх працівників.

Луцьк (218 тис. жителів) — адміністративний, промисловий і культурно-освітній центр Волинської області. Профілюючі галузі у місті — машинобудування, хімічна, будівельних матеріалів, лісова, легка та харчова промисловість. У Луцьку є Волинський університет, філіали вузів та НДІ, 2 театри, музеї.

Обласний центр — місто Тернопіль (235 тис. осіб) є осередком формування промислового вузла, який спеціалізується на машинобудуванні, легкій та харчовій промисловості. Вищі навчальні заклади міста готують педагогів, медиків, фахівців з економіки та фінансів. Працють тут два театри, музеї, картинна галерея.

Хмельницький (261 тис. жителів) — важливий промисловий і культурний центр Поділля. Провідними галузями тут є машинобудування (радіоелектронне, електротехнічне, приладо- та верстатобудування), легка, будівельних матеріалів та харчова промисловість. У місті працюють технологічний інститут, 2 театри, музеї.

Питання для закріплення знань

Які специфічні риси ЕГП Західного соціально-економічного району?
Які особливості населення району?
На яких ресурсах базується господарський комплекс району?
Яка господарська спеціалізація СЕР?
Які характерні риси обласних центрів у межах району?

Практичні завдання

Позначте на контурній карті великі й середні міста Західного СЕР.
Складіть порівняльну економіко-географічну характеристику двох областей вивченого району.