Асканія-Нова. Чорноморський біосферний заповідник

Асканія-Нова

Аксанія-Нова — степовий біосферний заповідник у Херсонській області. Розташований у степовій зоні України, у межах Причорноморсько-Приазовської сухостепової фізико-географічної провінції. Утворений у 1898 р. Ф. Фальц-Фейном шляхом вилучення з господарського використання ділянки степу. В 1919 р. Асканію-Нову оголошено народним заповідним парком, у 1921 р. — державним заповідником (перший в Україні). 1984 р. заповідник внесено до міжнародної мережі біосферних заповідників.

Загальна площа 33307,6 га, до якої входять природне ядро (11054 га), буферна (охоронна) зона (4800 га) та господарська (17453,6 га) зона з типовим для регіону веденням господарської діяльності.

Охоронна та господарська зони входять до складу біосферного заповідника для забезпечення досліджень природних процесів в умовах заповідного режиму та їх змін під впливом різних видів господарської діяльності.

Природне ядро (заповідний степ) складається з трьох ділянок: Південної, Північної та Великого Чапельського поду.

Асканія-Нова — єдиний у Європі еталон природних комплексів ковило-типчакового степу. Для його рослинності характерні різні види ковили (українська, Лессінга, волосиста тощо), костриця борозниста (типчак), келерія струнка (кипець), а також тюльпан Шренка, півники, грудниця волохата, а з бобових — люцерна румунська, вика тонколиста тощо.

У степу є понад 450 видів квіткових рослин. Характерними представниками тваринного світу є: їжак, заєць-русак, ховрах, полівка. З хижаків — лисиця, ласка, тхір, є також козуля, асканійський благородний олень. Багато птахів (жайворонки, просянка, кам'янки, перепел, сіра куріпка, дрібні соколи, луні, сови). З перелітних — дрофа, журавель степовий (занесені до Червоної книги України).

Територія Великого Чапельського поду використовується як природний простір для акліматизаційного зоопарку, де більше 100 років проводяться наукові роботи по гібридизації та одомашненню диких тварин. Тут на вільному та напіввільному утриманні живуть 50 видів звірів (переважно копитних) з усіх континентів земної кулі — кінь Пржевальського, зебри, бізони, зубри, зебу, козулі, лані, олені, антилопи, муфлони та інші. З птахів — страуси, фламінго, лебеді, фазани.

У складі зоопарку на базі штучних ставків та пташника створено великий орнітопарк, в якому утримується понад 66 видів кильогрудих, головним чином промислово-мисливських і декоративних птахів. Досвід зоопарку Асканія-Нова свідчить про можливість цілеспрямовано виводити в штучних умовах нові районовані форми і породи тварин. Всього в Асканії-Новій гібридизовано близько 90 видів ссавців і птахів. Частина зоопарку — експозиційна. Численні відвідувачі (близько 200, тис. чоловік) можуть ознайомитися з представниками тваринного світу різних зоогеографічних зон земної кулі, побачити їх життя у природі.

Наукова робота в заповіднику спрямована на розробку обгрунтованого режиму збереження природного комплексу степу, вивчення структури і динаміки еталонних екосистем, їх змін під дією антропогенних факторів, а також проблем інтродукції, акліматизації й гібридизації рослинного та тваринного світу, розробку рекомендацій щодо культурного освоєння унікального генофонду. З роботою в заповіднику пов'язані імена багатьох відомих вчених: М. Іванова, Й. Пачоського, В. Сукачова, П. Козлова та інших.

Чорноморський біосферний заповідник

Чорноморський біосферний заповідник у Херсонській та Миколаївській областях розташований на північно-західному узбережжі Чорного моря. Утворений у 1927 p., з 1933 р. — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа, а з 1975 р. входить до складу водно-болотяних угідь міжнародного значення. 1934 р. його внесено до міжнародної мережі біосферних заповідників.

До складу Чорноморського біосферного заповідника входять три лісостепові ділянки на Кінбурнському півострові (Івано-Рибальчанська, Солоноозерна, Волошин ліс), дві ділянки приморського степу (Ягорлицький Кут і Потіївська), східна частина Тендрівської затоки з Тендрівською Косою та островами Бабин, Смалений, Орлів, Довгий, Круглий і Кінські у Ягорлицькій затоці.

Загальна площа заповідника 87 348 га, з них буферна зона — 30 098 га (Ягорлицька затока). Є охоронна зона (площа 11 011 га).

Територія заповідника розташована в межах Причорноморської низовини. Рослинність окремих ділянок різноманітна. На лісостепових ділянках збереглися невеликі гаї — колки, утворені дубом звичайним, березою дніпровською, осикою, вільхою клійкою. У підліску та на узліссях — бузина, терен, крушина тощо. У трав'яному ярусі — конвалія звичайна, проліска дволиста, чина лісова, купина пахуча, валеріана лікарська. Колки поєднуються з піщаними степами, для яких характерні костриця Беккера, кипець пісковий, ковила дніпровська, житняк Лавренків, а також ендемічні види (волошка короткоголова, цибуля крапчаста, цибуля савранська, кермек злаколистий, юринея пухка, козельці дніпровські)

Степові ділянки Потіївська та Ягорлицький Кут розташовані на другій терасі Дніпра, мають рівнинний, слабохвилястий рельєф з блюдцеподібними пониженнями, іноді заповненими водою. Велику площу займає солончакова рослинність, представлена формаціями солонцю європейського, сарсазану шишкуватого. Меншу площу — засолені луки та опустеленг типчаково-полинові степи. Рослинність островів галофітна, галофітно-лучна, галофітно-пдрофільна і псамофітно-ксерофітна (на Тендровській Косі). У складі останнього угруповання багато ендеміків.

Всього у флорі Чорноморського біосферного заповідника налічується близько 600 видів вищих рослин, з них 13 занесені до Червоної книги України (зозуленцеві, ковили, тюльпан Шренка, білоцвіт літній тощо).

Багатий і різноманітний тваринний світ Чорноморського біосферного заповідника, особливо орнітофауна. Тут зареєстровано близько 300 видів птахів, з нихпонад 145 гніздяться, решта зимують або відпочивають під час міграцій. 22 види — рідкісні зникаючі.

На території заповідника виділяють чотири основні орнітологічні комплекси: птахи деревно-чагарникових насаджень, відкритих просторів, водно-берегові та синантропні.

До першого належать горобинні, кулики, чаплі, хижаки (шуліка чорний, боривітер, кібчик, чеглок, лунь болотяний, сова вухаста). Акліматизовано фазанів. З рідкісних видів — зимує орлан-білохвіст, занесений до Червоної книги України. На відкритих просторах водяться жайворонки, перепел, куріпка сіра, лежень, дерихвіст степовий трапляються (на прольоті) дрофа, стрепет, журавель степовий, а також журавель сірий, занесені до Червоної книги України. Найбільш чисельні і різноманітні водно-берегові птахи: понад 60 видів гніздяться та близько 190 — на прольоті. На островах Тендрівської і Ягорлицької заток переважають матрини і крячки. Гніздяться качки, багато куликів. На островах Довгий та Крутий гніздиться гага звичайна. На прольоті спостерігається чорноголовий реготун. Затоки Чорноморського біосферного заповідника — місця зимівлі та линяння водоплавних птахів, зокрема лебедя-шипуна, лебедя-кликуна, крижня, гагари червоноволої, норців, крохалів, черні. Ссавці представлені 44 видами, серед яких козуля європейська, свиня дика, лисиця, куниця кам'яна, заєць-русак, їжак, єнетовидний собака. Трапляється тхір степовий, занесений до Червоної книги України.