Північно-східний соціально-економічний район України

§ 38. Північно-східний район (СЕР, ЕР)

Питання для повторення

Які області входять до Північно-Східного соціально-економічного району?
Яке місто у ньому відіграє роль ядра?

Загальні відомості і ЕГП

До складу Північно-Східного соціально-економічного району площею 84 тис. км кв входить три області: Харківська, Полтавська і Сумська. Проживають тут 6 млн. осіб. Охоплює він терени давнього українського заселення та землі Слобідської України, які освоювалися нашими предками у XVT-XVII століттях. Тоді (на початку 50-х років XVII століття) виникло і місто Харків, яке зараз відіграє роль консолідуючого ядра району. Зростанню його сприяло значною мірою й те, що з 1919 по 1934 pp. Харків був столицею УРСР. Важливими рисами економіко-географічного положення району є те, що на північному сході його межі проходять вздовж кордону України з Росією. На заході й півдні він межує з високорозвинутими Центральним, Центрально-Східним і Східним соціально-економічними районами країни. Територія Північно-Східного району розміщена недалеко від паливно-сировинних баз країни — Донбасу та Придніпров'я, а також виходить до Дніпра. Перетинають його важливі транспортні магістралі міжнародного значення (залізниці, шосе, трубопроводи).

Населення і трудові ресурси

У районі значний від'ємний природний приріст населення в усіх областях. Особливо великі темпи депопуляції у сільській місцевості. Останнє пов'язано зі значним відтоком молоді із сіл у промислові центри як у межах району, так і в міста Донбасу, Придніпров'я, Київ. Середня густота населення у районі — 71 особа на км кв. Найбільше воно концентрується у містах (рівень урбанізації — 70%) та районах, прилеглих до великих і середніх міст. Харків (1,5 млн. осіб) став ядром великої міської агломерації, що охоплює ще п'ять міст і декілька селищ міського типу. За рахунок цього Харківщина виділяється найбільшою серед областей району часткою міських жителів (79%) та пересічною густотою населення — 95 осіб на км кв.

Частка українців у Північно-Східному районі — 75%. Близько 22% становлять росіяни (у Харківській — 33%). Полтавський діалект лежить в основі української літературної мови, але в межах соціально-економічного району ще існує складна ситуація з оволодінням його мешканцями державною мовою. Пов'язано це із русифікаторською політикою метрополій, голодомором і нищенням української інтелігенції у 30-х роках XX століття та ін.

Складна демографічна ситуація зумовила проблеми з трудовими ресурсами, оскільки у районі помітно знизилася частка молодих людей і зросла відповідно — пенсіонерів.

Природні умови і ресурси

З мінеральних ресурсів район порівняно багатий на паливні. Передусім це природний газ, основні промислові запаси якого зосереджені у Харківській області (Шебелинське, Хрестищенське, Єфремівське та інші родовища), незначні — у Полтавській та Сумській. У цих двох областях основне значення мають родовища нафти. Виявлені на півдні Харківщини поклади кам'яного вугілля, у Полтавській і Сумській областях — торфу, у кожній з них є запаси бурого вугілля.

Серед інших груп корисних копалин важливими є високоякісні руди Кременчуцького залізорудного району, а також фосфорити у Харківській та Сумській областях, кам'яна сіль — у Сумській області та інша будівельна сировина у родовищах Північно-Східного району.

Водні ресурси формуються в основному численними лівими притоками Дніпра та Сіверським Дінцем з Осколом. Усі річки мають рівнинний характер течії, весняну повінь у період танення снігів. Основні масиви лісів зосереджені у північній поліській частині Сумщини. Окремі адміністративні райони Харківщини та півдня Сумської області характеризуються також значною лісистістю. На території району переважно ростуть листяні ліси, які пов'язані з річковими долинами.

Рельєф низовинний з незначними висотами, які лише на відрогах Середньо-руської і Донецької височин перевищують 200 м. Клімат району континентальний, тобто зими тут найхолодніші в Україні, а літо порівняно спекотне і сухе.

У межах Північно-Східного соціально-економічного району є всі три природні зони, які виражені на теренах України. Північ Сумщини — це мішані ліси Полісся із сірими лісовими та дерново-підзолистими грунтами. Більшість території займають лісостепи, а крайню південну частину — степи з родючими чорноземами.
Рекреаційне значення у районі мають байрачні ліси, мальовничі долини річок, мінеральні води Полтавської та Харківської областей.

Господарський комплекс

Провідними міжгалузевими комплексами району є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельно-індустріальний, лісовиробничий, агропромисловий та легкої промисловості, а також транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс району базується на видобутку і переробці нафти та газу, виробництві електроенергії (20% від загальнодержавного обсягу). До електроенергетики належать великі ТЕЦ та Зміївська ДРЕС, які працюють на місцевому паливі й привізному донецькому вугіллі, а також Кременчуцька ГЕС.

Провідну роль у господарському комплексі Північно-Східного СЕР відіграє машинобудівний комплекс. У ньому працює близько 60% зайнятих у промисловому виробництві. Спеціалізується район на енергетичному і електротехнічному машинобудуванні, тракторному і сільськогосподарському, транспортному, верстато-, приладобудуванні, виробництві устаткування для різних галузей господарства. Найбільшим промисловим вузлом, де зосереджені підприємства, що виробляють турбіни для всіх типів електростанцій, електродвигуни, трактори, літаки, верстати, прилади, гірничо-шахтне обладнання тощо є місто Харків. Важливими центрами транспортного машинобудування є також Кременчук, електротехнічного, верстатобудування — Полтава, сільськогосподарського і приладобудування — Суми. Працює комплекс на привізному з Донбасу і Придніпров'я металі, оскільки металургія у межах району представлена тільки першою стадією циклу — Дніпровським гірничозбагачувальним комбінатом поблизу м. Кременчука.

Хіміко-індустріальний комплекс складається в основному з підприємств хімії органічного синтезу. Найбільшими центрами виробництва лаків, фарб, гумотех-нічних виробів є Харків, фотохімічних — Шостка, продукції побутової хімії — Конотоп. Основна хімія розвинута у Сумах та Первомайському (Харківська область).

У районі сформувався потужний будівельно-індустріальний комплекс, що спеціалізується на виробництві цементу (Балаклія), скла (Полтава, Мерефа), порцеляни і фаянсу (Полтава), залізобетонних конструкцій (Кременчук, Харків та інші).

Лісовиробничий комплекс орієнтується на споживача і до нього входять тільки деревообробні підприємства у Харкові, Чугуєві, Сумах, Полтаві, Лубнах, Кременчуку та ін.

Поряд з комплексами важкої індустрії у Північно-Східному районі значного розвитку набув агропромисловий комплекс. Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, цукрового буряка і соняшнику (у південній частині), картоплі та овочів (переважно у приміських зонах і північній частині). Тваринництво має молочно-м'ясну спеціалізацію. У районі діє потужна переробна сфера АПК.

Харчова промисловість за обсягом виробленої продукції поступається тільки машинобудівному комплексу. Основні галузі — цукрова (39 заводів), борошномельно-круп'яна, олійна, спиртова, м'ясна й молочна.

На місцевій та привізній сільськогосподарській сировині базується комплекс легкої промисловості, до якого належить виробництво вовняних, бавовняних та трикотажних тканин, а також шкіряно-взуттєва та хутрова галузі індустрії. Найбільші центри комплексу — Харків, Полтава, Суми.

Значного розвитку у Північно-Східному районі набули всі види транспорту, окрім морського. За обсягом перевезень вантажів і пасажирів переважають залізничний та автомобільний, оскільки через територію району проходять залізниці і шосе міжнародного значення, які простягаються з Росії до українських портів на Чорному та Азовському морях, а також інших європейських країн. Найбільший транспортний вузол— Харків, важливе значення мають річковий порт Кременчук, залізничні вузли Конотоп, Полтава, Лозова.

Рекреаційний комплекс району використовує мальовничі ліси у долинах річок, поблизу озер, мінеральні води, пам'ятки архітектури Харкова, Полтави, Глухова, Путивля, місця історичних подій, розвитку народних промислів і ремесел (Конотоп, Сорочинці, Опішня, Кролевець тощо).

Міста

Найбільшим містом, ядром Північно-Східного соціально-економічного району є Харків (1500 тис. осіб). Воно одночасно є центром Харківського промислового вузла — одного з найбільших в Україні. Провідними галузями індустрії у місті є машинобудування, де зайнято понад 50% виробничо-промислового персоналу й виробляється сотні найменувань важливої для господарського комплексу продукції (від турбін і тракторів до контрольно-вимірювальних приладів, підшипників тощо). Також у Харкові є значна кількість підприємств хімічної, легкої та харчової індустрії. Місто є одним з найбільших в Україні транспортним вузлом (8 напрямків залізниць), науково-освітнім та культурним центром (Північно-Східний науковий центр НАН України, понад 20 вузів, 6 театрів, 70 музеїв та ін.).

Полтава (315 тис. жителів) — адміністративний, економічний та культурно-науковий центр однойменної області. Згадується місто в літописах ще з XII ст. Промисловість його спеціалізується на електротехнічному та інших видах точного машинобудування, галузях харчової та легкої індустрії. У місті діє 5 вузів, 2 театри, 6 музеїв.

Місто Суми (298 тис. жителів) є третім за величиною в соціально-економічному районі. Воно є центром промислового вузла, спеціалізується на машинобудуванні, хімічній та нафтохімічній, легкій та харчовій промисловості. Тут є три вузи, два театри та інші культурно-освітні заклади.

Питання для закріплення знань

Які особливості ЕГП Північно-Східного СЕР?
Які характерні риси населення та природоресурсного потенціалу району?
Яка спеціалізація господарського комплексу?
Які характерні риси найбільших міст СЕР?

Практичні завдання

Позначте на контурній карті спеціалізацію МБК Північно-Східного соціально-економічного району.
Дайте порівняльну характеристику АПК двох областей району.